Анотація до роботи:

Резніченко Н.О. Розвиток зв’язного російського мовлення учнів 5 класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (російська мова). – Херсонський державний університет. – Херсон, 2008.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми лінгводидактики – розвиток зв’язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. У роботі розглянуто лінгвістичні поняття, такі як «художній текст», «категорія виразності», «виражальні засоби художнього тексту»; розглянуто психологічні аспекти розвитку зв’язного мовлення учнів 5-х класів, уточнено поняття «мовленнєва творча діяльність»; визначено дидактичні засади розвитку зв’язного мовлення учнів 5-х класів (принципи, методи, прийоми, система вправ). Створено лінгводидактичну модель навчання, реалізація якої здійснювалася поетапно з використанням системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних і творчих). Ефективність розробленої методики обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально.

Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад розвитку мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту, а також результати діагностико-констатувального зрізу підтвердили актуальність проблеми дослідження, необхідність створення методики розвитку зв’язного російського мовлення учнів 5-х класів під час засвоєння виражальних засобів художнього тексту.

2. Вивчення наукової літератури вказує на те, що розвиток зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту залежить від того, наскільки в методиці навчання враховується своєрідність художнього мовлення (виразність, образність, зображальність, емоційність, експресивність), а також особливості виражальних одиниць мови, їх роль, яку вони виконують у художньому тексті.

3. Експериментально-дослідне навчання доводить, що робота з розвитку зв'язного російського мовлення учнів у процесі оволодіння виражальними засобами художнього тексту вимагає врахування вікових психофізіологічних особливостей учнів 5-х класів, специфіки сприйняття учнями художнього тексту, яке супроводжується цілим комплексом психічних процесів: розвитком емоційної сфери, образного мислення; пізнавальної і творчої діяльності учнів 5-х класів.

4. У ході визначення лінгводидактичних засад з проблеми дослідження встановлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. Серед них: особливості реалізації загальнодидактичних принципів (свідомості і творчої активності, доступності, наочності, наступності і перспективності, зв’язку роботи над мовними засобами виразності з теоретичними розділами програми, зв’язку теорії з практикою, міжпредметних зв'язків), загальнометодичних принципів (розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, єдності розвитку мовлення та образного мислення), специфічних (забезпечення емоційного фону, розвитку емоційної сфери психіки дитини); доцільність використання теоретичних (пізнавальних), теоретико-практичних, практичних методів навчання, методів контролю і самоконтролю; специфіка побудови системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних).

5. Аналіз програм, підручників, посібників з російської мови свідчить про те, що навчальні матеріали не в повній мірі сприяють роботі над виражальними засобами художнього тексту з метою розвитку зв’язного мовлення учнів. Відсутність у шкільних програмах і в критеріях оцінювання навчальних досягнень вимог щодо володіння учнями виражальними мовними засобами обумовлює необхідність розробки критеріїв і рівнів сформованості позначених умінь для учнів 5 класу.

Діагностика рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів, проведена у школах з російською мовою викладання, виявила, що учні не завжди уміють знаходити в художньому тексті мовні засоби виразності, не усвідомлюють у достатній мірі їх функціонально-стилістичні особливості і виразні можливості, не завжди використовують виражальні засоби у власних висловлюваннях.

6. Запропонована методика розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту охоплює три взаємозв'язані етапи навчання: підготовчий, репродуктивно-конструктивний і продуктивний (творчий). Перший етап спрямований на формування рецептивних умінь учнів (знаходити в тексті виражальні мовні одиниці, визначати їх приналежність до того або іншого мовного рівня, пояснювати їх стилістичну роль). Другий етап передбачав формування і розвиток репродуктивно-конструктивних умінь, пов'язаних з відтворенням в усному і писемному мовленні текстів художнього стилю, насичених виражальними засобами мови; включення їх у мовлення в ході конструктивних дій і трансформаційних операцій. На третьому етапі експериментального навчання вдосконалювалися уміння самостійно, доречно і творчо послуговуватися виражальними засобами у власному мовленні з урахуванням поставленого комунікативного завдання.

7. У ході експериментального навчання доведено, що сформовані комунікативно-мовленнєві вміння: рецептивні, пов'язані із сприйняттям засобів виразності художнього тексту; репродуктивні, орієнтовані на відтворення зразкових художніх текстів із збереженням авторських виражальних засобів; конструктивні розраховані на побудову словосполучень, речень з використанням виражальних засобів, перетворення тексту; продуктивні (творчі), націлені на створення власних висловів з використанням різних виражальних мовних одиниць, - підвищують рівень володіння зв’язним російським мовленням учнями 5-х класів.

8. Порівняльний аналіз даних констатувального та формувального експериментів підтвердив ефективність розробленої системи вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних), спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів на основі виражальних засобів художнього тексту. Запропоновані в дисертаційній роботі завдання, що передбачають уключення мовних засобів виразності в словосполучення, речення й текст за допомогою конструктивних дій (синонімічної заміни, комунікативно-доцільного відбору синонімів, антонімів), трансформаційних операцій (доповнення тексту, його редагування), а також продуктивних мовленнєвих дій (створення власних текстів), сприяють підвищенню рівня володіння учнями зв'язним мовленням на уроках російської мови.

9. Якісний і кількісний аналізи контрольного зрізу дають можливість стверджувати, що уміння «бачити» виражальні мовні одиниці в художньому тексті, відтворювати художні тексти із збереженням авторських виражальних засобів, використовувати засоби виразності різних рівнів мови у власній мовленнєвій діяльності значно вище в учнів ЕК, ніж в учнів КК.

Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів засвідчив просування в рівнях володіння виражальними засобами мови учнів 5-х класів (відносна кількість учнів з низьким рівнем зменшилася на 22,6 %; кількість учнів з високим рівнем виросла на 12,3 %, що свідчить про ефективність запропонованої методики розвитку зв'язного мовлення учнів).

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними залишаються такі: 1) розвиток зв’язного мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на міжпредметній основі; 2) реалізація наступності й перспективності в розвитку виразного мовлення учнів в основній та старшій школі; 3) формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у процесі роботи над виражальними засобами текстів різних стилів мовлення.

Основні положення та результати наукового дослідження відображено в таких публікаціях:

1. Резниченко Н.А. О путях формирования выразительной речи учащихся на уроках русского языка // Текст і методика його аналізу: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – С.133 –137.

2. Резниченко Н.А. Формирование навыков выразительной речи учащихся на уроках русского языка как лингводидактическая проблема // Проблеми викладання й вивчення російської мови в школі й вузі на сучасному етапі (20–22жовтня 2003р.) /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Упоряд., зав.ред. Н.М.Арват– Ніжин: Вид-во НДПУ ім.М.Гоголя, 2003. – С.146–151.

3. Резниченко Н.А. «Ключ» к пониманию образной речи. Формирование у учащихся умения различать выразительные оттенки языковых значений //Русская словесность в школах Украины. – 2004. – №4. – С.15–17.

4. Резніченко Н.О. Методичні передумови роботи з виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Вип.39. – С.111–114.

5. Резніченко Н.О.Реалізація міжпредметних зв’язків у роботі над виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови в початковій та основній школі // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Вип.41. – С.133–136.

6. Резніченко Н.О. Лінгвістичні передумови роботи над виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Вип.42. – С.142–145.