У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ в ІППО, що складається з обґрунтування сутності управлінської культури та шляхів її розвитку; розробки критеріїв діагностування рівнів сформованості; створення, обґрунтування й апробації моделі розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ в ІППО. 1. На основі результатів аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що культура особистості характеризується за трьома науковими підходами – ціннісним, діяльнісним, особистісним і є багатоаспектним утворенням. Професійну культуру керівника ЗНЗ складають педагогічна та управлінська. Педагогічна культура виявляється у системі професійних знань і вмінь, особистісних якостей, мотивів і цінностей, які реалізуються у різноманітних видах професійної діяльності та спілкування педагога. Управлінська культура керівника ЗНЗ є інтегральною якістю особистості, яка складається із взаємопов’язаних та взаємозалежних компонентів: когнітивно-операційного (система управлінських знань і вмінь), особистісного (система професійних та особистісних якостей), мотиваційно-ціннісного (система мотивів та цінностей управлінської діяльності) та характеризується видами (політичний, правовий, адміністративний, менеджерський, організаційний, соціально-психологічний, інформаційний, комунікативний, економічний) і рівнями сформованості (високий, середній, низький). Рівень сформованості управлінської культури керівника ЗНЗ залежить від сукупності показників її компонентів за основними видами. 2. У ході аналізу аналітичних матеріалів виявлено ряд недоліків у змісті курсів підвищення кваліфікації в ІППО: недостатня увага до проблеми розвитку управлінської культури керівників ЗНЗ, відсутність діагностики рівня її сформованості, застосування переважно вербально-інформаційних методів навчання. Визначено, що рівень сформованості управлінської культури керівників ЗНЗ за когнітивно-операційним компонентом є низьким, за особистісним та мотиваційно-ціннісним – середнім; загальний рівень сформованості управлінської культури є середнім (Кс = 0,49). Недостатньо розвиненими виявилися такі види управлінської культури, як: адміністративний, менеджерський, організаційний, інформаційний, комунікативний. Це гальмує процес зростання фахової компетентності керівників стосовно здійснення ними управлінської діяльності на демократичних засадах. Саме тому пошук шляхів, засобів, методів і форм організації процесу підвищення рівня сформованості їхньої управлінської культури як інструментарію такого впливу є актуальним і своєчасним. 3. У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено ефективність моделі розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ у процесі підвищення кваліфікації, яка складається з чотирьох взаємообумовлених складових: концептуальної, змістової, технологічної, діагностико-корекційної. Концептуальна складова моделі спрямована на розвиток управлінської культури керівника ЗНЗ під час курсової підготовки і ґрунтується на системному, ситуаційному, компетентнісному, інноваційному підходах та принципах андрагогіки, інноватики, варіативності, неперервності, гуманізації, демократизації, регіональності, інформаційності. Змістова складова характеризується наявністю інваріантної і варіативної частин навчальних планів і програм підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, включенням до них спецкурсів і спецсемінарів і має вплив на розвиток когнітивно-операційного компонента управлінської культури керівника ЗНЗ. Технологічна складова забезпечує результативність проходження курсового підвищення кваліфікації і складається з технології розвитку управлінської культури керівників ЗНЗ, комплексу навчальних вправ із розвитку управлінської культури за її основними видами, активних та інтерактивних форм, методів і засобів навчання, яка спрямована на розвиток управлінської культури в цілому та мотиваційно-ціннісного її компенента зокрема. Діагностико-корекційна складова включає вхідне і вихідне діагностування керівників ЗНЗ, вивчення рівня сформованості управлінської культури, розробку індивідуальної програми її розвитку у міжкурсовий період підвищення кваліфікації і здійснює вплив на особистісний компонент. 4. Реалізація моделі забезпечила зростання та систематизацію управлінських знань і вмінь керівників ЗНЗ – учасників експериментальних груп (когнітивно-операційний компонент управлінської культури) – на 49 %; особистісних та професійних якостей (особистісний компонент) – на 17 %, усвідомлення ними необхідності подальшого розвитку власного рівня управлінської культури у міжкурсовий період (мотиваційно-ціннісний компонент) – на 15 %. Особливе зростання відбулося за такими видами управлінської культури, як: менеджерський, організаційний, соціально-психологічний та комунікативний. У цілому показник рівня сформованості управлінської культури керівників ЗНЗ за результатами формувального експерименту зріс на 27 %. Результати впровадження в систему підвищення кваліфікації моделі розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ в ІППО забезпечили позитивну динаміку показників сформованості управлінської культури і підтвердили гіпотезу дослідження. 5. За результатами дослідження сформулювані методичні рекомендації для керівників ІППО та завідувачів районних методичних кабінетів щодо запровадження моделі розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ у процес підвищення кваліфікації у курсовий та міжкурсовий періоди, в яких запропоновано: структуру індивідуальної програми розвитку управлінської культури керівника, яка сприяє реалізації принципу неперервної професійної освіти і створює умови для його самовдосконалення та саморозвитку; методику діагностування рівня сформованості управлінської культури керівника ЗНЗ, яка може бути використана під час його професійної атестації; комплекс навчальних вправ та диференційований зміст підвищення кваліфікації керівників у закладах післядипломної педагогічної освіти з розвитку управлінської культури за її основними видами; схему обліку роботи з розвитку рівня управлінської культури керівників на базі районних (міських) методичних кабінетів. Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах освіти різних рівнів акредитації, інститутах післядипломної педагогічної освіти, в діяльності науково-методичних центрів і методичних кабінетів відділів освіти міських і районних державних адміністрацій. Запропонований у дослідженні варіант розв’язання проблеми розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ у процесі підвищення кваліфікації не вичерпує всіх її аспектів. До подальших напрямів наукових пошуків можна віднести: шляхи, засоби і методи вдосконалення управлінської культури керівників ЗНЗ на базі районних методичних кабінетів; розвиток управлінського потенціалу керівника ЗНЗ; дослідження індивідуально-психологічних чинників розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ; виявлення специфіки управлінської культури керівників освіти різних рівнів та розробку моделей і програм підвищення їх кваліфікації. Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях: Королюк С.В. Професійна компетентність керівника загальноосвітнього навчального закладу як складова його управлінської культури // Імідж сучасного педагога. – 2005. № 9-10.– С. 45-48. Королюк С.В. Розвиток управлінської культури керівника у процесі підвищення кваліфікації // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць –– К: НПУ, 2004. – Вип. 2 (12). – С. 82-85. Королюк С.В. Особливості управлінської культури керівника школи /Педагогічні науки: Зб. наук. праць (Частина друга). – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2004. – С. 32-37. Королюк С.В. Модель розвитку управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу в системі післядипломної освіти //Імідж сучасного педагога. – 2004. № 10.– С. 10-13. Королюк С.В. Управлінська культура керівника школи //Постметодика. – 2003. – № 5-6. – С. 85-88. Королюк С.В. На шляху до високоефективного закладу освіти //Імідж сучасного педагога. – 2002. № 10. – С. 32-34. Королюк С. Проблема вибору стилю керівництва в освіті //Постметодика. – 2002. – № 5-6. – С. 69-74. Королюк С.В. Управління розвитком колективу загальноосвітнього навчального закладу /Теорія та практика управління педагогічним процесом: Міжнародна наук.-метод. конф., 23-25 жовтня 2002 р.: Зб. ст. – Одеса, 2002. – С.97-108. Діагностика управлінської культури керівників загальноосвітніх навчальних закладів: збірник тестів для керівників закладів освіти /Уклад. Королюк С.В. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 32 с. Розвиток управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу: План і програма спецкурсу /Автор-укладач Королюк С.В. – Полтава: ПОІППО, 2004. – 28 с. Королюк С.В. Управлінське спілкування: гендерний підхід /Феномен гендеру: соціокультурні виміри: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. (28-29 жовтня 2004р., м. Алчевськ,) – Алчевськ: ДонДТУ, 2004. – С. 50-54.
Королюк С.В. Управлінська культура керівника ЗНЗ: лекції з курсу “Освітній менеджмент та самоменеджмент керівника” – Полтава: ПОІППО, 2003. –108 с. Королюк С.В. До проблеми формування адаптивного стилю керівника освіти // Проблеми післядипломної освіти педагогів: матеріали V Всеукраїнської науково-методичної конференції. 19-20 грудня 2002р., м.Ужгород /За ред. проф. В.В. Химинця. – Ужгород, 2002 – С. 248-252. Королюк С.В. Характеристика менеджерів освіти за стилем керівництва / Освітній менеджмент: перспективи розвитку та інновації: Всеукр. наук.-практ. конф., 23 жовтня 2001р.: Зб. ст. Полтава: ПОІППО, 2001. С.129134.
|