Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Устинова Наталія Валентинівна. Розвиток творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. — К., 2006. — 232арк. — Бібліогр.: арк. 171-189.



Анотація до роботи:

Устинова Н.В. Розвиток творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2006.

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано роль системи післядипломної педагогічної освіти у процесі розвитку та збагачення творчого потенціалу вчителів. Розкрито особливості структури цього процесу, функцій та організації, виокремлено критерії оцінки рівня готовності педагогічних працівників до творчої професійної діяльності. Створено й теоретично обґрунтовано динамічну модель розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти та комплексну програму її практичного втілення. Розроблено і впроваджено технологію діагностики інтересу та готовності вчителя до інноваційної діяльності як показника його творчого зростання, визначені шляхи підвищення ефективності змісту, форм і методів післядипломної освіти стосовно розвитку інтересу й забезпечення готовності вчителів до творчої професійної діяльності, та розроблені на цій основі практичні рекомендації для працівників системи післядипломної педагогічної освіти і керівників шкіл.

Серед основних завдань розбудови сучасної системи освіти в Україні є завдання забезпечення професійного розвитку й удосконалення педагогічних працівників упродовж усієї їхньої професійної педагогічної діяльності. Враховуючи особливості професійної педагогічної діяльності, яка за змістом і сутністю є діяльністю творчою, важливо підкреслити, що розвиток творчої особистості вчителя є неодмінною умовою й обов’язковою складовою його професіоналізму та компетентності. Таким чином, до складу актуальних висувається проблема, розвитку та збагачення творчого потенціалу вчителя упродовж його професійної кар’єри. Дана проблема набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки об’єктивно високий рівень професіоналізму педагогічних працівників може бути забезпечений тільки за умови безперервного професійного навчання та вдосконалення, яке здійснюється в межах системи післядипломної педагогічної освіти та засобами самоосвіти. Творча особистість педагога формується й розвивається впродовж усієї професійної діяльності фахівця. У зв’язку з цим доцільним є вивчення ролі системи післядипломної педагогічної освіти у процесі творчого зростання вчителя.

Проведене дисертаційне дослідження дозволило на теоретичному та практичному рівнях вирішити актуальну наукову проблему вдосконалення діяльності системи післядипломної педагогічної освіти щодо розвитку творчого потенціалу вчителя. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури з теми дисертаційного дослідження показав, що проблеми розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти достатньою мірою не розроблені, зміст і технології післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на розкриття й розвиток творчих здібностей і вмінь учителя висвітлені частково, а процес розвитку творчого потенціалу вчителя у даній системі потребує детального вивчення й суттєвого вдосконалення.

2. Творчий потенціал учителя розуміється нами як невід’ємна динамічна складова частина сукупної культури фахівця, що вміщує наявні та потенційні здатності й можливості до створення чогось нового або перетворення пізнаного, відкритість особистості до змін та самовдосконалення. У той же час творчий потенціал учителя виступає провідним чинником різноманітності та розвитку сукупної професійної культури педагога.

3. Система післядипломної педагогічної освіти відіграє особливу роль у процесі розвитку творчого потенціалу вчителя. Ця роль полягає у тому, що як складова сукупної професійної культури творчий потенціал вчителя формується та розвивається в межах вищої освіти, а в післядипломній освіті відбувається його подальший розвиток, розкриття і збагачення; реалізація андрагогічних принципів та моделей навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, з одного боку, передбачає необхідність і важливість розвитку творчого потенціалу вчителя, а з другого – забезпечує, сприяє його розвиткові; система післядипломної педагогічної освіти має інноваційне спрямування, що обумовлює розкриття, розвиток і збагачення творчого потенціалу вчителів.

4. Процес розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти включає такі складові: готовність учителя до творчої педагогічної діяльності, мотивацію вчителя до творчої педагогічної діяльності, набуття нових знань, умінь, навичок, професійного досвіду та особистісних якостей, практичну професійно педагогічну діяльність учителя, що одночасно виступає і як царина прояву творчих можливостей, і як виток подальшого розвитку та збагачення сукупної професійної культури, а відтак, і творчого потенціалу вчителя.

Виходячи зі структури процесу розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти в дисертації визначені функції даної системи щодо розвитку творчого потенціалу вчителя: навчально-пізнавальна; інноваційно-діяльнісна; організаційно-методична; діагностико-мотивувальна. Ці функції тісно взаємопов’язані, сфери їхнього прояву та реалізації постійно перетинаються та властиві всім ланкам системи – центральній, регіональній, районній, шкільній та самоосвітній. Тому важливо підходити до проблеми розвитку та збагачення творчого потенціалу вчителя комплексно.

5. У дисертації запропонована динамічна модель розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти, яка складається з чотирьох основних блоків (діагностичного, мотиваційно-стимулюючого, формуючого, діяльнісного) і п’ятого – перспективного (діагностичний-2), у якому робиться підсумок реалізації моделі на попередньому етапі та закладається програма подальшого розвитку творчого потенціалу вчителя на наступному етапі післядипломної педагогічної освіти.

Прогресивна динаміка творчого потенціалу вчителя відбувається за умови ефективного навчання в системі післядипломної освіти, постійної роботи педагога над собою, свідомої самоосвіти, зацікавленого ставлення до своєї професійної діяльності, прагнення оптимізувати її та підвищити якість і результативність тощо.

6. Для виявлення ефективності та дієвості динамічної моделі були визначені основні критерії творчого зростання вчителя як механізму розвитку його творчого потенціалу в системі післядипломної педагогічної освіти (рефлексія творчого потенціалу вчителя; мотивація вчителя до творчої педагогічної діяльності; здобутки реальної творчої педагогічної діяльності вчителя) та конкретизовані у показниках (відповідно: усвідомлення в собі проявів творчості, самооцінка, очікування власних творчих досягнень; мотиви престижу та визнання, мотиви самовираження, матеріальних мотиви; інноваційність, раціоналізація, сумлінна творчо потенційна діяльність вчителя). За цими критеріями визначався високий, середній або недостатній рівень розвитку творчого потенціалу конкретного вчителя.

7. З метою реалізації динамічної моделі розвитку творчого потенціалу вчителя було запропоновано комплексну програму розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти, що складається з двох напрямків: перший включає діяльність із розвитку творчого потенціалу вчителя на трьох рівнях системи післядипломної педагогічної освіти (рівні інституту післядипломної освіти, рівнях районного методичного кабінету та шкільного методичного об’єднання). Другий напрямок відображає вдосконалення роботи з учителями щодо розвитку їхніх творчих потенцій у таких двох сферах: інноваційна педагогічна діяльність з усіма учнями класу та робота з творчо обдарованими дітьми.

Враховуючи специфіку післядипломної освіти експериментальній перевірці було піддано найбільш відповідальні, вузлові блоки моделі (діагностувальний, мотиваційно-стимулювальний, формувальний).

8. Експериментальна робота здійснювалася шляхом включення вчителів у діяльність, максимально наближену до творчої, орієнтуючи післядипломну професійно-педагогічну підготовку на зміну технології навчального процесу. Закладена у структуру занять система спеціальних процедур, завдань і вправ, тренінгів була спрямована на управління розвитком особистості вчителя та активізацію його творчості.

У результаті експериментальної роботи було доведено, що дієвим механізмом розкриття та збагачення творчих можливостей учителя, його творчого потенціалу має стати креативна (творча) спрямованість системи післядипломної педагогічної освіти в цілому та кожної її ланки зокрема. Креативність (творення) визначається не стільки критичним ставленням вчителя до нового з точки зору наявного досвіду, скільки відкритістю до нового й сприйнятливістю нового. Вона збільшує вірогідність творчих досягнень учителя при наявності високої мотивації до творчості та оволодінні необхідними творчими вміннями.

9. Результати дослідження дозволили визначити педагогічні умови розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти (усвідомлення вчителями значущості творчості у педагогічній діяльності; стимулювання розвитку творчої особистості вчителя; формування потреби в педагогічній рефлексії; відсутність регламентованої поведінки; наявність позитивного зразка творчої поведінки; створення умов для наслідування творчої поведінки, блокування агресивної і деструктивної поведінки в колективі; соціальне підкріплення творчої поведінки; створення в педагогічному колективі творчої атмосфери) та сформулювати основні рекомендації, надавши пропозиції керівникам шкіл та навчальним закладам системи післядипломної педагогічної освіти щодо вдосконалення діяльності з розвитку і збагачення творчого потенціалу вчителя впродовж усієї його професійної діяльності.

Здійснене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми реалізації на практиці динамічної моделі розвитку творчого потенціалу вчителя та питань вдосконалення діяльності системи післядипломної педагогічної освіти у даному напрямку. Потребують подальших досліджень такі питання: функції самоосвіти в розкритті й розвитку творчого потенціалу вчителя в системі післядипломної освіти; система роботи загальноосвітнього навчального закладу з управління розвитком творчого потенціалу вчителя; районний методичний кабінет як осередок розповсюдження й поширення креативних педагогічних технологій; формування творчих управлінських якостей методистів районних кабінетів; управлінська модель діяльності обласного інституту післядипломної освіти вчителів тощо.

Публікації автора:

  1. Устинова Н.В. Творчий розвиток учителя в системі післядипломної педагогічної освіти. Методичні рекомендації. – Херсон: Айлант, 2006. – 76 с.

  2. Устинова Н.В. Критерії визначення творчого зростання вчителя у процесі післядипломної освіти // Науково-педагогічний журнал ,,Обрій”. - 2005. - №2 (21). – С. 8-10.

  3. Устинова Н.В. Роль педагогічного досвіду у процесі розвитку творчого потенціалу вчителя в системі підвищення кваліфікації // Збірник наукових праць. Випуск 36. – Запорізький ОІППО. – К.-З., 2005. – С. 188-192.

  4. Устинова Н.В. Післядипломна педагогічна освіта як чинник творчого зростання вчителя // Науково-метод. журнал „Освіта на Луганщині”. – Луганськ. – 2004. - №2 (21). – С. 97-100.

  5. Устинова Н.В. Етапи розвитку творчого потенціалу вчителя в післядипломній освіті // Науково-практичний освітньо-популярний журнал ,,Імідж сучасного педагога”. – 2004. - №10 (49). – С. 33-36.

  6. Устинова Н.В. Динамічна модель розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіт // Науково-методичний журнал „Наша школа”. – 2006. - №2-3. – С. 30-33.