У результаті проведеного дисертаційного дослідження, на основі узагальнення зарубіжної й вітчизняної теорії та практики автором з'ясовано суттєві прогалини в теоретико-методологічній базі фінансового контролю в митній справі, визначено напрями й сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення фінансового контролю в митній справі в Україні. Перше. Передумовою успішного соціально-економічного розвитку України є наявність системи заходів щодо захисту економічних інтересів та безпеки держави в зовнішньоекономічних відносинах. Вирішенню цих питань слугує митна політика країни, митне регулювання й контроль, які є складовими митної справи в Україні. Важливим видом митного контролю є фінансовий контроль за розрахунковими операціями суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та митними платежами, які справляються з товарів юридичних та фізичних осіб під час пропуску через митний кордон України. Автором уточнено визначення поняття фінансового контролю в митній справі як управлінської функції держави на макро- і мікрорівнях. На макрорівні він являє собою діяльність органів державної влади з установлення й дотримання правових норм у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначення інструментів податкового й валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності з метою захисту національних економічних інтересів. На мікрорівні – це податковий та валютний контроль, що здійснюється митними органами під час перетину товарів та інших цінностей через митний кордон України. Друге. Впровадження в Україні ліберальної моделі зовнішньоекономічної політики та розбудова адекватної новим умовам господарювання системи оподаткування експортно-імпортних операцій як методу державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності зумовлюють зміну цілей митно-тарифного регулювання й принципів установлення митних ставок в Україні. Основними характеристиками митних ставок в Україні є: хвилеподібний характер зміни рівня митного оподаткування; частий перегляд ставок ввізного мита та наявність системи пільг у сплаті ввізного (імпортного) мита. Використання регулювальної функції ввізного мита дає змогу формувати й здійснювати найбільш ефективну митну політику - протекціоністську, вільну або стабілізаційну. Автором обґрунтовано, що для посилення регулювальної функції мита діяльність відповідних органів повинна базуватися на системному моніторингу внутрішнього ринку, міжгалузевих, галузевих і регіональних ресурсних балансів. Третє. Зважаючи на кількісні та якісні характеристики фінансових порушень в експортно-імпортній діяльності, дисертант визначив основні напрями розвитку фінансового контролю за валютними потоками. Для вирішення зазначених питань необхідно вдосконалити механізм банківської відповідальності за порушення клієнтами вповноважених банків правил повернення валютної виручки. Автор пропонує запровадження системи надання експортерами обов’язкових додаткових фінансових гарантій перерахування коштів при здійсненні експортно-імпортних операцій. Гарантійний внесок повертатиметься банком після завершення операції з перерахування коштів за товари та послуги й стане перепоною злочинній діяльності фіктивних фірм. Четверте. Важливим напрямом розвитку системи фінансового контролю в митній справі є посилення заходів попереднього контролю, оскільки це дасть змогу скоротити кількість наступних перевірок, виявити потенційних шахраїв і потенційні ризики, підвищити рівень ефективності контрольних заходів. Автором обґрунтовано необхідність впровадження в практику Програми створення системи аналізу й управління ризиками в митній справі в Україні, які сприятимуть розвиткові системи попереднього фінансового контролю. Складовими такої Програми є: формування інформаційної бази щодо діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, критерії застосування вибіркового митного контролю, схеми системного аналізу бази даних та селекції „зон ризиків”, методи попередження порушень. П’яте. У роботі визначено, що, зважаючи на необхідність забезпечення дотримання учасниками зовнішньоекономічної діяльності митного законодавства, потребу боротьби з фінансовими порушеннями та максимального використання фіскальної функції мита для фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку країни, об’єктивно необхідним є запровадження постаудитного контролю за фінансово-господарською діяльністю учасників зовнішньоекономічної діяльності, а також надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність. Основним інструментом такої форми контролю є використання методів, які передбачають визначення достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності суб’єкта та відповідності проведених фінансових операцій вимогам законодавства України. Подібні контрольні заходи запропоновано здійснювати щокварталу, що дасть змогу виявляти порушення у фірмах, які створюються на короткі проміжки часу й, зазвичай, не підпадають під піврічні та щорічні планові перевірки. З метою нормативно-правового й методичного врегулювання проведення перевірок автором запропоновано розробити порядок проведення перевірок фінансово-господарської діяльності учасників зовнішньоекономічної діяльності митними та податковими органами з використанням методів аудиту. Шосте. У роботі доведено, що процедури митного контролю в Україні повинні бути уніфіковані до світових стандартів і відповідно до цього спрямовані на: а) досягнення оптимального співвідношення часу, що витрачається на проведення митного фінансового контролю, та ефективності проведення такого контролю; б) зменшення ролі суб’єктивного фактора при прийнятті рішень митними працівниками; в) оптимізацію прийняття рішень за результатами проведених контрольних заходів. Сьоме. У роботі запропоновано шляхи удосконалення процедур митного контролю й митного оформлення, зокрема зміщення митного контролю з пунктів пропуску в місця доставки вантажів, а також підвищення ролі інформаційних технологій у досягненні цієї мети. Восьме. Досягнення „відкритості” та „прозорості” фінансового контролю в митній справі потребує вдосконалення діяльності підрозділів внутрішньої безпеки Державної митної служби України та створення незалежного Агентства з розслідування правопорушень. Практичне впровадження запропонованих та інших заходів фінансового контролю при реалізації митної політики в Україні дасть змогу зменшити кількість фінансових порушень при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, а митний контроль виконуватиме не лише фіскальну, а й регулювальну функції, сприяючи тим самим активізації зовнішньоекономічної діяльності держави. | 