1. На основі теоретичних узагальнень нами запропоновано у дисертаційній роботі під поняттям ”цукробуряковий підкомплекс” розуміти складну інтегровану економічну систему, основою якої є кооперація та концентрація трудових, матеріальних і фінансових ресурсів промислових, переробних, сільськогосподарських, торговельних підприємств, що забезпечує виробництво цукрових буряків, їх переробку, зберігання і реалізацію кінцевого продукту – цукру. Відповідно до цього ефективне функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу повинне ґрунтуватися на єдиних принципах, які б забезпечували гнучке і оперативне реагування на внутрішні і зовнішні зміни в господарському середовищі, а також максимальну заінтересованість працівників усіх ланок в найповнішому використанні наявних ресурсів. При цьому зусилля самостійних підприємств та організацій аграрної, промислової, інфраструктурної ланок цукробурякового ланцюгу повинні спрямовуватися на створення цілісної виробничої, економічної, управлінської системи господарювання. 2. В процесі ринкових трансформацій відбулися зміни в підприємствах цукробурякового підкомплексу Сумської області, що обумовлені кризовим матеріально-технічним становищем більшості бурякосійних господарств і цукрових заводів, порушенням інтеграційних зв’язків між ними, недостатньою державною підтримкою виробників. Це в свою чергу призвело до істотного скорочення виробництва цукрових буряків і цукру. Так, площа посіву цукрових буряків у 2005 р. порівняно з 1990 р. скоротилась у 3,7 рази, а виробництво цукру і того більше – у 6 разів. Кількість бурякосійних господарств при цьому зменшилася з 378 до 156, а із 17 цукрових заводів на сучасному етапі функціонують лише 6. 3. У роботі здійснено виробничо-господарську оцінку ефективності буряківництва Сумщини за критерієм придатності до їх вирощування та показника інтегрального індексу продуктивності бурякосійних господарств регіону і зроблено висновок, що вирощувати цукрові буряки найбільш економічно доцільно в сільськогосподарських підприємствах Конотопського, Лебединського, Охтирського і Сумського районів. 4. На підставі групування сільськогосподарських підприємств Сумської області за розміром посівних площ доведена економічна ефективність концентрації бурякосіяння. Виявлено, що цукрові буряки найбільш ефективно вирощувати в тих господарствах, де площа їх посіву понад 300 га, прибуток на 1 га посіву при цьому досягає 1133 грн., а рівень рентабельності - 40,9%. 5. Підвищення ефективності цукровиробництва Сумщини передбачає визначення стратегії його розвитку на основі раціонального використання грунтово-кліматичного і ресурсно-виробничого потенціалу галузі. З цією метою нами опрацьовано засади стратегії ефективного розвитку підприємств цукробурякового підкомплексу: надано її визначення; розроблено алгоритм реалізації; розроблено принципи побудови даної стратегії. Під стратегією ефективного розвитку підприємств цукробурякового підкомплексу в дисертації запропоновано розуміти комплексний план заходів, який інтегрує основні цілі підприємств підкомплексу, норми і дії їх виробничо-господарської діяльності в єдине ціле, спрямовує на стабілізацію та підвищення ефективності виробництва шляхом концентрації і оптимального розподілу обмежених виробничих ресурсів суб‘єктів господарювання з метою кращого задоволення потреб споживачів в кінцевій продукції - цукру. 6. Серцевиною ефективного функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу є його економічний механізм, удосконалення якого в роботі розглядається як система організаційних, технологічних, економічних і екологічних важелів та методів управління якістю продукції підприємств підкомплексу, що в процесі взаємодії забезпечують сукупність високих споживних якостей цукру. 7. У дисертації здійснено систематизацію факторів, що сприяють поглибленню інтеграційних процесів в системі “вирощування цукрових буряків – переробка – реалізація цукру” (організаційні, економічні, техніко-технологічні, екологічні та інформаційні) та забезпечення на цій основі стабільного фінансового стану і конкурентоспроможності цукробурякового виробництва. 8. Автором сформульовано концептуальні положення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку цукробурякового підкомплексу, запровадження яких дозволить системно вирішувати проблеми, що виникають при зміні методів і підходів до інвестиційного забезпечення інноваційних процесів, раціоналізації механізму залучення інвестицій та реалізації на цій основі механізмів структурно-інноваційного оновлення матеріально-технічної бази тощо. На розв‘язання даної проблеми спрямоване формування фондів підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств цукробурякового підкомплексу . 9. На основі моделювання процесу реалізації цукру в умовах цінового ризику в дисертаційній роботі розроблено організаційно-економічний механізм формування фонду підтримки цукробурякового підкомплексу, що формується за рахунок щоквартальних відрахувань від прибутку цукрових заводів, розмір яких визначено на рівні 10%. . | 