У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, накреслюються шляхи подальшого вивчення проблеми. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки. Проблема мовленнєвих відхилень у першокласників має вагоме психолого-педагогічне значення. Адже повноцінний розвиток мовлення – передумова успішної навчальної діяльності, соціалізації й особистісного становлення першокласника. Мовленнєві відхилення мають своєчасно виявлятися психологами та педагогами задля проведення логопедичної та психологічної корекції. У першокласників, зазвичай, простежуються три типи мовленнєвих відхилень: фонетичні (антропо-фонічні), фонематичні, загальна нерозвиненість мовлення. Як свідчать результати констатуючого дослідження, наявність мовленнєвих відхилень у першокласників супроводжується також становленням особливого типу соціальної адаптації, на що вказує притаманність їм фрустраційної толерантності та включеність до класного колективу. Виходячи з результатів експериментального дослідження, слушно констатувати: застосування самих лише логопедичних методів корекції мовленнєвих відхилень у першокласників виявляється загалом неефективним: прищеплені форми правильного мовлення проявляються як несталі, діти повертаються до узвичаєного дефектного мовлення, щойно припиняється логопедичний вплив. Це пояснюється тим, що дітям з мовленнєвими відхиленнями властива усталена система соціальної поведінки, що пов’язана з специфікою особистості, сформованою за наявності мовленнєвих відхилень. Зміна усталеного (хоч і дефектного) мовлення веде до необхідності зміни системи адаптації в цілому. Це завдання виявляється заскладним для першокласників, що засвідчує зростання їхньої фрустрованості. Саме тому попри логопедичну корекцію і набуття дітьми навичок правильного мовлення вони все ж повертаються до форм дефектної вимови, оскільки така мовленнєва поведінка є складником їхнього соціалізаційного досвіду. Відтак з усією вірогідністю випливає висновок: застосування логопедичних методів корекції вимагає проведення й заходів психологічного супроводу, покликаного сприяти соціальній адаптації дітей у період подолання ними мовленнєвих відхилень. Ключовою характеристикою соціальної адаптації є здатність до спільної діяльності. Саме тому проведені заходи психологічного супроводу спрямовувались на розвиток цієї здатності. Оскільки для першокласників, які долають мовленнєві відхилення, провідним видом діяльності є навчально-ігрова, то психологічні заходи з розвитку спільної діяльності охоплювали і весь класний колектив. Така організація психологічного супроводу забезпечила цілісний розвиток соціального середовища як системи, що включає дітей і з мовленнєвими відхиленнями, і з правильним мовленням. Згідно з повторними зрізами, застосовані заходи психологічного супроводу позитивно позначилися на розвиткові спільної діяльності першокласників з мовленнєвими відхиленнями та класних колективів, у яких вони навчалися. Це поліпшило процес адаптації дітей, які долали мовленнєві відхилення. Як наслідок, зумовлені логопедичними заходами корекції мовленнєві зміни виявилися сталими, повернення до дефектного мовлення (відзначене у першокласників, що входили до контрольної вибірки і з якими заходів психологічного супроводу не проводилось) не спостерігалось. Задіяні формуючі заходи проявились як ефективні. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування задіяних формуючих заходів з метою сприяння виправленню мовленнєвих відхилень у першокласників. Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння виправленню мовленнєвих відхилень шляхом застосування психологічного супроводу в роботі з дітьми інших вікових груп. Список опублікованих автором праць за темою дисертації. Ніщук Г.М. Методологічні засади організації спільної діяльності молодших школярів // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 6. / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2005. – С. 234-239. Ніщук Г.М. Турбан В.В. Методологічні засади оцінювання спільної діяльності молодших школярів // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. В 5-ти т. Т. 5. Вип. 26. / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – С. 286-293. Ніщук Г.М. Розвиток спільної діяльності молодших школярів з відхиленнями у психічному розвиткові // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 7. / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2006. – С. 224-233. Ніщук Г.М. Дослідження спільної діяльності молодших школярів з вадами психічного розвитку // Науковий часопис НДПУ ім. М.П. Драгоманова. Психологія. Серія 12. Випуск 10 (34). – К., 2006. – С. 175-181. Ніщук Г.М. Психологічна адаптація першокласників з вадами мовлення: якісний аналіз // Наукові записки. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка та психологія. № 1. – Вінниця, 1999. – С. 122-126. Ніщук Г.М. Науково-теоретичний аналіз проблеми адаптації особистості // Наукові записки. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка та психологія. № 2. – Вінниця, 2000. – С. 26-30. Ніщук Г.М. Ознайомлення майбутніх учителів з труднощами шкільної адаптації першокласників // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів. Зб. Матеріалів Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції (17-18 жовтня 2001 року). – Вінниця, 2001. – С. 64-68. Ніщук Г.М. Психологічне дослідження явища полтерна // Наукові записки. Зб. Мат. Науково-практичної конф. Серія: Початкове навчання. – Випуск 1. – Вінниця: ВДПУ, 2003. – С. 112-113. Ніщук Г.М. Феномен адаптації дітей з вадами мовлення // Наукові записки. Зб. Матеріалів науково-практичної конференції. Серія: Початкове навчання. Випуск 2. – Вінниця: ВДПУ, 2004. – С, 147-149. Ніщук Г.М. Суперечність конфлікту і консенсусу в етико-психологічному дискурсі // Професійна етика податківця як складова етики державного службовця. Мат. Науково-практичної конф. – Ірпінь, 2005. – 64-66. Ніщук Г.М. Генетичні та соціальні чинники виникнення мовленнєвих відхилень у першокласників // Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я. Матеріали науково-практичної конф. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2005. – С. 306-307. Ніщук Г.М. Теорія і практика диференційованого навчання // Методичні рекомендації для студентів ФПВПК. – Вінниця: ВДПУ, 2004. – 16 с. Ніщук Г.М. Експрес діагностичні методики адаптації в соціумі (дітей, педагогів). – Вінниця, 1998. – 20 с. Ніщук Г.М. Навчальні задачі з психологічних дисциплін. Посібник, Частина 1. – Вінниця, 2005. – 80 с.
|
