У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропонований новий підхід до розв’язання наукової проблеми розвитку соціальної активності молоді у сільському соціокультурному середовищі, що полягає у визначенні концептуально-методологічних засад категорії “соціальна активність молоді”, побудові структурної моделі активності молоді та впровадженні у практику методичних рекомендацій, програми діяльності соціальних інституцій. Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання наступних висновків. У дисертації теоретично узагальнено та науково обґрунтовано комплекс проблемних питань щодо розкриття поняття „соціальна активність” молоді як педагогічного феномена і як багатоаспектного відображення розвитку особистості та соціокультурного середовища як соціально-педагогічного фактора, який стимулює здатність молодої людини до творчості, вольових актів, продуктивного спілкування.
Доведено складність і багатогранність феномена соціальна активність сільської молоді як стійкого особистісного утворення, яке характеризує молоду людину як соціальну істоту, котра має чітку особистісну спрямованість, володіє світоглядом як системою знань і переконань, має власну позицію, взаємодіє з навколишнім світом; водночас це і процес соціальної діяльності, що характеризується інтенсивністю, якістю, новизною, креативністю, успіхом, змістовим наповненням і може відбуватися за певних умов і в певних ситуаціях. Визначено, що на розвиток соціальної активності молоді діє низка різних факторів, які простежуються у різних сферах життєдіяльності жителів села: освітній, соціально-виховній, трудовій, соціально-побутовій, управлінсько-координаційній. Їх вплив залежить від суб’єктивного ставлення молоді і її ролі у кожній сфері. Узагальнення питань соціальної активності молоді потребувало уточнення поняття „молодь” як суб’єкта дії соціокультурного середовища, яка виступає як ресурсом, так і учасником соціальних процесів. Конституційно це особи віком 14-35 років, за характерологічними ознаками – вільна, винахідлива, ініціативна, діяльна, творча особистість; прагне бути причетною до політичних свобод, з розвиненою правовою відповідальністю, з окремою світоглядною позицією, з національно орієнтованою свідомістю; це людина, яка має бути підготовленою до життя, конкурентно здатною, з цілеспрямованою мотивацією та володіє соціальною мобільністю. Встановлено, що сільську молодь об’єднує територія поселення, громада, освітні заклади, сім’я, церква та інші агенти соціального виховання. У процесі дослідження виявлено різні тлумачення поняття «соціокультурне середовище». При цьому соціальне середовище охарактеризовано як складне організоване багаторівневе утворення, де складові володіють відносно функціональною автономією один від одного і від цілого. Встановлено, що інфраструктура соціокультурного середовища села має свої особливості, обумовлені цілями, смислом і особливостями життєдіяльності мешканців села, зокрема молоді. Це: органи місцевого самоврядування, громадські та молодіжні організації, об’єднання за інтересами, освітні заклади, позашкільні соціально-виховні заклади, консультативний пункт, медичний центр, культурно-виховний центр, рада активу села, рада старійшин, центр соціальної допомоги тощо. Узагальненою соціально-виховною метою функціонування соціокультурного середовища визначено: а) формування особистісних і соціально значущих потреб, інтересів молоді та їх задоволення відповідно до соціальних норм; б) створення умов для саморозвитку та самореалізації духовних і моральних сил особистості чи групи людей; в) забезпечення відтворення соціокультурного потенціалу середовища.
У ході експериментальної роботи виявлено особливості соціокультурного середовища села, суть яких проявляється у: способі життя, сезонності та циклічності виробництва; специфіці умов праці, побуту; циклічності у відтворенні професійної структури населення; норми поведінки та форми спілкування жителів села; наявності і можливостях культурних і освітніх установ. 3. З метою проведення експериментальної роботи та розвитку соціальної активності молоді було розроблено модель соціокультурного середовища села як соціально-педагогічного феномена. Дана модель представляє змістово-процесуальні блоки, до яких входить зміст, форми, які дозволяють досягати окреслених цілей і завдань; суб’єкти взаємодії (молодь, соціальні інститути, громада, сім’я тощо), технологічне забезпечення соціально-виховного процесу (соціальні проекти і програми, індивідуально орієнтовані мікросоціуми, продуктивна соціальна значуща діяльність за інтересами, система самоуправління); комплекс соціально-педагогічних умов розвитку соціальної активності (педагогізація середовища, створення ситуацій успіху, змінюваність соціальних ролей, цільові програми, взаємодія і взаємовплив суб’єктів дії). 4. З метою виявлення змін, що відбуваються у життєдіяльності сільської молоді було розроблено критерії (змістовий, мотиваційний, діяльнісний), показники соціальної активності (прояв інтересу до соціально значущої діяльності, сформованість мотиву і прояв соціальної активності) та виявлено рівні їх сформованості (високий, середній, низький). Виявлення помітно малого відсотка респондентів, які відносяться до високого рівня розвитку соціальної активності (ЕГ – 7%, КГ – 9%) спонукало до пошуку шляхів реалізації запропонованої моделі, метою якої стало досягнення узагальненого результату: адекватності соціокультурного середовища визначеним цілям і завданням розвитку соціальної активності особистості. У ході дослідження виокремлено оціночно-критеріальний інструментарій розвитку соціальної активності молоді у соціокультурному середовищі села. В якості основного критерію виміру рівня вибрано динаміку від низького і середнього рівнів розвитку соціальної активності до високого рівня. 5. У процесі проведення експериментального дослідження, встановлено, що характер соціально-педагогічних технологій особливо яскраво проявився у процесі педагогізації соціокультурного середовища села, який можливий за умов: соціальної спрямованості саморозвитку особистості та розвитку соціальної активності; позитивного ставлення сільської молоді до соціокультурного середовища, до різних соціальних інститутів і соціальних груп; реального включення молоді у процес перетворення процесу життя і соціального оточення; можливості реалізації власних ініціатив, ідей, рішень і відповідальності за них; оволодіння технологією проектування власної життєдіяльності; вільної самореалізації. Через систему соціально спрямованих форм роботи і видів діяльності забезпечено рівні можливості для різних груп молоді, серед них можна виокремити організацію системи самоуправління, участь у теоретичних семінарах, тренінгах („Ми за здоровий спосіб життя”, „Ми проти насильства у сім’ї!”), спільних творчих справах („Адресна турбота”, „Не забудь – ти творець власної долі”, „Кожна людина – талант”, „Розумник села” та ін.) у художньо-мистецьких вечорах, святах, конкурсах („Я і моя сім’я”, „Сімейна творчість”, свята вулиці, конкурс гумористів та ін.), організацію клубів за інтересами (Клуб молодої сім’ї, КВВ, клуб сімейної реліквії, клуб майстрів рукоділля тощо), діяльність в індивідуально-орієнтованих соціумах (корпус волонтерів, прихильників народних обрядів, фонд соціальної допомоги тощо). На основі впровадження запропонованої нами моделі соціокультурного середовища села, яка обумовила цілі, завдання, умови і змістово-процесуальне забезпечення, виявлено рівні прояву соціальної активності молоді в адекватних оптимальних умовах. Результати, отримані після формувального експерименту, підтвердили припущення про те, що створення ефективного соціокультурного середовища як інтегративного соціально-педагогічного феномена є незаперечним доказом отримання прогнозованого результату як розвитку окремих позитивних соціально значущих якостей молоді, так і розвитку її соціальної активності загалом. 6. В результаті проведеної експериментальної роботи розроблено концепцію системної роботи з молоддю села, програмне забезпечення різних соціальних інститутів щодо соціального виховання молоді та розвитку її соціальної активності („Особистість і її партнери на шляху до активної дії у суспільстві”, „Соціальне партнерство на селі і демократизація співпраці”; „Партнерство школи і громада села” тощо). Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем соціальної активності молоді у соціокультурному середовищі села. На нашу думку, потребує уваги ряд питань, що стосується розробки та реалізації моделі соціокультурного середовища та району, взаємодії його складових, які у сукупності можуть давати помітний ефект у розвитку соціальної активності молоді; розробки і впровадження цільових соціально спрямованих програм, розрахованих на людей різного віку і статусу тощо. Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях автора Косовець В.І. Особливості соціокультурного середовища як педагогічного феномена. / В.І. Косовець // Зб. наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко – Вип. LXV (65). – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – С.81-89. Косовець В.І. Деякі аспекти особливостей моделювання соціальної активності молоді в умовах соціокультурного середовища села. / В.І. Косовець // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – Вип. 2. – 2008. – С.15-23. Косовець В.І. Ефективність дії моделі соціокультурного середовища села як педагогічна умова розвитку соціальної активності молоді. / В.І. Косовець // Соціалізація особистості : Зб. наук. праць. – Вип. ХХХ. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – С.69-79.
Косовець В.І. Моделювання процесу розвитку соціальної активності молоді в умовах соціокультурного середовища села. / В.І. Косовець // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: Зб. наук. праць. - Вип. 7. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – С.21-30. Косовець В.І. Роль соціокультурного середовища села у розвитку соціальної активності молоді. / В.І. Косовець // Вісник Черкаського університету. Серія: педагогічні науки. – Вип. 123. – Черкаси, 2008. – С.87-94. Косовець В.І. Особливості розвитку соціальної активності сільської молоді в умовах педагогізації соціокультурного середовища. / В.І. Косовець // Зб. наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко – Вип. LXХV (75). – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – С.121-127. Косовець В.І. Особливості технологій та методик розвитку соціальної активності сільської молоді. / В.І. Косовець // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №11 Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління : Зб. наук. праць. - К., 2008. - №8 (23). – С. 70-75. Косовець В.І. Соціалізація молоді в умовах соціокультурного середовища села. / В.І. Косовець // Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті: Міжнародна науково-практична конференція. 17-18.04.2007 р. / Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: Зб. наук. праць. - Випуск 5 (Ч.1.) - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – С. 225-230.
|