Результати дисертаційного дослідження дають змогу зробити висновки теоретичного й науково-практичного спрямування. 1. Соціальний комплекс регіону як сукупність видів економічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб населення (система освіти й охорони здоров'я, сфера культури, ЖКГ, транспортне обслуговування населення, торгівля й ресторанне господарство, туризм і рекреаційна діяльність), характеризується спільністю територіального розміщення, тісним взаємозв'язком його складових, залежністю від інтеграційних процесів. Недостатній розвиток одного або кількох із вищезазначених видів економічної діяльності призводить до уповільнення розвитку соціального комплексу в цілому або його руйнування. Інтеграційні процеси безпосередньо впливають на регіональний соціальний комплекс. 2. Пріоритетами розвитку системи освіти Харківщини, реалізація яких сприятиме досягненню головної мети її функціонування, а саме забезпеченню конституційних гарантій доступності та рівності прав громадян на отримання освіти, поліпшенню інтелектуальних та професійно-кваліфікаційних характеристик людського капіталу, підвищенню культурного рівня, вдосконаленню моральних засад і світогляду населення, є розвиток її матеріально-технічної бази; спрямованість на регулярне покращення наукового рівня, фундаментальності та практичної орієнтації базових і фахових знань, якість котрих гарантуватиме конкурентоспроможність споживачів освітніх послуг на ринку праці; поглиблення впливу всіх ланок системи освіти на процеси соціалізації та всебічного розвитку особистості як найвищої соціальної цінності; формування в умовах ринкових відносин оптимальних кваліфікаційних і психологічних ознак професійної придатності економічно активного населення регіону; становлення системи безперервної освіти на основі принципів її спадкоємності, багатоступеневості. 3. Перебудова сфери охорони здоров'я Харківщини має здійснюватись водночас у трьох напрямах, охоплюючи вдосконалення ресурсного забезпечення, структури та управлінських засад. Основними заходами реформування галузі повинні стати: реструктуризація з наданням переваги менш ресурсовитратним, а відтак ефективнішим ланкам (зокрема, амбулаторно-поліклінічній), розвиток технічно й технологічно досконаліших видів обслуговування та послуг; застосування дієвих механізмів фінансування, в тому числі оптимізація розподілу й витрачання бюджетних коштів, залучення позабюджетних джерел фінансування; зміцнення потенціалу майбутнього розвитку через збереження системоутворюючих елементів і складових, поліпшення територіальної організації мережі об'єктів охорони здоров'я, інфраструктурного та кадрового забезпечення галузі на підставі спеціально розроблених механізмів їх послідовного вдосконалення. Ефективнішому використанню трудового потенціалу сфери охорони здоров'я регіону сприятимуть підтримка фахових наукових шкіл і науково-дослідних установ Харківщини, раціональне впровадження наявних науково-інформаційних ресурсів, підвищення вимог до підготовки практикуючих і наукових кадрів. 4. Покращенню умов культурного та естетичного розвитку населення Харківської області, пожвавленню обласного культурно-мистецького життя сприятиме вдосконалення ресурсного забезпечення закладів, які надають суспільно необхідні послуги, реалізація міських, районних, селищних програм змістовного дозвілля дітей, підлітків та студентської молоді, стимулювання ініціативи зі створення культурно-розважальних центрів і зон відпочинку, а також туристично-екскурсійної діяльності. Необхідне впровадження ефективних механізмів фінансування та розбудови закладів низових ланок, розвиток спонсорсько-меценатської активності, подальша масова комп'ютеризація робочих місць читачів і працівників бібліотек, формування електронних каталогів бібліотечних та музейних фондів. 5. Заходи щодо розвитку торгівлі та ресторанного господарства Харківщини потребують створення системи оптово-роздрібних товарних ринків – спеціалізованих (з продажу м'яса, риби, овочів і фруктів, квітів) та універсальних, які розміщуватимуться в периферійних районах міст поблизу транспортних вузлів та надаватимуть виробникам продукції й посередникам різноманітні транспортні, експедиційні, банківські, поштові, юридичні та маркетингові послуги; відновлення оптової торгівлі непродовольчими товарами (насамперед меблями, телерадіоапаратурою, побутовою технікою тощо); приведення періодичних (наприклад, сезонних) загальноміських і районних ярмарків продовольчих і непродовольчих товарів із залученням виробників (зокрема, сільськогосподарських підприємств та фермерів). 6. Розвиток ЖКГ Харківщини потребує нарощування обсягів надання та кардинального поліпшення якості відповідних послуг згідно з сучасними засадами організації середовища життєдіяльності населення, орієнтованого на створення належних умов для ведення здорового способу життя. Необхідно активізувати впровадження ефективних організаційно-економічних механізмів надання житлово-комунальних послуг шляхом перекладання правової відповідальності за діяльність з експлуатації житлового фонду і прибудинкових територій на колективи мешканців, що сприяє скороченню відповідних бюджетних витрат, оптимізації процесів акумуляції ресурсів для модернізації та реконструкції житлового фонду. 7. В умовах формування ринкових відносин соціальному комплексу належить одна з головних ролей. Адже він охоплює види діяльності, які формують інтелектуальний потенціал суспільства, що забезпечують економічне зростання. Пріоритетність соціального розвитку, зміцнення інфраструктури соціального комплексу, його кадрового потенціалу забезпечить конкурентоспроможність економіки Харківщини. 8. У ході дисертаційного дослідження на прикладі м. Харків розроблено модель урахування у вартості будь-якого об'єкта соціального комплексу міста рівня оптимальності його розміщення. Скажімо, у сфері торгівлі запропоновано враховувати інтенсивність купівельних потоків методом парних порівнянь і розміщення пріоритетів. 9. Рекомендовано використовувати в практичній аналітичній роботі фахівців системи управління соціальним комплексом модель визначення ефективності діяльності об’єктів досліджуваного комплексу, що дозволить підвищити якість порівняльного аналізу й точність оцінки в ринкових умовах. |
