У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукової проблеми розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. Дослідження дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування: 1. Сучасна теорія регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах різних рівнів характеризується розумінням використання локальних можливостей в розширенні зовнішньоекономічної діяльності на основі використання синергічного ефекту регіональної інтеграції та прискорення розвитку регіонів. Пануючою тенденцією в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є лібералізація та посилення ролі регіонів різного рівня в її регулюванні, а саме адміністративного типу та локальних кластерів світового рівня. 2. Важливою особливістю міжнародної діяльності в умовах глобалізації є нова диспозиція регіонів в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності внаслідок локалізації глобальної економіки, яка полягає у зміщенні можливостей факторів інтенсифікації міжнародної діяльності підприємств з національного на регіональний рівень і прискореного зростання синергічного ефекту внутрішньорегіональної інтеграції на основі поєднання місцевих та зарубіжних ресурсів і культур. В сучасній глобальній економіці відбувається процес висування найбільш успішних внутрішніх регіонів у світові лідери шляхом посилення міжнародної відкритості регіонів, формування у регіонах сучасних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3. У зв’язку із регіоналізацією світового економічного розвитку виникає об’єктивна необхідність і потреба делегування повноважень центральних органів державної влади в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональний рівень. Це стосується формування стабільних взаємовигідних зв’язків місцевих общин та іноземних компаній на основі моделі створення локальних кластерів світового класу, зміщення на регіональний рівень адміністративних процедур. 4. Якщо на попередніх етапах розвитку міжнародної діяльності у всіх країнах пануючою була адміністративно-бюрократична парадигма регулювання зовнішньоекономічної діяльності, то в сучасних умовах все частіше, як на національному, так і на регіональному рівні використовується підприємницько-економічна модель. Ця модель пов’язана з реалізацією зовнішньоекономічних інтересів територіальних общин в цілому та колективів, що входять до її складу. Відповідно до зміни парадигми запроваджуються нові критерії регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах (іноваційні концепції, регіональна компетентність, світові зв’язки), утворення різних типів регіональних міжнародних кластерів (виробничих, іноваційних, торгівельних). 5. Домінуючою тенденцією розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності у розвинутих у країнах є використання інструментів ділового менеджменту в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах. Це стосується управління по результатах, розробки і реалізації спільних регіональних стратегій, запровадження гнучких організаційних структур, опанування сучасного стилю керівництва на основі глобального мислення і взаємодії культур. 6. Важливим інструментом нарощування обсягів і поліпшення структури зовнішньоекономічної діяльності регіонів у розвинутих країнах є утворення і розвиток локальних кластерів світового рівня. Узагальнення досвіду в цій сфері дозволяє запропонувати наступну структуру таких кластерів: локальне виробництво світового рівня, виробнича регіональна сервісна сфера міжнародного характеру, державні агентства по наданню учасникам міжнародного бізнесу зовнішньоекономічних послуг. 7. Особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах України пов’язані з, одного боку, з обсягами та структурою цієї діяльності, а з іншого, з використанням таких спеціальних систем організації такої діяльності, як транскордонне співробітництво, спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку. З урахуванням зазначених аспектів регіони України можна поділити на три групи: активні, що мають значний та всезростаючий обсяг зовнішньоекономічної діяльності (м. Київ, Київська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька і Одеська області); пасивні, які мають значний невикористаний потенціал зовнішньоекономічної діяльності (Львівська, Харківська, Полтавська, Закарпатська, Черкаська, Миколаївська, Чернігівська області і АР Крим); проблемні, в яких потрібно формувати зовнішньоекономічний потенціал, шляхом створення локальних кластерів світового рівня (Сумська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Херсонська, Луганська, Житомирська, Кіровоградська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області та м. Севастополь). 8. В новій геополітичній ситуації євро інтеграційна спрямованість України потребує запровадження Європейської моделі взаємодії регіональних та місцевих органів в сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка ґрунтується на розвитку мислення глобального рівня, яке означає, що міста і регіони розглядаються як центри формування знань, умінь, навичок і досвіду, потрібних глобальним компаніям. Зазначена взаємодія, з одного боку, повинна створювати привабливість регіонам (гарантії надійності, податкова прозорість, використання ключових можливостей регіону, забезпеченість ресурсами і ін.). З іншого боку, ця взаємодія має забезпечувати внутрішньорегіональну співпрацю між місцевими та зарубіжними учасниками зовнішньоекономічної діяльності (спільні стратегії і плани, виробнича і соціальна інфраструктура, локальне лідерство світового рівня). Публікації автора за темою дисертації у наукових фахових виданнях: Осоченко І.В. Державна регіональна політика Європейського Союзу.// Регіональні перспективи.-2003.-№1(26).-С.16-19.- 0,6 д.а. Осоченко І.В. Методи регулювання ЗЕД в регіоні.// Регіональні перспективи. – 2001. - №1(14). - С.82-85.- 0,7 д.а. Осоченко І.В. Особливості регулювання ЗЕД держав з перехідними економіками.// Регіональні перспективи.-1999.-№4(7).-С.99-102.-0,6 д.а. Осоченко І.В. Регулювання ЗЕД в Україні на етапі глобалізації світогосподарських процесів.// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць.-Дніпропетровськ. – 2000.-№34.-С.93-99.- 0,4 д.а. Осоченко І.В. Розмежування повноважень та взаємодія органів державного управління в сфері ЗЕД.// Регіональні перспективи.-2002.-№2(21).-С.50-53.- 0,7 д.а. Осоченко І.В. Транскордонне співробітництво як ефективний засіб регулювання ЗЕД в регіоні.//Регіональні перспективи.-2000.-№(8).-С.64-66.- 0,5 д.а.
В інших виданнях: Осоченко І.В. Вільні економічні зони як економічні важелі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні./ Матеріали міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”. Донецький Державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, - Донецьк, 2001.-т.ІІ.-С.21-27. – 0.4.д.а. Осоченко І.В. Вільні економічні зони як один з напрямків розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні./ Матеріали наукової конференції за результатами досліджень професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів за 1996-1998 роки. – Полтава: ПКІ, 1999., с. 65-69. – 0,2 д.а. |
