У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні процесу управління персоналом митної служби. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дають підстави зробити такі висновки та внести деякі пропозиції. 1. На основі аналізу наукових літературних вітчизняних та зарубіжних джерел з проблематики дисертаційної роботи встановлено, що до цього часу питання розвитку процесу управління персоналом митної служби системно і комплексно не досліджувались, хоча окремі аспекти, зокрема управління кадрами державної служби, митної справи, реформування Державної митної служби України, привертали увагу провідних вітчизняних науковців. Однак у дисертації увага акцентується на систематизуванні знань та теоретичному обґрунтуванні засад управління персоналом митної служби. Процес управління персоналом митної служби як багатоцільова і складна діяльність має передбачати і прогнозувати можливі зміни щодо особового складу; відповідати цілям Держмитслужби; враховувати наслідки впливу особового складу на митний орган; органічно структурувати елементи системи управління персоналом митної служби; мотивувати діяльність службовців-митників на досягнення цілей Держмитслужби; забезпечувати необхідні темпи розвитку персоналу митної служби. Поняття “управління персоналом митної служби” розглядається в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні цей термін визначається як процес взаємопов’язаних дій та активний вплив посадових осіб, спрямований на забезпечення вчасного і сумлінного виконання митними службовцями основних завдань та вимог законодавства з питань митної справи, а також на задоволення кількісних і якісних потреб митної служби у персоналі, у вузькому – як професійна, цілеспрямована діяльність керівників митних органів, що потребує спеціальних знань стосовно роботи з персоналом, спрямована на організацію митної діяльності всього особового складу для досягнення певного результату. Зміст процесу управління персоналом митної служби розкривається через сукупність функцій мотивування, організування, планування, контролювання, координування, облікування, регулювання та зміни структури персоналу митної служби, що нерозривно взаємопов’язані з кадровою системою. Процес управління персоналом митної служби є узгодженням кадрових рішень, які постійно приймаються і реалізуються посадовими особами та спрямовані, в кінцевому підсумку, на досягнення головної мети діяльності Держмитслужби. 2. Перетворення як у державному управлінні, так і в управлінні митною службою не можуть бути ефективними без належної організації діяльності службовців. Глибокий історичний аналіз передумов виникнення і розвитку митної служби дав змогу виявити зрушення, які відбулись в діяльності митниць, а також вплив на митну діяльність невиважених кроків чиновників. Усі перетворення, які відбувались починаючи із ІІІ тисячоліття до н.е. і до наших днів, були спрямовані на створення дієвої системи управління. Провідну роль у функціонуванні цієї системи відіграє особа митника. Історичний досвід показав, що результативними перетворення в митній службі будуть за умови, якщо виконуватимуться такі послідовні етапи: перший – детального аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, позитивних і негативних організаційно-правових факторів, які впливають на особовий склад митної служби, а також можливості розвитку системи управління як ДМСУ в цілому, так і управління персоналом митної служби; другий – розробки концепції розвитку процесу управління персоналом митної служби, яка включає економічні, організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні методи, спрямовані на оптимальне формування, професійну стабілізацію і раціональне використання персоналу митної служби; третій – розробки проектів, програм законодавчих актів, інструкцій тощо, які мають регламентувати функції митних органів та особового складу, а також відповідного вдосконалення кадрової структури, яка є частиною структури ДМСУ. 3. Реструктуризація Державної митної служби України була здійснена з метою усунення дублювання функцій, які виконують митні органи, а також для більш ефективного використання бюджетних коштів на їх утримання. Аналіз організаційно-правового підґрунтя управління персоналом митної служби показав, що розвиток особового складу спрямовується на досягнення позитивних результатів та прискорення вирішення проблем взаємодії працівників митної служби з громадянами. Стабілізація особового складу митних органів передбачає покращання його кількісних і якісних характеристик. Ефективна діяльність персоналу митної служби забезпечить якість виконання завдань держави щодо митної справи. 4. Керівні особи митної служби є основою персоналу Держмитслужби. Вони перебувають у центрі уваги при здійсненні митної політики держави і до них ставляться підвищені вимоги стосовно досвіду, який здобувається в процесі перебування на державних посадах. Зазначається, що в законодавстві України недостатньо регламентовані порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій; а також проходження служби, просування посадових осіб по службі, порядок оплати та стимулювання праці тощо. Функціонально-структурний аналіз управління персоналом митної служби України показав недосконалість кадрової системи. Для забезпечення підвищення управлінського рівня посадових осіб митної служби слід запровадити цілісну систему пов’язаних між собою дій, починаючи від професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, добору та професійного розвитку особового складу і закінчуючи їх просуванням по службі та виходом на пенсію. 5. Визначено напрями розвитку функцій управління персоналом, основними з яких є: покращання соціального забезпечення персоналу митної служби з метою мотивування результативності роботи з особовим складом митних органів; чітке визначення цілей у процесі планування і вирішення завдань щодо персоналу, а саме з’ясування того, якими мають бути цілі управління митними службовцями і що їм необхідно зробити для досягнення цілей, поставлених центральним апаратом управління митної служби; належна організація процесу управління персоналом митної служби в просторі і часі, а також встановлення осіб, які мають виконувати кожне конкретне завдання; забезпечення лінійності управлінських зв’язків підпорядкування особового складу вищим посадовим особам митної служби, що охоплює контролювання в цілому всіх аспектів їх діяльності, а також фіксування фактично закріплених документально результатів цієї діяльності; досягнення узгодженості дій та встановлення гармонійних зв’язків між посадовими особами митної служби на основі раціональності, чіткої взаємодії, оперативності і надійності та дотримання нормативно закріплених загальнообов’язкових правил. 6. Установлено, що основними умовами розвитку процесу управління персоналом митних органів є зміна їх системи і структури. Організація будь-якої системи потребує такого поєднання елементів, яке забезпечувало б її ефективне функціонування. Розвиток системи управління персоналом митної служби сприятиме досягнення внутрішньої гармонії її елементів, а також об’єднанню з більш загальною системою Держмитслужби України, елементом якої вона є. Система управління персоналом митних органів має бути гнучкою і відповідати вимогам сьогодення. Таким вимогам відповідає запропонована нами система управління персоналом митної служби, в основу якої покладено три блоки: формування, стабілізації і використання особового складу. Навколо кожного із цих блоків групуються усі функції роботи з персоналом митної служби. Відповідно до цієї системи пропонуємо змінити структуру управління персоналом митної служби. Подібні зміни сприятимуть усуненню дублювання функцій персоналу на рівнях управлінь та відділів по роботі з особовим складом, покращанню їх взаємозв’язків, а також вивільненню працівників цих відділів від рутинної роботи, яку можна виконати централізовано на рівні Департаменту роботи з персоналом митної служби. 7. Обґрунтовано основні заходи щодо розвитку технологій управління персоналом митної служби в таких п’яти напрямах: 1) професійний відбір особового складу в митний орган; 2) профорієнтація та адаптація працівників, які щойно зараховані на митну службу; 3) професійний розвиток особового складу; 4) оцінка професійних якостей та атестації з метою виявлення придатності до посади службовців-митників; 5) мобільність переміщення, переведення, підвищення у посаді, відсторонення від виконання посадових обов’язків. На підставі отриманих результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного і зарубіжного досвіду можна запропонувати такі практичні рекомендації щодо розвитку персоналу Державної митної служби України: підготувати й прийняти довготермінову президентську програму фундаментальних міждисциплінарних досліджень у митній сфері; здійснити функціональний аналіз посадових обов’язків митних службовців з метою усунення дублювання при виконанні ними завдань Держмитслужби і на його основі підготувати нові посадові інструкції; розробити новий кваліфікаційний довідник посад державних службовців, у якому окремо виділити характеристики усіх посад особового складу митних органів. Цей довідник має забезпечити прозорість при прийнятті громадян на службу в митні органи та конкретизувати професійні вимоги до знань, вмінь та навичок пов’язаних з посадою, які будуть головними чинниками впливу при прийнятті рішення про наймання чи атестації кадрів; Держмитслужбі та Головдержслужбі створити єдиний державний банк вакансій та потенційних кандидатів на посади державних службовців для забезпечення кількісної і якісної потреби у фахівцях; активізувати роботу митних органів щодо формування, функціонування та розвитку системи управління персоналом митної служби; внести зміни до існуючої структури управління кадрами Держмитслужби; утворити на базі Департаменту кадрової роботи шляхом його реорганізації Департамент роботи з персоналом митної служби; утворити так зване Функціональне управління персоналом митної служби, в складі якого буде Управління розвитку персоналу митної служби. Ці управління централізуватимуть певні напрями діяльності управлінь та відділів по роботі з особовим складом митних органів; Міністерству праці і соціальної політики спільно з Міністерством економіки змінити систему оплати праці державних службовців, у тому числі митних службовців, таким чином, щоб розмір їх доходу відповідав реальним соціальним потребам; Державній митній службі України спільно із Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України розробити програму покращання соціального забезпечення митних службовців; одним із напрямів якої є забезпечення персоналу митної служби житлом. Виконання вказаних рекомендацій дасть змогу підвищити ефективність використання особистісного і професійного потенціалу кожного службовця-митника як активного суб’єкта митної діяльності. | 