1. Аналіз та узагальнення наукової літератури з означеної проблеми дозволяє стверджувати: - науково-технічний прогрес ставить перед фахівцем усе складніші професійні завдання, які вимагають від людини високого рівня психофізичної підготовленості, тому зміст професійно-прикладної фізичної підготовки спеціалістів різних галузей повинен бути адаптований до вимог майбутньої професії; - елективний компонент навчальної програми фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів містить загальні рекомендації щодо змісту професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей і не враховує особливостей їхньої майбутньої професійної діяльності; - вправи з футболу є ефективним засобом збільшення рухової активності студентів, підвищення рівня їхньої психофізичної підготовленості і морально-вольових якостей; - науково обґрунтована програма розвитку професійно важливих якостей студентів спеціальності “Оподаткування” засобами футболу відсутня. 2. Професіографічний аналіз спеціальної літератури і соціологічне опитування працівників органів державної податкової служби про особливості їхньої роботи дозволили визначити 21 вкрай необхідну та 26 бажаних професійно важливих якостей податківця. 3. Експериментальна програма розвитку професійно важливих якостей студентів спеціальності “Оподаткування” містить такі компоненти: - мотиваційний, який передбачає усвідомлення вимог майбутньої професії до фахівця; його готовність до подолання труднощів, які виникають під час виконання професійних обов’язків; здатність до самореалізації та самовдосконалення; - змістовий, що забезпечує знаннями професійно-прикладного характеру майбутніх податківців про особливості розвитку їхніх професійно важливих якостей засобами футболу; - діяльнісний, що забезпечує включення студентів у конкретну діяльність, яка формує у них комплекс професійно-прикладних рухових умінь і навичок, розвиває прикладні фізичні й особистісні якості. 4. Оптимізувати процес розвитку професійно важливих якостей майбутніх податківців засобами футболу дозволяють такі педагогічні умови: раціональний розподіл навчального матеріалу протягом року; особистісно-орієнтований характер навчання студентів; раціональний розподіл часу на загальну та спеціальну фізичну підготовку; диференційоване планування параметрів фізичного навантаження при застосуванні вправ з футболу; комплексний контроль динаміки фізичного здоров’я, техніко-тактичної та фізичної підготовленості студентів. 5. Результати формувального експерименту свідчать, що для вирішення педагогічних завдань фізичного виховання студентів спеціальності “Оподаткування” доцільно комплексно застосовувати засоби футболу та загальнорозвивальні вправи. На початку навчального року перевагу слід віддавати загальній фізичній підготовці ( 90%) і близько 10% часу занять – засобам футболу. Упродовж навчального року співвідношення зазначених засобів поступово змінюється і становить наприкінці року 30 і 70% відповідно. 6. Кількісний аналіз показників фізичної підготовленості і соматичного здоров’я показав, що у студентів експериментальної групи в кінці педагогічного експерименту відбулися статистично достовірні (р<0,05) позитивні зміни (22,9 та 42,9% відповідно), на відміну від результатів у студентів контрольної групи, де позитивні зміни (7,2 і 7,2% відповідно) не були статистично підтверджені (p>0,05). 7. Застосування у процесі розвитку професійно важливих якостей майбутніх податківців запропонованих комплексів вправ з футболу сприяло достовірним (р<0,05) позитивним зрушенням показників у студентів експериментальної групи: уваги (на 49,1%); швидкості обробки знаків (на 11,2%); обсягу, розподілу та переключення уваги (на 22,5%); коефіцієнту точності (на 7,7%); коефіцієнту розумової працездатності (на 7,2%,); обсягу короткочасної зорової пам’яті (на 13,5%,), на відміну від студентів контрольної групи, у яких аналогічні зміни відбулися в межах від 1,6 до 4,3% (p>0,05). 8. У результаті застосування запропонованої програми розвитку професійно важливих якостей студентів спеціальності “Оподаткування” засобами футболу рівень фахової дієздатності став вищим у студентів експериментальної групи, що підтверджується результатами участі майбутніх податківців дослідних груп у ділових економічних іграх: у грі “Податковий облік” середня експертна оцінка студентів експериментальної групи становила 4,2±0,07 бала, контрольної групи - 3,4±0,11 бала (р<0,05); у грі “Економічний лабіринт” середня експертна оцінка студентів експериментальної групи становила 4,0±0,07 бала, контрольної групи – 3,4±0,45 бала (р<0,05). Отже, результати формувального експерименту підтвердили висунуте припущення про те, що застосування у фізичному вихованні студентів спеціальності “Оподаткування” засобів футболу сприяє розвитку їхніх професійно важливих якостей. Подальші дослідження цієї проблеми можуть здійснюватися у таких напрямках: на основі створеної узагальненої моделі професійної діяльності працівника органів державної податкової служби розробити професіограму зазначеної спеціальності; розробити зміст елективного компоненту навчальної програми фізичного виховання студентів 3-4-х курсів спеціальності “Оподаткування” з використанням засобів футболу. |