У результаті дослідження автором вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання розвитку системи професійно-технічної освіти в контексті кадрового забезпечення економіки регіону. Це дало можливість зробити нижченаведені висновки. 1. Установлено, що кадрове забезпечення економіки держави та регіону є однією із найважливіших складових загального підвищення ефективності виробництва. Кадрове забезпечення економіки – процес задоволення потреби економіки в кадрах. Він включає два етапи: формування кадрового забезпечення і залучення кадрів до роботи на певних робочих місцях у конкретних організаціях. Кадрове забезпечення економіки формується під впливом двох чинників: демографічної ситуації країни і функціонування системи освіти й ринку освітніх послуг. 2. Обґрунтовано, що теоретичні основи кадрового забезпечення економіки потребують удосконалення. На підставі узагальнення наукових поглядів на поняття «освітні послуги», «особливості послуг освіти», «ринок праці та робочої сили» запропоновано визначення ринку освітніх послуг у широкому розумінні як сукупність взаємовідносин між учасниками освітнього процесу (потенційними і реальними працівниками; суб’єктами, що надають і споживають освітні послуги; державою, особами й установами, що фінансують отримання даних послуг) із метою задоволення потреб споживачів у професійно-кваліфікаційній підготовці через опанування набору професійних знань, умінь, певного рівня кваліфікації, навичок, необхідних у тому числі для здійснення продуктивної діяльності. Ринок освітніх послуг із точки зору безпосереднього споживача (того, хто навчається) – система, зорієнтована на виробництво та реалізацію послуг щодо формування певного обсягу знань та компетенцій індивідів, що потребує як зовнішніх джерел фінансування, так і власних інвестицій тих, хто навчається (зусилля, час, мотивація тощо) та має на меті задоволення потреби у більш вигідному продажі робочої сили на ринку праці. Ринок освітніх послуг із точки зору опосередкованого споживача (роботодавця) – система виробництва і споживання освітніх послуг, які розглядаються, як інвестиції в людський капітал, що використовуються як ресурс виробництва і забезпечує перспективне зростання вигід від отримання освітніх послуг. 3. Запропоновано класифікацію інструментів державного і ринкового регулювання ринку освітніх послуг за допомогою використання ринкових регуляторів: ціни на освітні послуги, доходів замовників освітніх послуг, розвиненості ринкової інфраструктури, інформації, фінансових можливостей роботодавців для замовлення і підготовки якісної робочої сили, а також для її покупки та інструментів державного регулювання, у якості яких запропоновано використовувати: закони, нормативно-правові акти і програми освітньої сфери, соціальну, фіскальну, кредитну, регіональну та інформаційну політику. 4. Комплексний аналіз стану формування кадрового потенціалу в системі професійно-технічної освіти Донецького регіону, здійснений на основі якісних, кількісних, просторово-часових оцінок із використанням офіційних статистичних даних та результатів, показав, що формуванню кадрового потенціалу регіону притаманні переважно негативні тенденції, що виявляються у втраті трудового й інтелектуального потенціалу області, занепаді системи професійно-технічної освіти, що проявляється у скороченні чисельності ПТНЗ і учнів у них, погіршенні якості підготовки кадрів, втраті навчальними закладами педагогічних кадрів високої кваліфікації, невідповідності обсягів і напрямів підготовки кадрів потребам економіки регіону. 5. На основі розробленої постадійної схеми, проведено рейтингування професійно-технічних навчальних закладів регіону. Заклади освіти було оцінено за трьома критеріями: якість педагогічного потенціалу, якість навчання, відповідність підготовки кадрів у навчальному закладі сучасним і перспективним потребам регіону. За цими критеріями оцінки найвищий рівень освітньої діяльності мають ПТНЗ гірничого, металургійного, машинобудівного спрямування. Найнижчий рейтинг за трьома критеріями оцінки отримали шість навчальних закладів, п’ять із яких мають бути реорганізовані. 6. Для обґрунтування необхідності посилення підготовки робітників у сфері професійно-технічної освіти розраховано прогнозну потребу у промислово-виробничому персоналі. У 2011 р. спостерігатиметься дефіцит промислово-виробничого персоналу. Виходячи зі Стратегії економічного і соціального розвитку Донецького регіону до 2015 р. і закладених у неї темпамів зростання обсягів виробництва, додаткова потреба у промислово-виробничому персоналі у промисловості складе 35,6 тис. осіб, виходячи з розрахунків, що ґрунтуються на показниках розвитку економіки, додаткова потреба у ПВП у промисловості складе 224,4 тис. осіб. 7. На основі прогнозу додаткової потреби у промислово-виробничому персоналі визначено шляхи вирішення проблеми дефіциту кадрів, основними з яких є: підвищення продуктивності праці робітників, що можливо тільки за умов поліпшення якісних характеристик кадрового потенціалу; зміна інвестиційно-інноваційної політики; скорочення ПТНЗ підготовки робітників за напрямами і спеціальностями, що є надлишковими на ринку робочої сили, та підвищення підготовки за спеціальностями та для галузей промисловості, де спостерігатиметься найбільший дефіцит у робітниках. 8. Подолання виявлених у результаті аналізу негативних тенденцій у сфері невідповідності попиту і пропозиції на робітничі кадри, вирішення проблем подолання майбутнього дефіциту кадрів потребує організаційного і нормативно-правового забезпечення переорієнтації підготовки кадрів у системі професійно-технічної освіти. Організаційне забезпечення потребує: упровадження якісного оновлення робочих місць; стимулювання роботодавців до участі в навчальному процесі; створення розгалуженої системи профорієнтаційної роботи; організації дієвої системи моніторингу визначення потреб економіки у кадрах та підготовки кадрів у системі профтехосвіти Донецького регіону. Нормативно-правове забезпечення передбачає: законодавче стимулювання участі роботодавців у підготовці кадрів; розробку проекту Закону України «Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів»; узагальнення стандартів професійно-технічної освіти; доробку Закону України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» щодо обговорення механізму нарахування заробітної плати молодим працівникам різних галузей економіки різних регіонів; розробку законопроекту «Про формування і виконання регіонального замовлення на підготовку кадрів». 9. На основі аналізу стану фінансування професійно-технічної освіти області розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної системи фінансування професійно-технічних навчальних закладів, що спираються на такі заходи: зміну витрат у структурі бюджету на користь професійно-технічної освіти; перенесення повноважень фінансування освіти з державного на регіональний рівень; залучення коштів із позабюджетних джерел шляхом надання послуг та приватних інвестицій за допомогою налагодження зв’язків із роботодавцями; підвищення ефективності використання та розподілу бюджетних витрат на основі надання пріоритету у фінансуванні навчальним закладам, що отримали найвищій рейтинг за трьома критеріями оцінки ПТНЗ Донецького регіону. На основі рейтингу ПТНЗ Донецького регіону розроблено план оптимізації мережі ПТНЗ регіону. 10. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення програм розвитку системи освіти Донецького регіону за пріоритетними напрямами розвитку системи освіти: підвищення рівня охоплення освітою, забезпечення відповідності структури і напрямів професійної підготовки потребам ринку праці, підвищення якості освіти. Розроблено варіанти прогнозу розвитку системи професійно-технічної освіти регіону за активним і інерційним сценарієм розвитку. Доведено доцільність вибору активного сценарію розвитку та запропоновано варіант стратегії розвитку системи професійно-технічної освіти Донецького регіону за активним сценарієм розвитку. |
