У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання щодо визначення феномена «політехнічна освіта», визначення тенденцій та особливостей розвитку політехнічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах України. Наведені дані підтверджують гіпотезу, покладену в основу дослідження, реалізовані мета й завдання дослідження дають можливість сформулювати загальні висновки та запропонувати певні рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення: 1. Здійснений системний аналіз наукових праць, законодавчих та нормативних актів свідчить, що питання розвитку політехнічної освіти у педагогічних вищих навчальних закладах не було предметом спеціального дослідження. Наявні праці стосуються окремих аспектів цієї проблеми, є фрагментарними. Усе це дало підстави зробити висновок, що дане питання потребує дослідження. 2. Здійснено аналіз теоретико-методологічних аспектів розвитку політехнічної освіти у ХХ столітті: зазначено зміни суті, мети, завдань та об’єкту політехнічної освіти, вимог до її змісту, умов для здійснення, зазначено концепції розв’язання проблем політехнічної освіти, шляхи її здійснення, що дало змогу прослідкувати еволюцію «політехнічної освіти» протягом століття в залежності від техніко-технологічних та економіко-політичних змін у суспільстві. 3. Прослідковано еволюцію змісту, розкрито суть феномена «політехнічна освіта». Необхідність політехнічної освіти була виведена К.Марксом наприкінці ХІХ століття як закономірність об’єктивного ходу суспільного розвитку, тоді ж було сформульовано термінологічний апарат. ХХ століття відзначалося термінологічною невизначеністю у галузі політехнічної освіти, яка виникла внаслідок того, що оригінальний текст з термінологією не зберігся, а переклади характеризувалися розбіжностями. Пройшовши ряд змін у своєму тлумаченні термін «політехнічна освіта» набув сучасного розуміння – це процес і результат засвоєння політехнічних знань, умінь, набуття особистістю політехнічних якостей, оволодіння політехнічними технологіями, розуміння та засвоєння основних закономірностей будови й функціонування техніко-технологічних систем, організаційно-економічних та соціальних аспектів сучасного виробництва, діяльність людини в системі «наука – виробництво». 4. Визначено та охарактеризовано сучасні компоненти політехнічної освіти, які складають чотири групи: політехнічні знання (природничонаукові, суспільно-політичні, науково-технічні, технологічні, організаційно-економічні), політехнічні уміння (графічні, обчислювальні, вимірні, дослідницькі, діагностичні, конструкторські, контролю та самоконтролю, моделювання, організації робочого місця, управління технічними та технологічними устроями різних типів, виявлення та усунення наслідків недоліків, складання креслень, схем тощо), політехнічні технології (виробничі, сільськогосподарські, інформаційні та педагогічні) та політехнічно значущі якості особистості (критичне та креативне мислення, комунікативний потенціал, практична спрямованість, інтегративність, динамічність, здатність до самостійної та творчої діяльності, до самоаналізу, здатність орієнтуватися у системі суспільного виробництва, активність, відповідальність за власні дії). 5. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи політехнічної підготовки майбутніх педагогів. З метою більш повного розуміння теоретико-методологічних основ політехнічної підготовки розкрито суть основних особливостей політехнічної освіти, роль пізнавальних завдань, творчої та виробничої праці у політехнічній підготовці молоді, сформульовано вимоги до змісту політехнічної освіти у сучасних умовах розвитку суспільства (перехід до суспільства інформаційного типу), що дало змогу розкрити суть терміну «політехнічна підготовка», визначити елементи політехнічної підготовки випускника педагогічного ВНЗ, удосконалити модель політехнічної діяльності педагога, визначити засоби забезпечення й підвищення, основні форми роботи та етапи політехнічної підготовки педагогічних працівників. 6. Аналіз розвитку політехнічної освіти у педагогічних вищих навчальних закладах у ХХ столітті дозволив виокремити такі періоди розвитку політехнічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах України:
І період – 1988-1920 рр.; ІІ період – 1921-1936 рр.; ІІІ період – 1937-1955 рр.; ІV період – 1956-1985 рр.; V період – 1986-2002 рр.; VІ період – з 2003 року. 7. Визначено провідні тенденції розвитку політехнічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах України у ХХ столітті: технізація – широке ознайомлення з виробничою та невиробничою технікою завдяки її активному запровадженню в усі сфери життя; професіоналізація – ознайомлення студентів різних спеціальностей з особливостями виробництва відповідного напрямку та практична робота (наприклад, екскурсії та виробничі практики на хімічних, біологічних та сільськогосподарських виробництвах для студентів природничих спеціальностей); технологізація – активне запровадження інформаційних та комунікаційних, окрім сільськогосподарських та промислових, технологій у навчальний процес у зв’язку із зміною типу суспільства спричинило необхідність терміново розпочати підготовку педагогів, здатних розробляти та застосовувати найсучасніші технології навчання та виробництва на основі новітніх технологій, що сприятиме підвищенню рівня загальної та політехнічної освіти. 8. Розкрито особливості політехнічної освіти та підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладах України у визначені періоди: І період – у зв’язку з в відсутністю сталої системи вищої педагогічної освіти надання політехнічної освіти практично не здійснюється. ІІ період – розробка змісту, організаційних форм і методів політехнічної освіти та підготовки студентів, встановлення співвідношення між політехнічною підготовкою, виробничою працею студентів, педагогічними і спеціальними дисциплінами. У навчальні плани педагогічних ВНЗ закладаються значні обсяги загальнотехнічної підготовки на основі принципу районування, хоча й без урахування специфіки роботи майбутніх вчителів. Політехнічна освіта подекуди зводилася до трудового навчання та виховання, оскільки програми педагогічних та спеціальних дисциплін недостатньою мірою відображали завдання політехнічної освіти; екскурсії на виробництво інколи були єдиною формою зв’язку педагогічних закладів вищої освіти з виробництвом. ІІІ період – практично повна відмова від політехнічної освіти на державному рівні, недооцінка ролі політехнічних знань та умінь, приділення основної уваги викладанню основ наук. IV період – у навчальних планах різних напрямів підготовки педагогічних ВНЗ постійне місце посідає цикл загальнотехнічних дисциплін (окремий для кожної спеціальності), велику увагу приділяють виробничій практиці, екскурсіям на виробництво, спецпрактикумам та лабораторно-практичними роботам, трудовій підготовці у майстернях та на підприємствах. Проте слабка трудова підготовка вчителів, недооцінка можливостей дисциплін психолого-педагогічного та суспільно-політичного циклів, відсутність комплексного підходу до проблеми, різкі зміни навчальних планів та профілів підготовки
тощо спричиняли недоліки у реалізації політехнічної освіти. V період – проголошення необхідності політехнічної освіти на фоні кризового стану та стагнації системи вищої освіти, часта зміна навчальних планів, поступове розуміння значення й ролі політехнічних знань і умінь як основи оволодіння новими технологіями освіти та виробництва. 9. Виокремлено продуктивні ідеї політехнічної підготовки майбутніх педагогів. Для ефективної політехнічної підготовки сучасних випускників педагогічних ВНЗ необхідним є: розуміння значення, суті та основних завдань політехнічної освіти усіма учасниками едукаційного процесу; розвиток політехнічно значущих якостей особистостей; запровадження комунікаційних та інформаційних технологій, самостійної пізнавальної діяльності в едукаційний процес ВНЗ; фундаменталізація знань; відбір навчального, навчально-методичного, додаткового матеріалу з урахуванням принципу політехнізму; орієнтація на практичну політехнічну діяльність педагога; навчання політехнічному виду діяльності, створення відповідних педагогічних умов; інтенсифікація навчання через реалізацію міжпредметних зв’язків. 10. Урахування основних результатів проведеного дослідження дає змогу запропонувати такі практичні рекомендації: запровадити в практику освітніх установ спецкурси чи спецпрактикуми політехнічного спрямування з метою підготовки студентів до практичної політехнічної діяльності в освітніх установах, розробити відповідні методичні рекомендації; при проведенні педагогічної виробничої практики керівникам практики звернути особливу увагу на відбір політехнічного матеріалу; при складанні навчальних планів враховувати специфіку політехнічної діяльності для різних напрямів підготовки та спеціальностей; обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти здійснювати підвищення кваліфікації педагогічних працівників з урахуванням особливостей практичної політехнічної діяльності в закладах освіти різних типів та рівнів. Основний зміст дисертації опублікований у таких роботах автора: Підручники, навчальні та методичні посібники 1. Терентьєва Н.О. Вища (університетська) освіта: становлення і розвиток. Навчально-методичний посібник. – Черкаси, 2005. – 191 с. Статті в наукових фахових виданнях 2. Терентьєва Н.О. Окремі напрямки реорганізації вищих педагогічних закладів освіти в 20-і – на початку 30-х років ХХ століття // Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: Спеціальний випуск «До витоків становлення української педагогічної науки». – К.: Наук. світ, 2002. – С. 117-120. 3. Терентьєва Н.О. Історичні уроки реформування вищих навчальних закладів в Україні // Вісн. Черкаського університету. Серія педагогічні науки. – 2002. – Вип. 41. – С. 126-132. 4. Терентьєва Н.О. Політехнічна освіта як складова неперервної освіти.
Зміна змісту поняття «політехнічна освіта» впродовж ХХ століття // Вісн. Чер-каського університету. Серія педагогічні науки. – 2002. – Вип. 43. – С. 52-57. 5. Терентьєва Н.О. Від педагога-майстра до педагога-науковця // Вісн. Чер-каського університету. Серія педагогічні науки. – 2003. – Вип. 45. – С. 107-112. 6. Терентьєва Н.О. Ідеї В. І. Вернадського про взаємообумовленість розвитку науки і суспільства // Імідж сучасного педагога. – Полтава, 2003. – № 5-6 (34-35). – С. 35-37. 7. Терентьєва Н.О. Характеристика окремих етапів розвитку політехнічної освіти в ХХ столітті // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип. 26. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – С. 53-56. 8. Терентьєва Н.О. Політехнічна підготовка педагога: особливості, складові, параметри діяльності // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Вип. 2 (12). – К.: НПУ, 2004. – С. 100-102. 9. Терентьєва Н.О. Особливості політехнічної підготовки вчителя-викладача-вихователя в Україні у ХХ столітті // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (До 170-ліття НПУ ім. М. П. Драгоманова. До 15-річчя кафедри педагогічної творчості). Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Вип. 3 (13). – К.: НПУ, 2005. – С. 102-105. 10. Терентьєва Н.О. Політехнічна підготовка як складова підготовки педагога-професіонала // Вісн. Черкаського університету. Серія педагогічні науки. – 2005. – Вип. 74. – С. 150-153. 11. Терентьєва Н.О. Політехнічна підготовка – одна з необхідних умов підготовки конкурентоспроможних фахівців в умовах університетської освіти // Вісн. Черкаського університету. Серія педагогічні науки. – 2006. – Вип. 81. – С. 133-137. 12. Терентьєва Н.О. Підготовка майбутніх вчителів для здійснення політехнічного навчання та профорієнтації в умовах сільської школи (досвід 80-х рр. ХХ століття) // Вісн. Черкаського університету. Серія педагогічні науки. – 2006. – Вип. 84. – С. 154-158. 13. Терентьєва Н.О. Компоненти політехнічної освіти (характеристика політехнічних знань та умінь) // Вісн. Черкаського університету. Серія
педагогічні науки. – 2007. – Вип. 98. – С. 129-134. Статті в інших виданнях, матеріали конференцій, тези доповідей 14. Терентьєва Н.О. Місце та роль випускника ВНЗ в умовах переходу до нового типу суспільства // Тези науково-методичної конференції «Проблеми гуманізму і освіти». – Вінниця, 2002. – С. 187-190. 15. Терентьєва Н.О. Окремі напрямки становлення освітніх технологій як складової педагогічного процесу // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности. Материалы VIII международной научно-практической конференции. Приложение к научно-практическому дискуссионно-аналитическому сборнику «Вопросы развития Крыма». –
Симферополь, 2004. – С.161-166. 16. Терентьєва Н.О. Політехнічна підготовка як складова професійного становлення педагога // Матеріали Третіх Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань на тему: Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти. 12-13 травня 2005 року. – С. 175-177. 17. Терентьєва Н.О. Політехнізм: стара нова інновація в освіті // Инновационные технологии в образовании. Материалы II международной научно-практической конференции. Приложение к научно-практическому дискуссионно-аналитическому сборнику «Вопросы развития Крыма». – Симферополь, 2005. – С.131-135. 18. Терентьєва Н.О. Реформації в умовах інтегрування вищої освіти, науки та виробництва (окремі аспекти) // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности. Материалы Х международной научно-практической конференции. Приложение к научно-практическому дискуссионно-аналитическому сборнику «Вопросы развития Крыма». – Симферополь, 2005. – С.135-139. 19. Терентьєва Н.О. Політехнічна підготовка – важлива передумова підготовки конкурентоспроможних фахівців в умовах університетської освіти // Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу. Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. – С. 50-52. 20. Терентьєва Н.О. Особливості підготовки вчителів предметів політехнічного циклу наприкінці 50-х – початку 60-х років ХХ століття // Буде школа – буде село – буде держава. Матеріали Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених Дню народження О. А. Захаренка: м. Черкаси, 2 лютого 2006 р. – Умань, 2006. – С. 63-64. 21. Терентьєва Н.О. Сучасні вимоги до політехнічної підготовки випускника сучасного ВНЗ // Матеріали IV Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти» 25-26 травня 2006 року. – Національна академія ДПС України, 2006. – С. 234-237. 22. Терентьєва Н.О. Історичні етапи політехнічної підготовки студентів педагогічних ВНЗ // Шістнадцята наукова сесія осередку наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах. Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій 12-31 березня 2005 р. – 2006. – С. 113-114. 23. Терентьєва Н.О. Основні риси політехнічної підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін // Матеріали Других Всеукраїнських педагогічних читань «Формування загальнолюдських цінностей засобами едукаційного процесу в закладах освіти», присвячених дню народження М.П.Гусака. – Черкаси, 2006. – С. 42-45. | 