У дисертації запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо розвитку науково-методичних засад соціально-економічного районування регіону. Головними науковими і практичними результатами є розроблення підходу до соціально-економічного районування регіону з урахуванням індексу спеціалізації господарської діяльності і структурних зрушень соціально-економічного розвитку малих і мікрорегіонів, а також обґрунтування проекту нового адміністративно-територіального устрою регіону. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки і пропозиції щодо розвитку науково-методичних засад соціально-економічного районування регіону з урахуванням спеціалізації господарської діяльності його територіальних утворень. 1. Уточнено сутність понять «регіональна система», «регіон», «соціально-економічне районування», що дозволило формалізувати підходи до виявлення особливостей ідентифікації регіонів, визначити основні підсистеми регіональної системи (територіальну, адміністративно-територіальну, економічну, еколого-географічну, соціальну та інституціональну), а також обґрунтувати необхідність використання соціально-економічного районування як інструмента регіональної політики, який дозволяє сформувати соціально-економічні територіальні системи з урахуванням особливостей природно-ресурсного потенціалу, основної спеціалізації господарської діяльності і характеру соціально-економічних проблем, формує передумови для досягнення цілей сталого суспільного розвитку. 2. В результаті узагальнення теоретичних підходів до типології регіонів розроблено підхід до їх ідентифікації, що дозволяє виконати соціально-економічне районування регіону з урахуванням територіальних особливостей. Запропонований підхід дозволить враховувати однорідність і відмінності територіальних утворень, географічні границі, соціальні, політичні особливості, специфіку соціально-економічної діяльності, а також цілі і методи соціально-економічного районування регіону. 3. Розроблення методичного забезпечення соціально-економічного районування регіону потребувало систематизації принципів районування щодо рівня спеціалізації господарської діяльності, рівня соціально-економічного розвитку, адміністративно-територіальних границь і періоду стратегічного планування. Запропонована систематизація принципів соціально-економічного районування регіону дозволяє визначити цілі районування, які полягають у необхідності формування територіальних систем з урахуванням особливостей природних, економічних ресурсів, в удосконаленні механізмів управління соціально-економічним розвитком регіону, а також системи регіонального самоврядування, визначаючи при цьому короткострокові стратегічні завдання і соціально-економічний розвиток регіону. 4. Систематизація та узагальнення розроблених вітчизняних і зарубіжних підходів до соціально-економічного районування регіону свідчать про те, що існує об'єктивна необхідність розвитку науково-методичних основ соціально-економічного районування регіону та інструментарію його здійснення, що дозволить повною мірою забезпечити адаптивність та ефективність функціонування регіональної системи до сучасних умов. З цією метою запропоновано структурно-логічну схему соціально-економічного районування регіону, в рамках якої розроблено економіко-математичне забезпечення, яке дозволяє визначити інтегральний індекс спеціалізації господарської діяльності, сукупний індекс, що характеризує рівень соціально-економічного розвитку регіону, стандартизований показник, а також лінійний і середньоквадратичний коефіцієнти структурних зрушень соціально-економічного розвитку регіону. 5. Розроблено методичне забезпечення оцінки структурних зрушень соціально-економічного розвитку регіону, яке дозволяє визначити характер змін в організації економічної діяльності щодо інтенсивності соціально-економічного розвитку, структури міжрегіональних зв'язків, а також співвідношення попиту і пропозиції на регіональних ринках. Отримані результати лінійного і середньоквадратичного коефіцієнтів структурних зрушень соціально-економічного розвитку територіальних утворень регіону дозволили виявити істотні розбіжності у рівні результативності видів господарської діяльності в рамках однієї спеціалізації, що обґрунтовує необхідність визначення найбільш пріоритетних видів економічної діяльності, характерних для кожного територіального утворення. 6. Запропоновано підхід до обґрунтування основної спеціалізації господарської діяльності територіальних утворень регіону, який передбачає розрахунок інтегрального індексу спеціалізації господарської діяльності на основі показників, що характеризують інвестиційну привабливість регіону, комфортність проживання населення в регіоні, зовнішньоекономічну діяльність регіону і забруднення навколишнього природного середовища, динаміку виробництва товарів і послуг. Ґрунтуючись на результатах розрахунку інтегрального індексу спеціалізації господарської діяльності, виконано ранжирування малих і мікрорегіонів АР Крим щодо доцільності розвитку пріоритетних видів економічної діяльності. Це дозволило виділити такі групи: I група – регіони, для яких є неефективним розвиток даного виду економічної діяльності; II група – регіони, для яких розвиток даного виду економічної діяльності є можливим з урахуванням додаткового залучення ресурсів; III група – регіони, для яких є доцільним розвиток даного виду економічної діяльності. 7. У рамках підходу до оцінки рівня соціально-економічного розвитку територіальних утворень регіону розраховано сукупний індекс, який відображає ефективність розвитку видів економічної діяльності з урахуванням реальних умов організації територіального простору. З метою визначення сукупного індексу, який характеризує рівень соціально-економічного розвитку територіальних утворень регіону, використовувалася група показників, які характеризують рівень розвитку соціальної і виробничої інфраструктури, рівень доходів населення, обсяги виробництва товарів і послуг, а також екологічну ситуацію в регіоні. Щодо отриманих значень сукупного індексу обґрунтовано можливість виділення його граничних критеріїв з метою ранжирування територіальних утворень залежно від рівня соціально-економічного розвитку. 8. В результаті апробації підходу до оцінки рівня соціально-економічного розвитку територіальних утворень АР Крим зроблено висновок щодо значної диференціації у рівні соціально-економічного розвитку малих і мікрорегіонів, що визначено особливостями використання економічних і природних ресурсів, характером соціальних проблем, а також наявністю потенційних можливостей для розвитку територіальної системи як сучасної форми організації економічного простору. 9. Результати дослідження дозволили визначитися з головними науково-методичними положеннями проведення соціально-економічного районування регіону, основу яких складає системний підхід, який дозволяє враховувати особливості функціонування і розвитку регіону як складної соціально-економічної системи і передбачає визначення структурних зрушень, обґрунтування основної спеціалізації господарської діяльності та оцінку рівня соціально-економічного розвитку територіальних утворень регіону. Таким чином, цей підхід дозволяє здійснити реформування адміністративно-територіального устрою за допомогою виділення нових округів та їхніх ядер, у рамках яких створюються передумови для ефективного розвитку пріоритетних видів економічної діяльності, які забезпечують сталий соціально-економічний розвиток і формують конкурентні переваги кожного територіального утворення регіону. 10. Розроблено проект нового адміністративно-територіального устрою АР Крим з урахуванням основної спеціалізації господарської діяльності, рівня соціально-економічного розвитку і структурних зрушень соціально-економічного розвитку малих і мікрорегіонів АР Крим, що дозволяє сформувати нові округи за допомогою укрупнення адміністративно-територіальних утворень і виділення їхніх ядер. Цей проект може бути основою для вдосконалення механізмів управління соціально-економічним розвитком і системи регіонального самоврядування, що забезпечить підвищення рівня життя населення, вирішення проблем формування місцевих бюджетів, збереження еколого-економічного балансу території, з огляду на унікальність природних умов і геополітичне положення АР Крим. |