Анотація до роботи:

Літовченко О. В. Розвиток моторики розумово відсталих дітей засобами впливу на тактильну і пропріоцептивну чутливість.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка. – Інститут спеціальної педагогіки АПН України. Київ, 2003.

Дисертацію присвячено актуальній для теорії і практики дошкільної олігофренопедагогіки проблемі розвитку й удосконалення рухових здібностей розумово відсталих дітей. Метою дослідження стали розроблення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка методики розвитку моторики розумово відсталих дошкільників шляхом впливу на їхню пропріоцептивну і тактильну чутливість.

Досліджено рівень тактильної і пропріоцептивної чутливості в дітей 5-7 років з легким ступенем розумової відсталості. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено відповідно до рухових можливостей дітей даного контингенту методику кількісної оцінки показників загальної і дрібної моторики та пропріоцептивної і тактильної чутливості. Визначено реальний рівень розвитку цих показників, а також виявлено істотне і очевидне відставання розумово відсталих дітей 5-7 років від однолітків із нормальним розумовим розвитком як за показниками загальної і мілкої моторики, так і за рівнем тактильної і пропріоцептивної чутливості. У дітей дослідженого контингенту виявлено тісний кореляційний зв’язок між показниками загальної, мілкої моторики і пропріоцептивної та тактильної чутливості. Апробовано і систематизовано спеціальні вправи, що сприяють розвитку пропріоцептивної і тактильної чутливості в розумово відсталих дошкільників. У навчальному експерименті виявлено їх високу і достовірну ефективність, що дозволило розумово відсталим дітям 5-7 років через рік спеціально організованих занять за багатьма показниками загальної і мілкої моторики вийти на рівень однолітків із збереженим інтелектом.

1.У результаті аналізу психолого-медико-педагогічної літератури, вивчення стану роботи з розвитку моторики розумово відсталих дошкільників у практиці спеціальних дошкільних закладів та реабілітаційних центрів виявлено ряд невирішених проблем у змісті, організації та методиці фізичного виховання розумово відсталих дошкільників.Перш за все це стосується питань моторного розвитку дошкільників з інтелектуальними вадами, що визначає актуальність зазначеної проблеми для теорії і практики олігофренопедагогіки.

2.Моторний розвиток розумово відсталих дітей, як свідчить проведений аналіз наукової літератури, вивчався в психолого-педагогічному аспекті з метою пошуку нових шляхів та обґрунтування найбільш ефективних педагогічних умов для їх навчання, розвитку і виховання, у тому числі вказувалося на доцільність використання поєднаного розвитку рухових і перцептивних здібностей. Однак кількісних оцінок таких взаємозв'язків у і можливостей використання їх у процесі фізичного виховання розумово відсталих дітей дошкільного віку виявлено не було.

3. Проведене експериментальне дослідження рівня розвитку загальної і мілкої моторики виявило істотне відставання дітей 5-7 років із легким ступенем розумової відсталості від своїх нормально розвинених однолітків. Особливі труднощі в них викликали завдання, пов'язані з утриманням рівноваги і зміною напряму руху, а також певні дії пальцями рук. У цих випадках помилки в деяких розумово відсталих дошкільників складали 75-100%, тобто частина дітей узагалі не справлялася з подібними завданнями.

4. Відставання розумово відсталих дошкільників від нормально розвинених однолітків по показниках пропріоцептивної чутливості коливається залежно від складності завдання і становить 140-534,7%.

За рівнем розвитку тактильної чутливості розумово відсталі діти старшого дошкільного віку також значно відстають від вікової норми.Вони припускаються помилок при виконанні завдань, що вимагають достатнього рівня тактильної чутливості, у 1,5 – 2,5 рази більше, аніж їхні однолітки з нормальним інтелектом.

5. Виявлена в констатуючому експерименті достовірна кореляція показників загальної і мілкої моторики та рівнів розвитку пропріоцептивної і тактильної чутливості в дітей 5-7 років із легким ступенем розумової відсталості та нормально розвинених однолітків зумовила розробку та використання системи спеціальних вправ, що розвивають пропріоцептивну і тактильну сферу.

У навчальному експерименті було використано вправи й ігри, що сприяють формуванню в розумово відсталих дошкільників умінь розрізняти фактуру, вагу і температуру предметів, пізнавати їх на дотик, виконувати рухи за контрастними параметрами: далеко – близько, швидко – повільно, сильно – слабко, уперед – назад, і т. ін. В експериментальній групі дітей ці вправи протягом навчального року включалися як додаткові засоби розвитку пропріоцептивної і тактильної чутливості в заняття з фізичного виховання, ігри, на прогулянках, в індивідуальних заняттях із корекції рухових порушень.

Головною методичною вимогою було виконання рухових завдань з опорою на сенсорну інформацію, з постійною перевіркою дітьми правильності виконання рухів через пропріоцептивні і тактильні відчуття.

Для розвитку мілкої моторики застосовувалися пальчикова гімнастика, ігри і різні види занять, що спонукають дітей до тонкої маніпулятивної діяльності. Основний методичний прийом при цьому полягав у тренуванні всіх трьох видів рухів кисті – стискування, розтягування і розслаблення – та у використанні ізольованих рухів кожного з пальців.

6. Результати навчального експерименту свідчать, що планомірне використання системи спеціальних вправ на 38-92% збільшило рівень пропріоцептивної і на 38-88% тактильної чутливості. Це дозволило розумово відсталим дітям з експериментальної групи за багатьма показниками досягти рівня однолітків із нормальним інтелектом, що, у свою чергу, позначилося на розвитку загальної і мілкої моторики.

7. Виявилося, що навчальний експеримент сприяв значному і очевидному покращанню показників (від 49 до 82% ) розвитку загальної моторики в розумово відсталих дошкільників з експериментальної групи Так, здатність утримувати рівновагу підвищилася на 48-68%, швидкість рухів зросла на 68%, тобто найбільш ефективно покращилися саме ті рухові здібності, які в розумово відсталих дітей 5-7 років до початку навчального експерименту значно відставали.

Після проведення навчального експерименту відбулися позитивні зміни в загальній моториці розумово відсталих дошкільників з експериментальної групи, рухові можливості яких за багатьма показниками співпали з однолітками зі збереженим інтелектом.

У той же час діти з контрольної групи, які не використовували у своїй руховій практиці вправ із цілеспрямованого розвитку пропріоцептивної і тактильної чутливості продовжували відставати від вікової норми.

8. Найбільша кількість достовірних кореляцій для показників загальної моторики виявлено при виконанні завдань із розвитку пропріоцептивної чутливості, пов'язаних з уміннями адекватно оцінювати напруження і розслаблення м'язів. Ці й подібні їм вправи найбільш прийнятні для розвитку загальної моторики.

9. Навчальним експериментом установлено, що при використанні вправ, які розвивають тактильну і пропріоцептивну чутливість рук у дітей експериментальної групи, стійким покращенням (86%) характеризувалися рухи кисті в цілому, а менш виражене покращення (31%) було у здатності дітей виконувати диференційовані рухи пальцями.

10. З метою удосконалення фізичного виховання розумово відсталих дітей розроблено систему спеціальних вправ із розвитку пропріоцептивної і тактильної чутливості з пропозиціями включити їх до державної програми дошкільного виховання розумово відсталих дітей.

11.Розроблена та застосована нами комплексна програма із розвитку про-пріоцептивної та тактильної чутливості у дошкільників з вадами інтелекту може успішно використовуватись в умовах сімейного виховання, в нагоді при цьому стануть розроблені рекомендації для батьків

Представлена робота не претендує на повне розкриття всіх питань складного процесу розвитку моторики розумово відсталих дошкільників засобами фізичної культури. Актуальним є подальше розроблення даної проблематики. Науковий і практичний інтерес становитимуть дослідження рівня пропріоцептивної і тактильної чутливості і сензитивних періодів їх розвитку в розумово відсталих дітей різного віку, що дозволить істотно збагатити всю систему фізичного виховання розумово відсталих дітей.

Основний зміст дослідження викладено у таких публікаціях автора:

1. Літовченко О.В. Розвиток розумово відсталих дітей шляхом впливання на деякі перцептивні функції (тактильну і пропріоцептивну). /Молода спортивна наука України (зб. наук. статей у галузі фіз. культури і спорту). – Вип. 6. – Т. 2. Львів: ЛДІФК, 2002. – С. 460-462.

2. Литовченко О.В. Оценка моторики, тактильной и проприоцептивной чувствительности у умственно отсталых дошкольников. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). – Вип. 8-9. – Одеса, 2002. – С. 119-122.

3. Литовченко О.В. Экспериментальное исследование тактильной чувствительности умственно отсталых дошкольников и средств её развития. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). – Вип. 5-6. – Одеса, 2003. – С. 156-161.

4. Литовченко О.В. Развитие общей моторики умственно отсталых дошкольников. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). – Вип. 9-10. – Одеса, 2003. – С. 56-64.

5. Литовченко О.В. Развитие проприоцептивной чувствительности у умственно отсталых детей старшего дошкольного возраста. //Наука і освіта. – 2003. – № 5-6. – С. 155-160.