У дисертації поставлено і вирішено важливе науково-практичне завдання з розвитку методичного забезпечення антикризового управління підприємством. Результати проведених досліджень дозволяють зробити такі теоретичні і практичні висновки. 1. Запропоновано класифікацію кризових явищ за ознаками: рівень виникнення, причина виникнення, місце виникнення, можливість систематизації, можливість прогнозування, можливість реалізації, своєчасність прийняття рішень, вплив на діяльність підприємства. Їх використання підвищить об’єктивність досліджень антикризового управління, як явища і процесу. Доведено, що за додатковою класифікаційною ознакою «вплив на діяльність підприємства», вплив кризового явища на діяльність підприємства може призвести до значного руйнування суб’єкта господарювання як системи, до часткового руйнування системи управління суб’єктом та не мати значного впливу на діяльність підприємства. 2. Здійснено дослідження сучасних тенденцій розвитку промисловості України в цілому та підприємств машинобудівного комплексу Харківської області зокрема, що дало можливість підтвердити, що зовнішнє середовище формує умови діяльності для підприємств на ринку, в період пожвавлення економіки відбувається поліпшення основних тенденцій соціально - економічного розвитку держави та зменшується кількість кризових факторів на макрорівні. Тобто макросередовище має загальногалузевий характер впливу. Проведений аналіз макросередовища свідчить про підвищення його сприятливості для будь - якої галузі промисловості, в тому числі машинобудування. 3. Доведено що в сучасних умовах сутність антикризового управління повністю розкривається за допомогою трьох окремих понять: «антикризове управління попереджувального характеру», «антикризове управління в умовах кризи» та «антикризового управління при загрозі банкрутства», що дозволяє оцінити місце і роль антикризового управління, як явища і процесу його реалізації, спрямованого на підвищення ефективності роботи підприємства. 4. Проаналізовано й удосконалено класифікацію методичних підходів до діагностики банкрутства промислових підприємств з використанням сучасних методів діагностики банкрутства і теоретично обґрунтованих ознак на базі оціночних показників (залежно від статусу, методики формування оціночних показників, методики дослідження оціночних показників, строку діагностики, рівня деталізації показників), та економіко-математичних і статичних моделей та методів, які використані в якості додаткової класифікаційної ознаки (залежно від використання балансових моделей, факторного аналізу, статистичного аналізу, математичного інструментарію, методики формування узагальнюючого висновку). Їх використання дозволяє здійснити обґрунтований вибір методичного забезпечення антикризового управління підприємством при своєчасному прогнозуванні кризових явищ. 5. Розроблено методичний підхід до виявлення найбільш вагомих кризових факторів, що ґрунтується на використанні економіко-математичних моделей: залежності фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування та обсягу виробництва продукції; залежності темпів росту обсягів виробництва продукції від визначальних факторів, що впливають на розвиток кожної окремої групи підприємств. Використання запропонованих моделей забезпечило наочність та оперативність розробки антикризових програм управління підприємствами. 6. Розроблено методичні рекомендації до провадження на підприємствах відділу антикризового управління, в обов’язки якого входить відпрацювання та реалізація програм антикризового управління. Доведено необхідність формування такого відділу на підприємствах та його включення в організаційну структуру управління підприємством в якості програмно-цільового елементу, обґрунтовано основні організаційні функції, посадові повноваження спеціалістів відділу. Запропоновано підпорядкувати відділ антикризового управління безпосередньо керівнику підприємства або одному з головних менеджерів. Реалізація відділом антикризового управління функцій сприятиме запобіганню кризи, забезпечуватиме більш швидкий і менш хворобливий вихід підприємства з кризи, попередження катастрофічних явищ та негативних наслідків. 7. Розроблено програми антикризового управління розвитком підприємства: попереджувального характеру, в умовах кризи та антикризового управління при загрозі банкрутства, які передбачають відповідні заходи щодо стабільного, мікро-кризового та кризового стану підприємства. Використання обґрунтованих і запропонованих програм уможливлює передбачення, запобігання та ефективне вирішення кризових ситуацій з найменшими для підприємства втратами. |