У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науковому обґрунтуванні, розробці методичних засад та практичних рекомендацій щодо розвитку лізингових відносин в технічному оновленні сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах. 1. На основі узагальнення підходів вітчизняних і зарубіжних наукових положень щодо визначення основ лізингу в сільському господарстві та його необхідності встановлено, що просте відтворення призводить до економічного застою і навпаки наслідком розширеного процесу відтворення є економічне зростання. При розширеному відтворені з’являється додатковий продукт, який не залишається для власного споживання, а продається, що призводить до збільшення капіталу, який спрямовується на зростання обсягів виробництва продукції. На розширене відтворення в сільському господарстві впливає багато факторів, які поділяються на об’єктивні та суб’єктивні, і є взаємопов’язаними та взаємозалежними між собою. Об’єктивні фактори це природні фактори, до яких відносяться сезонність виробництва, родючість землі та біологічні процеси. Стосовно суб’єктивних факторів, то вони залежать від діяльності людини і створюються штучно. До них відносяться рівень інтенсифікації технології і забезпеченість засобами праці. Без технічного оновлення сільськогосподарських підприємств не можливе розширене відтворення аграрної галузі в цілому. 2. В результаті дослідження було встановлено, що головними причинами обмеженого використання фінансового лізингу є недосконалість законодавства про лізинг, монопольне становище лізингодавців на ринку лізингових послуг, слабкий фінансово-економічний стан багатьох сільськогосподарських підприємств, їхня неспроможність своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, висока вартість лізингових угод, яка пропонується лізинговими компаніями. 3. Виявлено, що за період 2001-2005 років спостерігається чітка тенденція до зростання вартості основних засобів у підприємствах Дніпропетровської області. В цілому, в 2005 році в порівнянні з 2001 роком, вартість основних засобів в підприємствах Дніпропетровської області зросла на 32,9%. Проте, в сільському господарстві наявність основних засобів в 2001-2003 рр. мала тенденцію до зниження, а починаючи з 2004 року почала поступово зростати. За період, що досліджується, вартість основних засобів в сільськогосподарських підприємствах практично не змінилася. Однак, треба відмітити, що питома вага вартості основних засобів сільськогосподарських підприємств у загальній вартості основних засобів по області складала в середньому лише 2,02%. 4. Вирішальне значення в розвитку механізації сільськогосподарського виробництва, підвищенні його технічної оснащеності мають технічні засоби, оскільки саме ця частина засобів впливає на збільшення обсягів виробництва продукції і підвищення продуктивності праці. Наявність машин та обладнання в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області за досліджуваний період зросла майже на 90%. Це пояснюється не зменшенням кількості одиниць в натурі, а значною вартістю сільськогосподарської техніки та іншого обладнання. Щодо транспортних засобів у сільському господарстві області, то їх вартість поступово зростає і в 2005 році вона становила 137,85 млн. грн., що на 53,8% більше ніж в 2001 році. 5. У процесі дослідження було виявлено, що за 2001-2005 рр. наявність тракторів і сільськогосподарських машин в сільськогосподарських підприємствах України має чітку тенденцію до зменшення. Так, наявність тракторів всіх марок в 2005 році в порівнянні з 2001 роком зменшилась на 26,7%, а зернозбиральних комбайнів – на 23,4%. Така ситуація пояснюється наявністю диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та на сільськогосподарську продукцію. Щодо матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області, то вона на протязі 2006 року була поновлена більш ніж на 40%. Основна частина тракторів та комбайнів зосереджена в недержавних сільськогосподарських підприємствах (99,5%), а в розрізі адміністративних районів найбільше забезпечення тракторами мають наступні райони області: Межівський – 12,4, Софіївський – 9,3%. Щодо наявності комбайнів, то найбільше їх зосереджено в сільськогосподарських підприємствах Нікопольського району – 15,7 і в Межівському – 9,7%. 6. З ростом технічного прогресу, відтворення сільського господарства вже не зможе в повній мірі забезпечуватись виключно за рахунок традиційних каналів фінансування, якими виступають власні кошти підприємства, позичені або залучені, а також бюджетні асигнування, благодійні внески та пожертвування. Тому, в умовах ринкової економіки, для повноцінного розширеного відтворення як окремого підприємства, так і галузі сільського господарства в цілому, найбільш перспективним джерелом фінансування вважаємо фінансовий лізинг. Його ефективний вплив на розширене відтворення пояснюється тими потенційними можливостями, які закладені в лізинговій формі підприємницької діяльності. 7. В останні роки має місце незбалансованість джерел фінансування капітальних вкладень, а також значне скорочення централізованих ресурсів з державного бюджету. Все це призвело до скрутної ситуації в сільському господарстві, а саме вплинуло на низький рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств необхідною кількістю якісних і доступних матеріально-технічних засобів. 8. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств України та Дніпропетровської області технікою в лізинг відбувається на досить низькому рівні. Так, в 2005 році Дніпропетровською філією НАК „Украгролізинг” було надано в лізинг техніку на суму 4124,4 тис. грн., що менше ніж в 2001 році на 68,6%. В цілому за період 2001-2005 років у Дніпропетровському регіоні сільськогосподарські підприємства отримали техніку на умовах лізингу на суму 26809,1 тис. грн. Як бачимо, обсяг надання техніки в лізинг аграріям області падає, лізингові операції не мають попиту, що суперечить загальносвітовій практиці. 9. З метою подальшого розвитку лізингових відносин нами розроблено методику розрахунку показника „пільгова величина процентної ставки винагороди по лізингу” що забезпечує зменшення виплати загальної суми винагороди за договором фінансового лізингу лізингоотримувачем за умови збільшення суми авансового внеску. Такий підхід буде зменшувати суми виплати по договору лізингу для сільськогосподарських підприємств і тим самим сприятиме збільшенню попиту на придбання техніки в лізинг. 10. На підставі досліджень рекомендуємо трансформувати проблемну кредиторську заборгованість за договором лізингу через банківську установу, шляхом переоформлення довгострокової кредиторської заборгованості в лізингову угоду з банком, в результаті чого банк стає власником основних засобів і переймає права лізингодавця. 11. Оптимальним варіантом фінансування придбання техніки для сільськогосподарських підприємств є фінансовий лізинг. Так, кредит завжди передбачає визначені строки і розміри виплат, що ж до лізингових платежів, то тут можуть застосовуватись різні методи нарахування і форми виплат. Крім того, лізинговою угодою може бути передбачена виплата платежів за більш гнучкою схемою, а саме по мірі надходження виручки. 12. Отримані параметри сільськогосподарського підприємства за допомогою використання методів математичного моделювання економічних процесів дозволяють визначити найбільш доцільні пропорції між окремими виробничими елементами, розрахувати оптимальні обсяги виробництва, реалізації продукції і забезпечити максимальний доход від господарської діяльності. Вони можуть служити орієнтиром при вибору напрямку основної діяльності в сільськогосподарському підприємстві при заданих площах земельних угідь. |
