Анотація до роботи:

Щебликіна І.О. Розвиток лізингу для забезпечення оновлення основних засобів сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Викладено результати дослідження теоретичних, методичних і практичних напрямів удосконалення системи лізингових відносин в аграрній сфері.

У результаті дослідження поглиблено сутність лізингу, що дозволило сформулювати його визначення як форми грошового забезпечення оновлення основних засобів сільськогосподарських товаровиробників. Доповнено існуючу класифікацію функцій лізингу шляхом виділення комерційної функції, досліджено передумови, етапи, стан, та тенденції розвитку лізингової діяльності в аграрному секторі економіки. На підставі аналізу світового досвіду застосування лізингу обґрунтовано доцільність введення пільг під час здійснення лізингових операцій.

В роботі проаналізовано сучасний стан основних засобів у сільському господарстві.

На підставі результатів проведеного аналізу розроблено рекомендації щодо удосконалення економічних відносин суб'єктів лізингу, зокрема, стосовно методів нарахування лізингових платежів. Запропоновано напрями удосконалення державного регулювання розвитку лізингових відносин через внесення поправок до діючих законодавчих актів, які регулюють лізингові відносини. Визначено прогнозну потребу в коштах лізингового фонду для сільського господарства Київської області по районах.

У дисертаційній роботі на основі проведених комплексних наукових досліджень здійснено теоретичні узагальнення актуальних питань розвитку лізингових відносин у сільському господарстві та шляхів їх удосконалення. За напрямами, визначеними у меті дисертаційної роботи та поставленними завданнями для її досягнення, було здійснено ряд наукових досліджень та сформульовано шляхи удосконалення економічних відносин учасників лізингу на сучасному етапі. Основні результати та висновки, одержані при проведенні дослідження, полягають у наступному:

1. Дослідженнями встановлено, що в більшості літературних джерел лізинг отожнюють з категоріями „кредит”, „оренда”, „прокат”. У роботі наводяться ознаки, за якими лізинг відрізняється від інших форм інвестування, і запропоновано визначення лізингу як форми грошового забезпечення оновлення основних засобів товаровиробників і надання об’єкту лізингу у виробниче використання на визначений термін, за відповідну плату з правом наступного їх викупу або повернення лізингодавцю.

2. Для сприяння підвищенню економічної ефективності лізингової діяльності, а також розкриття сутності лізингу, запропоновано доповнити існуючі функції лізингу – фінансову, виробничу, реалізаційну, ще однією – комерційною, яка полягає в отриманні лізингоодержувачами податкових та амортизаційних пільг, а саме, оскільки право власності на об'єкт лізингу зберігається за лізингодавцем, лізингоодержувач може не відображати вартість об'єкту на балансі; розмір прибутку, що підлягає оподаткуванню, знижується на величину лізингових платежів, які відносяться на собівартість виробленої продукції або наданих послуг; застосування прискореної амортизації, яку доцільно визначати, зважаючи на термін контракту, а не на термін служби об'єкта, що прискорює оновлення майна. Як результат, лізинг сприяє залученню нових об'єктів, скороченню періоду освоєння нової техніки, розвитку ринку засобів виробництва.

3. З метою стимулювання розвитку лізингових операцій, використовуючи закордонний досвід, доцільно запровадити пільгові умови при оподаткуванні лізингових операцій, зокрема застосувати податкові пільги з інвестицій, що спрямовуються на розвиток лізингу, та звільнити від оподаткування лізингові платежі в перший рік дії лізингової угоди.

4. Встановлено, що спад рівня технічної оснащеності та темпів оновлення технічної бази сільськогосподарських підприємств зумовлений зниженням інвестиційної активності в галузі сільського господарства, нестатком власних фінансових ресурсів в аграрних підприємствах, нееквівалентним обміном між виробниками засобів виробництва і сільським господарством. За проведеними дослідженнями, в 2004 р. відпрацювали амортизаційний строк 75% тракторів, 87% зернозбиральних і 82% кормозбиральних комбайнів, сівалок та ґрунтообробної техніки. Застосування лізингу сприятиме прискоренню процесу оновлення основних засобів у сільському господарстві.

5. Дослідженнями встановлено, що лізингові операції набувають подальшого розвитку. Так, лізингоодержувачам Київської області в 2004 р. було поставлено техніки на суму 597,6 млн грн, що на 66,0% більше, ніж у 2001 році. В структурі замовлень аграрних підприємств на придбання сільськогосподарської техніки того ж року 26,4% припадає на лізинговий фонд. Разом із тим встановлено, що хоча багатьом господарствам через лізинг надана суттєва допомога, але існуючі обсяги лізингових поставок не задовольняють потреб сільського господарства у новій техніці, про що свідчать замовлення на техніку аграрних товаровиробників.

6. Як показало порівняння різних методів розрахунку лізингових платежів, найоптимальнішим з точки зору лізингодержувача є їх нарахування за регресивною шкалою з авансовою передплатою. При цьому перевищення загальної суми лізингових платежів над ціною купівлі об’єкта лізингу найменше і становить 12,9 відсотків.

7. Математичне моделювання, аналіз економіко-математичної моделі оптимізації виробничої структури сільськогосподарських підприємств, виробниче випробування свідчать про теоретичну обґрунтованість підходу та доцільність застосування на практиці цього типу моделей, що дозволяє визначити економічно обґрунтовану потребу в обсягах лізингового фонду, частку його в загальних джерелах інвестиційних ресурсів.

8. На основі визначеної потреби в інвестиційних ресурсах для сільського господарства Київської області було встановлено обсяг необхідних коштів лізингового фонду на 2006-2010 рр. в розмірі 1647,9 млн грн.

9. З метою створення сприятливого економічного середовища для розвитку лізингу, обґрунтовано необхідність внесення наступних змін до діючого законодавства України:

- усунути невідповідності у Законі України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, згідно з яким операції фінансового лізингу відносяться до фінансових послуг;

- ув’язати визначення змісту операцій лізингу в Господарському кодексі України та Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» з Законом України «Про фінансовий лизинг».

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Щебликіна І.О. Розвиток лізингових відносин в агропромисловому комплексі України // Економіка АПК. – 2002. - №11. – С. 95-97.

2. Щебликіна І.О. Роль лізингу у формуванні матеріально-технічної бази аграрного виробництва // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2003. – Вип. 66. – С. 58-61.

3. Щебликіна І.О. Лізингові відносини в період реформування аграрного сектора економіки // Агроінком.- 2003.- №11-12. - С. 77-79.

4. Щебликіна І.О. Формування лізингових відносин в аграрному секторі економіки України // Економіка АПК. – 2003. - №12. – С. 76-80.

5. Щебликіна І.О. Основи управління лізинговим процесом в сільському господарстві України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2004. – Вип. 76. – С. 348-351.

6. Щебликіна І.О. Передумови становлення лізингових відносин в аграрному секторі економіки України // Агроінком. – 2005. - №3-4. – С. 42-45.

В інших виданнях:

7. Щебликіна І.О. Ризики та засоби їх попередження при проведенні агро- лізингових операцій // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – 2004. – Вип. 32. – С. 368-371.

Матеріали конференції:

8. Щебликіна І.О. Лізингові платежі як елемент угоди про придбання матеріально-технічних засобів аграрним підприємством // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів. – 2003. – т. 2. – С. 365-367.