У дисертації здійснено вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні та розробленні авторської технології розвитку критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічної проблеми. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу. Реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки й рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення. Здійснений аналіз розроблення проблеми розвитку критичного мислення студентської молоді в сучасній вітчизняній (В.Майборода, Т.Олійник, Н.Поспєлов, І.Поспєлов, Ю.Стежко, О.Тягло та ін.) та зарубіжній (А.Коржуєв, П.Лушин, К.Мередіт, М.Ноттурно, В.Попков, Дж.Стіл, Ч.Темпл, Д.Халперн та ін.) літературі дав можливість констатувати, що це питання в історії національної педагогіки (до початку 1990-х рр.) розглядалося під впливом соціально-політичних умов. Зарубіжні науковці диференціюють розвиток критичного мислення: щодо школярів – як процес набуття практичних навичок у вирішенні життєвих проблем (М.Вайнштейн, Н Стенберг, А.Иоффе, Ч.Уайт), стосовно студентів – практичних навичок для професійної діяльності (S.Harvey, R.Paul, St.Norris, R.Ennis, J.Baron, R.Sternberg). Це зумовило постановку проблеми дослідження, його основні напрями: виявлення педагогічних умов розвитку критичного мислення студентської молоді, узагальнення досвіду ВНЗ щодо розвитку критичного мислення у студентської молоді; обґрунтування на основі цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду авторської технології розвитку критичного мислення студентської молоді (з урахуванням морально-етичних цінностей громадянського суспільства). До теоретико-методологічних засад дослідження віднесено системно-діяльнісний (В.В.Краєвський, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін), відносницький (І.Д.Бех, А.М.Бойко), ціннісно зорієнтований (В.О.Білоусова, О.В.Тягло), особистісно зорієнтований (І.Д.Бех, А.Н.Власенко) підходи до розвитку критичного мислення студентської молоді; принцип системності та об’єктивності в дослідженні та оцінці закономірностей розвитку суспільних процесів у світі та Україні; метод цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду (А.М.Бойко); методи аналізу розвитку освітніх технологій у галузі громадянської освіти, спрямовані на соціалізацію молоді з метою включення її до соціального, економічного та політичного життя суспільства.
Уточнено дефініцію „критичне мислення” як системне мислення, що включає елементи логічного, наукового, образного, творчого та інших видів мислення та підпорядковане головному критерію – позиції особистості.
Визначено поняття „моральне критичне мислення” – різновид критичного мислення, критерієм якого є громадянська позиція, ґрунтована на принципах загальнолюдських морально-етичних цінностях демократії, толерантності, співпраці й т. ін. Виявлено педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді, що полягають у попередньому або паралельному формуванні у студентів установок на загальнолюдські моральні цінності; врахуванні вікових особливостей; наявності у викладача критичного мислення; сформованої суб’єкт-суб’єктної взаємодії „викладач (тренер) – студент” на рівні співробітництва; підпорядкуванні процесу розвитку критичного мислення критерію – громадянська позиція особистості. Здійснено узагальнення педагогічного досвіду впровадження дебатної методики з метою розвитку критичного мислення студентської молоді (Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, Вінницький національний технічний університет, Барський педагогічний коледж (Вінницька область). Порівняльний аналіз продемонстрував, що відмінності в організації навчальної діяльності полягають у: 1) рівневі розвитку суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин „викладач (тренер) – студент” (співробітництво, співтворчість); 2) формі проведення: формат Дебатів Карла Поппера, Парламентські Дебати; 3) методах: залежно від рівня сформованості суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин, розширюється або звужується співвідношення використаних методів (інтерактивні, пасивні, активні) (класифікація за О.І.Пометун). Виявлено вплив морально-ціннісних установок особистості на процес розвитку критичного мислення для прийняття рішення шляхом порівняння досвіду розвитку критичного мислення у студентської молоді (ВММІК „Діалог” – дебатна методика, клуб „Відвертість” ВДПУ – методика „рівний – рівному”). Дослідження показало, що при прийнятті рішення людина керується, переважно, екстенсивними (спонукальні фактори орієнтовані на престиж або матеріальний виграш) або просоціальними (врахування суспільного значення діяльності, почуття відповідальності перед групою або суспільством) мотивами поведінки (класифікація за І.Занюком). Обробка емпіричних даних дослідження засвідчила відмінності між ціннісними критеріями мислення і прийняттям життєвих рішень у представників анкетованих груп.
У результаті проведеного анкетування, було зафіксовано різницю у формуванні ціннісних орієнтирів. Студенти, в яких розвивали критичне мислення засобом дебатної методики, показали перевагу екстенсивних мотивів поведінки (78,6%). Для молоді, яка працювала за методикою „рівний-рівному”, провідними стали просоціальні мотиви (83,8%). Група студентів, яка не була залучена до цілеспрямованого розвитку критичного мислення, продемонструвала різноплановість ранжування цінностей, що підтвердило відсутність спланованого системного педагогічного впливу на дану групу. Усе це засвідчило взаємозв’язок критичного мислення, спрямованого на прийняття життєвих рішень з морально-ціннісними установками особистості. На основі цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду розроблено авторську технологію розвитку морального критичного мислення у студентської молоді (попередній, безпосередній, рефлексивно-підсумковий етапи) як взаємодію викладача і студента, спрямовану на досягнення мети через усвідомлення принципів, послідовне виконання поставлених завдань із застосуванням оптимальних форм, методів, засобів, відповідно до педагогічних умов.
Складовою технології (безпосередній етап) є розроблений навчально-методичний комплекс „Розвиток морального критичного мислення” (програма та методичні рекомендації). Програма спрямована на формування життєвих та професійних компетентностей студентської молоді шляхом розвитку критичного мислення; набуття вмінь відбору, оцінки та обробки інформації; вироблення навичок прийняття і планування реалізації рішень з урахуванням морального критерію діяльності людини. Методичні рекомендації націлюють викладача на дотримання принципів практичної діяльності, базованої на особистому досвіді та формуванні здатності до інтелектуальної діяльності (Д.Д’юї), конкретно-науковості, що передбачає орієнтацію на певну сферу діяльності, гуманістичності – створення умов для становлення базової культури особистості та її професійного самовизначення (В.Сітаров); застосування інтерактивних форм роботи. Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати такі рекомендації для вищих навчальних закладів України:
вважати формування навичок критичного мислення, які стимулюють пошукову самостійну дослідницьку діяльність студентів, складовою навчально-виховного процесу ВНЗ; з цією метою впроваджувати інтерактивні методи навчання і виховання (проектний метод, кейс-стаді, ділові, рольові ігри, „графіті”, виховні заходи за дебатною методикою тощо), спрямовані на „ранню” соціалізацію і включення молоді у змодельовані або реальні суспільні процеси; ввести елективний (факультативний) курс „Розвиток морального критичного мислення”, спрямований на формування у студента критичного мислення, базованого на установках до відповідальності та толерантності. Дисертаційна робота не вичерпує всіх напрямів дослідження наукової проблеми. Подальшої розробки потребують питання: формування концептуальних основ розвитку критичного мислення особистості; визначення рівнів сформованості критичного мислення; виявлення тенденцій його розвитку з урахуванням вікового підходу. |