Анотація до роботи:

Рудика О.В. Розвиток інноваційного потенціалу підприємства в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спецiальнicтю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.

В дисертації розв'язано науково-практичну проблему розвитку інноваційного потенціалу (ІП) підприємства в економіці України. Досліджено ІП різних галузей, виявлено проблеми в інноваційній діяльності підприємств і запропоновано шляхи їх рішення.

Розглянуто сутність понять “інновація” і "інноваційний потенціал". Показано, що розвиток ІП обумовлений відповідним розвитком системи чинників і умов, необхідних для виробництва інноваційного продукту.

Виділено і адаптовано для оцінки ІП коксохімічних підприємств два методи: заснованого на використанні експертних оцінок окремих блоків ІП підприємства (управлінський, ресурсний, організаційний і функціональний) і кількісної оцінки рівня розвитку ІП і рівня економічного зростання, на базі інтегральних і частинних показників з використанням таксономiчного аналізу і методу k-середнiх, з опорою на ресурсні елементи ІП (науково-технічний і інтелектуальний, інвестиційний, технiко-технологічний).

Розроблено інноваційну стратегію підприємств, їх позиціонування за допомогою матриці «рівень розвитку стратегічного потенціалу – рівень економічного зростання».

Для ефективної реалізації підприємствами стратегії розвитку ІП запропоновано використання засобів державної підтримки інноваційної діяльності, серед яких провідне місце займають механізми податкового стимулювання інноваційного розвитку промислових підприємств. Визначено сферу вживання цих механізмів і сформульовані вимоги до законодавчого врегулювання їх основних параметрів.

Дослідження питань, пов’язаних з узагальненням і розвитком теоретичних основ, а також розробкою методичних рекомендацій щодо розвитку інноваційного потенціалу на підприємстві, проведені в дисертаційній роботі, дозволили зробити наступні висновки:

1. Проаналізовано стан інноваційного розвитку трансформаційної економіки країни. Визначено, за цією складовою конкурентоспроможності Україна значно поступається не тільки провідним країнам світу, але й багатьом із тих, що розвиваються. Ця обставина зумовлена як невисокою інноваційною активністю вітчизняних підприємств, низьким рівнем впроваджуваності інновацій, так і зниженням ефективності їх фінансування.

2. Інноваційні процеси не з однаковою швидкістю протікають в різних галузях економіки України. Для кожної з них характерна своя активність підприємств щодо розробки і впровадження інновацій у виробництво. Незважаючи на те, що підприємства деяких видів економічної діяльності є лідерами по інноваційній активності і впровадженню інновацій у виробництво, однак і по них спостерігаються коливання цих процесів.

3. Дослідження засвідчило, що одним із суттєвих факторів, який перешкоджає інноваційній діяльності є відсутність на підприємствах теоретичних розробок і практичних рекомендацій по плануванню і впровадженню стратегій інноваційного розвитку.

4. За результатами аналізу літературних джерел щодо уточнення поняття “інновація” визначено, що воно поступово доповнюється новими рисами та ознаками щодо розвитку економіки. Враховуючи особистості економіки знань автор подає своє розуміння поняття «інновація» як втілення знань людей, результат трансформації ідей, досліджень, розробок, що застосовується на практиці. У роботі під інноваційним потенціалом підприємства мається на увазі здатність підприємства до інноваційної діяльності, сукупність ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності та виробництва інноваційних продуктів. З переходом до економіки знань під пріоритетними ресурсами, що необхідні для впровадження інноваційної діяльності, розуміються людські, які виражаються у знаннях та ідеях, нематеріальні (інтелектуальний капітал та інтелектуальна власність), інформаційні, матеріально-технічні та фінансові.

5. У роботі запропоновано експрес-оцінку інноваційного потенціалу підприємства на підставі експертних методів. Ця методика дозволяє оцінити інноваційний потенціал підприємства за такими чотирма блоками: управлінський, ресурсний, організаційний та функціональний;

6. Визначено теоретичні та практичні основи побудови методики кількісної і якісної оцінок ІП та економічного зростання підприємств, яка базується на інтегральних та системі часткових показників з використанням таксономічного та кластерного аналізу, з урахуванням наступних складових: науково-технічного та інтелектуального, інвестиційного, техніко-технологічного.

7. Проведено апробацію методики оцінки інноваційного потенціалу на прикладі підприємств НВА «Укркокс». Згідно розрахунків проведено розподіл підприємств на три кластери, що зумовлює необхідність розробки інноваційної стратегії, спрямованої на посилення відповідних компонентів ІП.

8. Стратегія розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств відноситься до функціональних та має відповідати обраним загальній та конкурентній стратегіям. Стратегічне позиціонування підприємств доцільно виконувати за допомогою запропонованої матриці в площині «інноваційний потенціал – економічне зростання», в основу якої покладено результати інтегральних оцінок, які визначалися за допомогою економіко-математичних методів.

9. Розвиток інноваційного потенціалу підприємств потребує впровадження заходів державної підтримки, до найбільш дієвих з яких відносяться механізми податкового регулювання. В дисертації обґрунтована доцільність надання підприємствам пільги у вигляді інноваційного податкового кредиту на суму інноваційних витрат капітального характеру.

Публікації автора:

Публікації в фахових виданнях

1. Шелестенко О. В. Понятие и сущность инноваций / Вісник ХНУ. Економічна серія .– 2002. – № 564. - С. 166–170.

2. Шелестенко О. В. Інновації – шлях до розвитку АПК / Ринкова трансформація економіки АПК: Монографія у 4 част. / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва: Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 282–285.

3. Рудика О. В. Інтелектуальний капітал – методи оцінки // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие: Сб. науч. тр. / Под ред. А.И. Амоши. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – Т. 2. – С. 208–213.

4. Рудика О. В. Інноваційний потенціал та оцінка його стану на підприємстві // Економіка розвитку. - ХДЕУ. – 2004. – № 1 (29). – С. 82–88.

5. Рудика О. В. Організація розвитку інноваційного потенціалу на підприємстві // Економіка розвитку. - ХДЕУ. – 2004. – № 3 (31). – C. 63–66.

6. Задорожний Г. В., Рудика О. В. Інноваційний потенціал підприємства при переході до економіки знань: зміст і комплекс показників оцінки
// Социальная экономика. – 2004. –№3 - С. 113–125.

7. Рудика О.В. Знання як фактор сучасного інноваційного виробництва.
// Управління розвитком. – ХНЕУ. – 2005. – №3 - С.97-98.

8. Рудыка О.В. Оценка интегрального уровня развития инновационного потенциала предприятий НПА «Укркокс» // Бизнес Информ. – 2006. - № 3. – С.27-34.

Публікації в інших виданнях

1. Шелестенко О. В. Людський капітал – майбутнє соціально-економічного розвитку регіону // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 66– 68.

2. Рудика О.В. Стратегія розвитку інноваційного потенціалу підприємств
// Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні наукові дослідження – 2006». Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т.29. – С. 46 – 50.