Анотація до роботи:

Левченко Н.М. Розвиток і ефективність ресурсного забезпечення сільського господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці економічного механізму ресурсного забезпечення сільського господарства. Обґрунтовано економічну сутність ефективності сільськогосподарського виробництва. Визначено методи оцінки економічної ефективності розвитку сільського господарства. Розроблено теоретичні основи формування моделі ефективного розвитку сільського господарства в ринкових умовах. Проведено аналіз сучасного стану ресурсного забезпечення розвитку сільського господарства. Визначено економічні важелі державного впливу на ресурсне забезпечення сільськогосподарського виробництва. Проведено моделювання витратного підходу до розвитку сільськогосподарського виробництва. Розроблено раціональні розміри аграрних підприємств з урахуванням комплексу ресурсних факторів виробництва.

1. Ефективність сільськогосподарського виробництва слід розглядати як результативну категорію розвитку сільського господарства з найвищим ступенем узагальнення та відображення процесів, явищ економічної дійсності. Категорією, що відбиває рівень функціонування сукупних виробничих ресурсів, є категорія продуктивності сукупного ресурсного потенціалу виробництва, яка виступає вихідною, первинною по відношенню до категорії ефективності.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є результатом забезпечення виробничими ресурсами і характеризується жорсткою функціональною залежністю: чим краще використовуються наявні виробничі ресурси, тим нижчі затрати сукупної праці, тим вищий загальний рівень ефективності виробництва.

2. В основу визначення узагальнюючого показника ефективності використання ресурсів слід покласти принципи: врахування витрат як причин, а результатів як наслідків; логічна послідовність, взаємозв'язок із частковими показниками; взаємозумовленість показників; забезпечення самофінансування сільськогосподарських підприємств; повний облік витрат і результатів виробництва, їхня відповідність один одному в часі і за змістом.

3. Для розрахунку узагальнюючого показника ефективності використання ресурсів слід використовувати ресурсний та витратний підходи до формування математичної моделі ефективності розвитку сільського господарства. Останній дає можливість виявити методи розрахунку коефіцієнтів приведення цих ресурсів, методи зіставлення їх в одному вираженні. Він є методично більш обґрунтованим, відповідає усім вищевикладеним принципам, може бути основою для виявлення причинно-наслідкових взаємозв'язків основних і часткових показників ефективності розвитку сільського господарства.

4. Розвиток бартерних відносин, нерозвиненість конкуренції, недосконалість земельних відносин, значна дебіторська та кредиторська заборгованості свідчать, що фінансові відносини в сільському господарстві не можуть бути врегульовані самими лише сільськогосподарськими підприємствами. Для цього необхідна відповідна фінансова підтримка з боку держави.

Запропоновано економічний механізм відновлення паритетного співвідношення цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Він полягає в здійсненні Урядом ряду заходів зі здійснення державного регулювання цін, наданні дотацій і компенсацій, податкових пільг.

5. Рівень використання землі в підприємствах різних формах власності і господарювання має суттєві відхилення від середнього показника по всіх категоріях господарств. Це пояснюється тим, що в господарствах продовжує зберігатися низький технологічний рівень сільськогосподарського виробництва. Заходи щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників з боку держави повинні здійснюватися за двома схемами. Перша – підтримка товаровиробників при купівлі землі (пільговий іпотечний кредит; звільнення від земельного податку; бюджетні субсидії на придбання додаткової земельної площі; субсидії для погашення іпотечного кредиту). Друга — підтримка оренди (субсидії на придбання земельних надлишків).

6. Тенденція до зменшення кількості сільськогосподарської техніки в Україні, її значний фізичний і моральний знос свідчать про тотальний технічний регрес в аграрній сфері економіки. Пріоритетним напрямом матеріально-технічного забезпечення аграрної сфери слід вважати створення вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Масовий випуск сільськогосподарської техніки сприятиме зниженню витрат в розрахунку на одиницю виробу, і відповідно ціни, вона стане більш доступною аграрним товаровиробникам. Використання більш дешевої техніки дасть змогу останнім при тих самих цінах знизити собівартість і отримати більший доход. А це підвищить їх платоспроможність.

7. Інструментами державної політики підтримки розвитку сільського господарства на даному етапі повинні бути: пряма бюджетна державна підтримка аграрних товаровиробників, виплачувана у вигляді дотацій і компенсацій; безповоротні державні капітальні інвестиції; поворотні капітальні інвестиції; короткострокові та довгострокові кредити під пільгові відсотки; товарні кредити під заставу; іпотечне кредитування.

З метою вдосконалення системи прямої бюджетної підтримки товаровиробників слід здійснити наступне: концентрувати дотаційні засоби на особливо важливих напрямках, вчасно переорієнтовувати їх; паралельно використовувати одноразові субвенції по раніше затверджених напрямках; визначати товаровиробників, що беруть участь у програмах державної підтримки, на суто конкурсній основі; погоджувати заходи державної підтримки з виконанням товаровиробниками визначених умов і зобов'язань перед державою; ввести механізми підтримки соціальних гарантій у депресивних регіонах і розвитку в них альтернативних виробництв.

8. Метод моделювання, який використовувався для прогнозування розвитку сільського господарства, базувався на стохастичних моделях, які реалізовувались на основі статистичної інформації. Оптимістичний прогноз ефективності галузі здійснювався двома методами: 1) за трендовим рівнянням; 2) за рівнянням регресії. В обох випадках результати прогнозів вийшли майже однаковими, причому спостерігалась тенденція до подальшого зростання всіх досліджуваних факторів. Показники песимістичного сценарію розвитку розраховані на основі загальної тенденції скорочення витрат протягом 1998-2003 рр., тобто це варіант розвитку, пов’язаний з принципом інерційності розвитку сільського господарства Запорізької області.

9. Визначено нормативний розмір аграрного підприємства з виробництва сільськогосподарської продукції для умов Запорізької області. Для економічної інтерпретації впливу факторів на площу ріллі аграрних підприємств може бути використане лінійне рівняння регресії. Отримані функції використовуються в аналізі і плануванні розмірів підприємств із різними формами господарювання. Вони показують який розмір підприємства повинний бути в даному регіоні при середньо обласному рівні ступеня впливу факторів-умов виробництва на розміри і їхнє фактичне значення в регіоні. Отримані моделі можуть бути використані в плануванні розмірів підприємств, як у середньому по області, так і по її окремим агрокліматичним зонам.

Публікації автора:

1. Левченко Н.М. Власні джерела формування грошових коштів як чинник ефективності сільськогосподарського виробництва // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2003. – № 2. – С. 165-172.

2. Левченко Н.М. Ефективність сільськогосподарського виробництва та фінансовий стан сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2003. – № 1. – С. 179-183.

3. Левченко Н.М. Інтеграція як фактор підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 2. – С. 73-78.

4. Левченко Н.М. Розробка математичної моделі ефективності діяльності аграрних підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 1. – С. 74-78.

5. Левченко Н.М. Ціновий вплив засобів виробництва на результати розвитку сільського господарства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 4. – С. 130-134.

6. Левченко Н.М. Державне регулювання ефективності сільськогосподарського виробництва // Збірник тез доповідей учасників „Тижня науки” в Гуманітарному університеті „ЗІДМУ”. В 3 т. – Т.2. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2003. – С. 57-58.

7. Левченко Н.М. Ефективність різних форм господарювання в сільському господарстві // Збірник наукових праць науково-практичної конференції “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. – С. 235-247.

8. Левченко Н.М. Ефективність розвитку сільського господарства // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ‘2004”. – Том 34. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 37-39.

9. Левченко Н.М. Ефективність функціонування ринку сільськогосподарської продукції // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Том ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 45-46.

10. Левченко Н.М. Кооперативний принцип ефективного господарювання у сільському господарстві // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ‘2003”. Том 27. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 52-53.

11. Левченко Н.М. Раціональна спеціалізація та розміри господарств як фактор підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. – Том ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 15-16.