Анотація до роботи:

Міронова Л.О. Розвиток і ефективність овочепродуктового підкомплексу в умовах ринку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена розробці методологічних засад та практичних рекомендацій підвищення ефективності функціонування овочепродуктового підкомплексу при поєднанні інтересів сфер виробництва, переробки і збуту овочевої продукції.

Уточнено економічну сутність поняття „критерій ефективність” виробничої, маркетингової та економічної діяльності підприємств овочепродуктового підкомплексу. Запропоновано для овочепродуктового підкомплексу проводити оцінку його ефективності через систему показників що сформовані у блоки: використання землі, стан навколишнього середовища, основних засобів, оборотних активів, трудових ресурсів, маркетингової діяльності, економічної діяльності.

Доповнено статті витрат на виробництво овочів закритого ґрунту та запропонована математична модель оптимізації структури посівних площ під овочами закритого ґрунту.

Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації розміщення овочівництва відкритого ґрунту в регіоні з використанням кластерів виділених за біокліматичним потенціалом.

Запропонована методика визначення сегментів ринку овочів. Визначення сегментів ринку овочів рекомендується проводити на основі рейтингової оцінки територіальних одиниць із застосування кластерного аналізу.

Результатом дисертаційного дослідження є розробка методичних підходів підвищення ефективності овочепродуктового підкомплексу на основі раціонального поєднання механізмів ринкового і державного регулювання. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і вирішення завдань дослідження та дають змогу зробити такі висновки.

1. Овочепродуктовий підкомплекс є важливою складовою АПК України, що потребує дієвої аграрної політики створення національного продовольчого ринку і становлення його інфраструктури, зменшення диспаритету цін, збалансованості попиту та пропозиції, платоспроможності підприємств і особистих селянських господарств, розвитку кооперації, інтеграції та агробізнесу.

2. У ланцюгу виробництво–переробка–збут овочепродуктового підкомплексу в нерівноправних економічних умовах перебуває виробництво, яке, по суті, обслуговує переробку і торгівлю. За критерій ефективності виробництва овочів має виступати максимум прибутку з одиниці площі.

3. Оцінка ефективності в овочепродуктовому підкомплексі має включати систему показників, що поєднані в блоки: використання землі, стан навколишнього середовища, основних засобів, оборотних активів, трудових ресурсів, маркетингової та економічної діяльності.

4. Територіальне розміщення виробництва овочів передбачає ряд етапів аналітичного процесу: включає мету, завдання та умови функціонування підприємства; технічні, економічні, соціальні та інші параметри, які відображаються системою показників; визначення схеми або моделі аналітичних досліджень; факторного аналізу причинно-наслідкових зв’язків і кластиризацію чинників; аналіз результатів та аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень.

5. Особливостями ринку овочів є труднощі встановлення цін рівноваги через появу значного числа посередницьких ланок, як в каналах збуту свіжих овочів так і при реалізації продукції їх переробки, що перешкоджає міжрегіональному переміщенню сировини та приводить до подорожчання продукції.

6. Споживчий попит може оптимізовуватися за рівнем споживання продуктів, що не завжди є показником платоспроможності населення. Платоспроможний попит на овочі забезпечує появу потреб населення в даній продукції, що формується під впливом рівня виробництва, його структури, а також географічних, національно-історичних умов життя, праці та побуту населення.

7. З розвитком ринкових відносин відбулися суттєві структурні зрушення у формах товаровиробництва. Якщо в 1990 р. частка господарств населення у виробництві становила 26,3 %, а у сільгосппідприємств 73,6 % то у 2004 р. пропозиція змінилась на користь особистих селянських господарств, які дали 88,6% валового збору овочів в державі.

8. Населення найбільше вирощує помідори, огірки, капусту, моркву, цибулю, часник та інші овочеві, тобто ті види овочів що входять до повсякденного набору господарки і користуються найбільшим попитом на міських ринках.

9. Розміщення овочівництва в регіоні враховує зони їх традиційного вирощування населенням та більш значну концентрацію в приміських зонах великих міст у Дніпропетровському, Криворізькому, Петриківському районах. У 2004 р. частка цих районів у виробництві овочів закритого ґрунту становила 99 % від загального обсягу по області.

10. Виробництво овочів закритого ґрунту в регіоні залишається трудомістким і енергоємним, що впливає на структуру витрат. Зокрема на теплопостачання приходиться від 30 до 40 % загальної суми витрат, а частка витрат на оплату праці складає понад 18 %.

11. Ефективність розвитку овочепродуктового підкомплексу регіону не стабільна і за 2001-2004 рр. рівень рентабельності має широку амплітуду коливання від 8,8 до 75,9 %. Різке подорожчання енергоносіїв та матеріально-технічних засобів виробництва гостро поставили питання росту собівартості незважаючи на збільшення попиту практично на всі види овочів.

12. Переробні підприємства не забезпечуються як за кількістю, так і за асортиментом овочевою сировиною, заготівля якої значно зменшилася в останні роки. Щорічне недопостачання сировини призводить до збільшення імпорту овочевих консервів та занепаду переробних підприємств.

13. Поділ регіону на кластери за вирішальними біокліматичними показниками вирощування овочевих культур обумовив доцільність розміщення виробництва їх товарного асортименту у районах першого кластеру, так як урожайність овочевих культур в ньому вища в 2,5 рази, а трудомісткість нижча у 4 рази проти другого. Тобто у першому кластері необхідно розміщувати томати, ранню та середню капусту, огірки та деякі теплолюбиві культури. У другому кластері ефективними у вирощуванні будуть буряки столові, морква, інші коренеплоди, кабачки та часник.

14. Оптимізація структури посівних площ овочевих культур забезпечила ріст в обох кластерах питомої ваги вирощування томатів і огірків та знизила – капусти. При цьому темпи приросту питомої ваги вирощування в першому кластері по томатах і огірках були значно вищі чим у другому відповідно на 10 і 6,4 %, а капусти навпаки – менше на 9,21%.

15. Оптимізація виробничої програми овочівництва закритого ґрунту показала, що в регіоні виходячи з витрат праці на теплопостачання більш ефективним буде співвідношення товарної продукції огірків і томатів 2:1.

16. В овочепродуктовому підкомплексі широкого розповсюдження повинна набути обслуговуюча кооперація по організаційних процесах виробництва, переробки і збуту продукції. При цьому механізм створення кооперативу має бути більш жорстким, щоб обмежити коло випадкових осіб.

17. Співробітникам маркетингової служби в овочепродуктовому підкомплексі необхідно вміти вибирати вигідні ринки, аналізувати ринкову ситуацію в регіоні, готувати рекомендації про надходження продукції на ринок і давати прогноз ринків, розробляти стратегію, тактику і програму дій, виробляти основні вимоги до товару, його асортименту, визначати цінову і збутову політику сільгоспвиробників та основні вимоги до товару та контролювати їх здійснення.

18. Визначення сегментів споживачів та виробників ринку овочів повинне здійснюватись за методикою що включає сукупність блоків: формування джерел вихідної інформації; система показників, яку використовують для рейтингової оцінки сегментів ринку; розрахунок рейтингу; ранжування територіальних одиниць за рейтингом; послідовність оформлення результатів та їх оцінка.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Міронова Л.О. Овочівництво закритого ґрунту в Дніпропетровському районі та перспективи його розвитку// Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія “Фінанси і кредит”. – 2001. – № 2. – С. 205-210.

2. Міронова Л.О. Удосконалення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств: від констатації минулого до управління майбутнім// Вісник ДДФЕІ: Економічні науки. – Дніпропетровськ. – 2001. – № 2(6). – С. 76-78

3. Міронова Л.О. Сучасний стан овочівництва закритого ґрунту та проблеми розвитку // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Вип. 157. – С. 111-115.

4. Міронова Л.О. Державне регулювання сільського господарства як фактор зміцнення економічної самостійності регіону// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Вип. 155. – С. 161-164.

5. Міронова Л.О. Формування ринку овочевої продукції// Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах/ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Стабілізація доходів сільських товаровиробників. – К.: ІАЕ, 2002. – Ч. 4. – С. 342-343.

6. Міронов В.О., Міронова Л.О. Інформаційне та науково-консультаційне забезпечення агропромислового виробництва // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах/ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2002. – Ч.1 – С. 290-291.

7. Міронова Л.О. Формування та розвиток ринку овочів// Економіка: проблеми і практика: Збірник наукових праць. – Вип. 189, т.5. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.– C.1329-1332.

В інших виданнях:

8. Міронова Л.О. Принципи організації агропромислової маркетингової діяльності// Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених-аграрників. – Харків, 2000. – С. 89-90.

9. Міронова Л.О., Міронов В.О. Оптимізація ризику банкрутства агропромислових підприємств// Ризикологія в економіці та підприємстві: Збірник наукових праць (за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції, 27–28 березня 2001 року). – К., 2001. – С. 268-269.

10. Міронова Л.О. Соціально-психологічні чинники розвитку ринку овочів// Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: Збірник наукових праць Першої Всеукраїнської конференції молодих вчених 26-27 лютого 2004 року. – Тернопіль, 2004. – С. 527-532.

11. Катан Л.І., Міронова Л.О. Забезпечення продовольчо-екологічної безпеки держави // Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2005. – С.229-230.

12. Катан Л.І., Міронова Л.О., Безус Р.М. Регіональні еколого-економічні аспекти виробництва сільськогосподарської продукції // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т.1 – С.84-86.

13. Міронова Л.О. Стан та перспективи розвитку регіонального ринку овочів // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Збірник наукових праць. – Павлоград, 2005. – С.219-225.