Дутка Степан Миколайович. Розвиток енергозбереження в умовах ринкового господарювання на малопродуктивних землях : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Дутка С.М. Розвиток енергозбереження в умовах ринкового господарювання на малопродуктивних землях. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (економіка
сільського господарства і АПК). – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008.
У дисертаційній роботі обґрунтовуються наукові засади енергозбереження в аграрному виробництві. Визначена соціально-економічна та екологічна сутність енергозбереження та енергозберігаючого розвитку сільського господарства на малопродуктивних землях. Особлива увага приділена умовам використання дешевих та доступних поновлюваних джерел енергії (ПДЕ). Зокрема проаналізовані їх види, форми, напрями використання; поглиблені методичні засади оцінки ефективності енергозбереження. Обґрунтовані напрями використанні ПДЕ на малопродуктивних і рекультивованих землях, зокрема, курортно-рекреаційної зони «Балаклава». Розроблена концепція і модель створення аграрних домогосподарств та впроваджений у практику господарювання інноваційно-інвестиційний проект з агроенергетичного комплексу.
У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і висвітлено сутність енергозбереження при створенні агроструктур з поновлюваними енергоджерелами на малопродуктивних землях АР Крим.
Енергозбереження в сільському господарстві – це науково обґрунтована економічна політика щодо техніки генерування, розподілу, використання енергії, праці, основних фондів, сировини та матеріалів. За системно-структурного підходу енергозбереження розглядається як складноорганізована відкрита система, яка має свою специфіку та включає: раціонально видобуті та спожиті традиційні види енергоресурсів; застосування поновлюваних енергоджерел; впровадження енергоємних технологій виробництва та видів техніки; відновлення енерго – та інших видів ресурсів.
Енергозбереження характеризується соціально-економічним та екологічним навантаженням. Соціальний аспект енергозбереження проявляється в тому, що воно покращує рівень життя населення, середню його тривалість та якість, збільшує базу працевлаштування. Економічний аспект виявляється в підвищенні прибутковості, рівня рентабельності виробництва, більш ефективного використання основних та оборотних фондів. Екологічний аспект передбачає менш шкідливий рівень впливу на довкілля, режим ресурсозбереження та ін.
В сільському господарстві енергозбереження має свої особливості. В першу чергу це стосується внутрішньогалузевих відмінностей наприклад в рослинництві та тваринництві, наявності великої кількості поновлювальних енергоресурсів, енергозберігаючих машин та механізмів. Агропромисловому комплексу необхідно визначити та забезпечити на практиці реальний і стабільний рівень та структуру антропотехногенних витрат в агроекосистемах. Ці параметри повинні відповідати рівню економічного та наукового забезпечення розвитку виробництва необхідних обсягів конкурентоздатної сільськогосподарської продукції, розширеного відтворення виробничо-ресурсного потенціалу.
Важливим елементом енергозбереження та суттєвим ресурсом і важелем здійснення аграрної політики енергозбереження є нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії (НВДЕ) або поновлювані джерела енергії (ПДЕ). До них належать: сонячна енергія, вітер, біомаса, органічні добрива, насіння, гідроенергетика малих річок, енергія морських хвиль, термальних вод, теплові скиди промисловості тощо. Їх характерними ознаками є: практична невичерпність, незмінність потенціалу у часі, відсутність ускладнень при забезпеченні і використанні.
Важливою умовою здійснення енергозбереження та використання поновлюваних енергоджерел є створення організаційно-правового механізму управління енергозбереженням. Він повинен передбачати розробку і запровадження законів, стандартів, нормативів, податків за порушення агроландшафтів, на використання імпортованих енергоносіїв, налагодження обліку шляхом використання лічильників ресурсів, державну підтримку впровадження нових ефективних видів техніки, технологій, матеріалів.
Земля в сільському господарстві опосередковано є об’єктом споживання паливно-енергетичних ресурсів тому захист земельних ресурсів від деградаційних процесів, підвищення родючості, вмісту гумусу у ґрунті, екологізацію землекори-
стування потрібно розглядати як вагомий чинник енергозбереження і енергоефективності.
За основний критерій енергетичної оцінки технологій обробітку та збирання сільськогосподарських культур прийнято показник енергетичної ефективності, що враховує витрати прямої і непрямої енергії необхідної для виробництва продукції, а також енергію що міститься в кінцевому продукті. Витрати енергії та її вихід виражаються в порівнянних одиницях. При цьому потрібно брати до уваги теплоємність використовуваних нафтопродуктів, енерговитрати на їхнє виробництво, енергоємність машин, добрив і енергоємність сільськогосподарської продукції. При визначенні критерію ефективності енергозбереження, головне не зниження витрат палива, а збільшення вартості продукції, або валового внутрішнього продукту сільського господарства в розрахунку на кВт-год. спожитої електроенергії та на одиницю ваги умовного палива.
В основі методики оцінки ефективності організації та функціонування аграрних структур з поновлюваними енергоджерелами лежить підхід що дозволяє оцінювати існуючі і перспективні технології з погляду їх еколого-економічної ефективності. При цьому методика оцінки включає 3 складники: енергетичну оцінку утримання виробничих та житлових споруд і будівель; використання машин і механізмів; вивчення енергоємності рослинної і тваринної продукції та супутніх видів діяльності.
Регіон Південного Криму в тому числі Балаклавський район в територіальному розміщенні має лісо вкритих площ та площ під лісами – 41%, майже 70% змитих деградованих та малопродуктивних земель, а також до 20% скелетних ґрунтів. Землі сільськогосподарського призначення займають лише 32,2%. Зростають площі порушених земель гірничо-добувною промисловістю. За останні п’ятнадцять років скоротились сільгоспугіддя на 22,3%. Наявність земель низької придатності, структура угідь і їх висока деградація забезпечили енергоспоживання на одиницю площі в сільському господарстві регіону в 10-14 разів більше чим по Україні.
Аграрні господарства досліджуваного регіону будучи значними споживчими паливно-енергетичних ресурсів на малопродуктивних землях мають високу собівартість продукції і за фінансовими результатами відносяться до низько прибуткових та збиткових. Особливо стабільно збитковою за 2002-2005 рр. залишається галузь тваринництва. Основними факторами, які лімітують подальший розвиток і підвищення ефективності господарств є наступні: недостатні земельні площі та постійне значне їх скорочення внаслідок порушення гірничодобувними роботами; низька урожайність; недостатні обсяги виробництва та реалізації сільськогосподарських культур; розбалансована структура виробництва та споживання продовольчої продукції; недостатні інвестиції для впровадження нової техніки, сучасних виробничих технологій та методів рекультивації порушених земель.
При формуванні захисного механізму енергозбереження у фермерських господарствах на малопродуктивних землях поєднуються дві підсистеми екологічного і економічного спрямування. Економічне спрямування (механізм) повинне враховувати фінансове забезпечення і кредитування, стимулювання раціонально-
го і еколого безпечного землекористування, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, ціноутворення з урахуванням екологічних факторів, державний контроль за використанням земельних ділянок.
Створення аграрного домогосподарства в складі енергоактивного житлового будинку дозволить на 9,0-10,0% зменшити витрати на його теплове та електрозабезпечення при окупності енергоустановок для використання поновлюваних енергоджерел 5-7 років. Найбільш ефективним агрооб’єктом розробленого домогосподарства на малопродуктивних землях при функціонуванні на основі енергозабезпечення ПДЕ є теплиці. За розрахунками в роботі, вирощування томатів досягає 58,5-64,5% рентабельності, а ринок збуту для них та іншої продукції є практично не обмеженим.
Державна підтримка процесів енергозбереження вимагає відродження фонду енергозбереження як одного з головних джерел стимулювання енергозбереження, і не тільки на державному рівні, але й на регіональному та галузевому.
Агроенергетичні комплекси як складні системи при оцінці економічної ефективності на кожному етапі їх “життєвого циклу” потребують використання показників: ціна елементу, питомі інвестиції в елемент, відносні наведені витрати в елемент, інвестиції в систему, визначення собівартості продукції системи, очікуваного економічного ефекту, абсолютної (загальної) ефективності системи.
Пожвавлення і підвищення ефективності енергозбереження в аграрних підприємствах та домогосподарствах вимагає створення відповідного організаційно-економічного механізму енергозбереження, який має являти собою систему взаємопов'язаних економічних та організаційних елементів, спрямованих на активізацію економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів, впровадження енергозберігаючих заходів в сільському господарстві з врахуванням інноваційних досягнень.
Публікації автора:
у фахових виданнях
Дутка С.М. Механізм формування та реалізації інвестиційної стратегії для впровадження енергоактивних народногосподарських комплексів на порушених землях // Держава та регіони. – 2005. - № 1. – С. 150-154 (Серія “Економіка та підприємництво”).
Дутка С.М. Організаційно-економічні аспекти створення енергоактивного агроенергетичного комплексу на порушених землях відроблених кар’єрів // Держава та регіони. – 2005. - № 5. – С. 81-86 (Серія “Економіка та підприємництво”).
Дутка С М. Еколого-економічні аспекти формування екобезпечних енергоактивних господарських комплексів на порушених землях // Держава та регіони. - 2007.- № 2.- С.111-116 (Серія “Економіка та підприємництво”).
Дутка C.M. Формування агроенергетичного техногенного парку на порушених землях та забезпечення його економічності і надійності // Актуальні проблеми економіки, К.: Національна академія управління. – 2007. – №11. – С.189-198.
Дутка C.M. Агроенергетична рекультивація відроблених кар’єрів та соціально-економічні аспекти її впровадження // Актуальні проблеми економіки, К.: Національна академія управління. – 2008. – № 2(8). – С. 162-172.
в інших виданнях
Дерев'янко В.І., Дутка С.М. Концепція розробки, створення та впровадження енергоактивного житлового будинку.- Зб. праць міжнародного енергоекологічного конгресу "Енергетика. Екологія. Людина." К.: 2003.- С. 221- 222.
Дерев’янко В.І., Стаценко І.В., Новіков М.М., Дутка С.М. Розробка та проблеми впровадження енергоактивного агрокомплексу на відпрацьованих кар'єрах // Тези доповідей міжнародної науково–практичної конференції "Енергоефективність - 2002".- К.: Навчальна книга, 2002.- С.148 - 149.
Дутка С.М. Розробка енергоефективних, екобезпечних технологій та обладнання для створення туристичної та курортно - оздоровчої зони "Балаклава"// Зб. праць міжнародного енергоекологічного конгресу "Енергетика. Екологія. Людина.» - Інститут електродинаміки НАН України, К.: 2003.- С. 220- 221.
Дутка С.М., Дерев'янко В.І. Концепція розробки і науково - технічне обґрунтування енергоактивного агрокомплексу для порушеного ґрунту // Зб. праць міжнародної енергоекологічного конгресу "Енергетика. Екологія. Людина.» - Інститут електродинаміки НАН України, К.: 2003.- С. 222- 224.
Дутка С.М., Дерев'янко В.І., Макаренко П.М. Створення та впровадження екобезпечних енергоактивних господарських комплексів на порушених землях курортно - оздоровчої і туристичної зони "Балаклава". К.: Праці Інституту електродинаміки НАН України. Спеціальний випуск.2004- С. 126- 129.
Дутка C.M, Макаренко П.М., Шишова Г.В., Сич О.З. Еколого - соціальні аспекти агроенергетичної рекультивації деградованих і соціально змінених земель \\ Матеріали молодіжної науково-технічної конференції «Довкілля - XXI. Перехід до сталого розвитку» Дніпропетровськ: ІППЕ НПАН України, 2004.- С 23 - 25.
Макаренко П.М., Дутка C.M., Дерев’янко B.I. Інноваційний проект «Створення та впровадження екологобезпечних господарських комплексів на порушених землях курортно-оздоровчої і туристичної зони « Балаклава»» Велика рада Всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно-енергетичного комплексу» К.: Українські енциклопедичні знання, 2006.- С. 103 – 105.
Дутка С.М., Макаренко П.М. Соціально-економічні аспекти екологічної та техногенної безпеки при відновленні деградованих земель відробленими кар’єрами. - Тези доповідей міжнародної науково–практичної конференції "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів". Дніпропетровськ: Інститут проблем природокористування та екології НАН України, 2005.- С. 254- 255.
