Анотація до роботи:

Старостенко О.В. Розвиток аудитивних умінь російської мови в англомовних
студентів негуманітарних спеціальностей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (російська мова). – Херсонський державний університет. – Херсон, 2008.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми
лінгводидактики – навчання іншомовного спілкування, а саме аудіювання. У роботі
проаналізовано характерні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; уточнено поняття „аудіювання”, „аудитивне уміння”; з’ясовано вплив лінгвістичних труднощів
смислового сприймання повідомлень на слух; розглянуто психологічні засади аудіювання та випадки інтерференції англійської мови в процесі сприймання студентами-іноземцями
російського мовлення; визначено зміст, оптимальні методи і прийоми навчання аудіювання; конкретизовано критерії добору аудіотекстів та описано етапи роботи з ними. Створено
лінгводидактичну модель навчання, реалізація якої здійснювалася цілеспрямовано з
використанням комплексу аудитивних вправ та завдань. Ефективність моделі обґрунтовано
теоретично та підтверджено експериментально.

Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Вивчення й аналіз лінгводидактичної, психологічної та педагогічної літератури,
осмислення традиційного та інноваційного підходів до навчання аудіювання, результати
діагностико-констатувального зрізу підтвердили актуальність досліджуваної проблеми,
необхідність удосконалення методики розвитку аудитивних умінь студентів-іноземців.

2. Проведене дослідження наукової літератури показує, що важливими умовами
розвитку аудитивних умінь є врахування сучасних уявлень про психофізіологічні механізми
аудіювання (довготривалої і короткотривалої пам’яті, внутрішнього промовляння, сегментації мовленнєвого потоку, ідентифікації понять, вірогідного прогнозування, селекціонування
звукового сигналу, адаптації, осмислення), взаємозв’язок мислення і мовлення. Для організації процесу навчання англомовних студентів аудіювання істотне значення має з’ясування його
лінгвістичних, екстралінгвістичних та соціокультурних труднощів, а також урахування
інтерференції рідної мови студентів під час сприймання та розуміння російського мовлення.

3. Важливою умовою створення ефективної методики навчання аудіювання є з’ясування стану цієї проблеми в теорії та практиці.

Аналіз програм, підручників, навчальних посібників з РМІ свідчить про те, що навчальні матеріали та чинні програми в недостатній мірі сприяють розвитку аудитивних умінь студентів-іноземців. Вправи, що містяться в підручниках та навчальних посібниках, є традиційними і
лише частково відображають сучасні методичні концепції навчання аудіювання. Не знаходять також у повному обсязі своєї реалізації принципи діалогу культур та цивілізацій; жанрово-стильової диференціації; інтенсифікації процесу навчання; послідовного урахування рідної
мови студентів.

Серед передумов ефективності експериментального навчання аудіювання важливе
значення має уточнення критеріїв відбору аудіотекстів з урахуванням тенденцій, характерних для сучасної вищої освіти. Під час добору тем повідомлень орієнтири визначаються на основі текстотеки, яка містить тексти, що є типовими для ситуацій реального усного спілкування.
Функціональність текстотеки забезпечується за умови, якщо вибір текстів для слухового сприйняття буде здійснюватися на підставі врахування таких критеріїв: змістово-інформативного, структурно-композиційного, мовного, соціокультурного, критеріїв форми, функціонально-семантичного типу тексту, професійної спрямованості, обсягу та тривалості звучання повідомлення.

Діагностико-констатувальний зріз, проведений на перших-других курсах нефілологічних факультетів ВНЗ України, виявив низький рівень розвитку аудитивних умінь студентів-іноземців.

4. Підвищенню ефективності роботи за експериментальною методикою сприяло
створення програми дослідного навчання із зазначенням комплексу аудитивних умінь, які
необхідно розвивати в англомовних студентів негуманітарних спеціальностей, а також добором принципів та оптимальним поєднанням різних методів і прийомів навчання.

5. Розроблена модель розвитку аудитивних умінь в іноземних студентів-нефілологів
використовувалася в процесі підготовки занять в ЕГ та включала чотири етапи (орієнтування та мотивація, представлення та первинний контроль, тренування, вторинний контроль, корекція та розвиток).

6. Реалізація запропонованої моделі навчання здійснювалася цілеспрямовано з
використанням комплексу аудитивних вправ та завдань. Типологія вправ (підготовчо-мотиваційні, змістово-інформаційні, умовно-комунікативні, контрольно-корегуючі,
прагматико-комунікативні), створена та впроваджена відповідно до етапів навчання, виявилася досить ефективним і раціональним засобом розвитку аудитивних умінь російської мови в
англомовних студентів негуманітарних спеціальностей.

7. Змодельована й розроблена методика роботи з розвитку аудитивних умінь російської мови в іноземних студентів-нефілологів спиралася не тільки на традиційні, а й інноваційні
освітні технології. Таке навчання сприяло підвищенню пізнавальної активності студентів,
розвитку їх критичного мислення та творчих здібностей, вмотивованості МД, готовності до сприймання та розуміння навчального матеріалу.

8. Аналіз результатів дослідного навчання довів, що рівень розвитку аудитивних умінь іноземних студентів, які навчалися за розробленою методикою, значно підвищився.
Зменшилася кількість студентів з низьким рівнем розвитку умінь сприймати усне мовлення (в ЕГ на 11% менше, ніж в КГ). Рівень розвитку аудитивних умінь в ЕГ порівняно з КГ зріс у
середньому на 16%.

Таким чином, результати експерименту підтверджують ефективність запропонованої
методики розвитку умінь іноземних студентів-нефілологів слухати і розуміти усне російське мовлення.

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання всіх аспектів
порушеної проблеми. Перспективним залишається вивчення змісту та розробка технологій
розвитку аудитивних умінь на наступних етапах навчання студентів-іноземців у вищій школі, а також навчання аудіювання російського мовлення з використанням аудіокнижок,
відеофрагментів художніх фільмів тощо.

Основні положення та результати наукового дослідження відображено в таких
публікаціях:

1. Кострубіна О.В. Системний характер навчання аудіювання // Актуальні проблеми
   викладання іноземних мов у вищій школі: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – Вип. 7. – С. 60-62.

2. Кострубина О.В. Научиться полнее и точнее понимать звучащую речь. Система
   упражнений по аудированию при изучении русского языка как второго // Русская
   словесность в школах Украины. – 2006. – № 5. – С. 11-13.

3. Кострубина О.В. Лингвострановедческая направленность в обучении аудированию (на занятиях по русскому языку как иностранному) // Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского: Научный журнал. Серия “Филология”. – Таврический нац. ун-т, 2006. – Т. 19(58), № 3. – С. 264-268.

4. Кострубіна О.В. Навчання аудіювання та культурологічний аспект у викладанні
   іноземних мов (на матеріалі російської мови як іноземної) // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: Зб. наук. праць. – Х.: “Константа”, 2006. – Вип. 10. – С. 159-166.

5. Кострубіна О.В. Особливості сприйняття художніх текстів у навчанні аудіювання (на матеріалі російської мови як іноземної) // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Вип. 42. – С. 101-105.

6. Кострубіна О.В. Аудіотекст та етапи роботи з ним у процесі розвитку аудитивних умінь і навичок студентів // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: Зб. наук. пр. – Х.: “Константа”, 2007. – Вип. 11. – С. 170-175.

7. Кострубіна О.В. Роль аудіювання у формуванні мовної особистості // Зміст
   громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи: Міжнар. наук.-практ. конф. (Херсон, 14-15 вересня 2006 р.). – Херсон: РІПО, 2006. – С. 78-79.

8. Кострубина О.В. Роль аудирования в формировании социокультурной компетенции
   студентов // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 7-8 червня 2007 р.). – Х.: “ЕкоПерспектива”, 2007. – С. 133-135.