1. Кримський півострів за особливим географічним розташуванням, унікальними кліматичними, грунтово-рельєфними, етнічними, економічними та рекреаційними умовами чітко вирізняється серед агропромислових регіонів України. Наявність субтропічного клімату на його морському узбережжі, великі бальнеологічні запаси лікувального значення, широкі можливості виробництва екологічно чистих продуктів харчування слугують основою для створення і розвитку в Криму сучасної курортно-оздоровчої індустрії. В Криму налічується 1798,9 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1264,6 тис. га орних земель, 80,6 тис. га багаторічних насаджень та 441,1 тис. га природних кормових угідь, що при наявності досить сприятливих природно-економічних умов регіону забезпечує широкі можливості значного збільшення виробництва високоякісних продовольчих ресурсів до потреб населення. До Кримського регіону щорічно приїжджає на відпочинок, лікування і як туристи понад 6,0 млн. осіб, що слугує істотним джерелом доходів краю, і разом з тим ставить надзвичайно високі вимоги й відповідальність управлінських структур, сільськогосподарських товаровиробників і всіх постійних жителів півострова щодо створення належних умов, зокрема забезпечення відвідувачів широким асортиментом високоякісних продуктів харчування. 2. У процесі здійснення глибоких соціально-економічних перетворень в аграрному секторі економіки регіону значно зменшились основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення, змінилась їхня структура, яка характеризується низькою питомою вагою активної частини – машин і обладнання, що свідчить про недостатню технічну оснащеність аграрного виробництва. Так, кількість тракторів за період з 1990 року в сільськогосподарському виробництві скоротилась у 2,5 раза, зернозбиральних комбайнів – у 3,2 раза, кормозбиральних комбайнів – у 3,7 раза, сівалок – у 3,5 раза. Відбулося значне фізичне зношення і вибуття технічних засобів із виробничої сфери. Майже призупинився процес системного оновлення виробничих ресурсів. Однією з основних причин відсутності відновлення спожитих у виробництві технічних засобів є істотне зниження купівельної спроможності сільськогосподарських товаровиробників. Дослідженням доведено, що в аграрній сфері Кримського регіону зайнято три чверті сільських жителів працездатного віку, що свідчить про достатній запас робочої сили на селі. 3. У структурі валової продукції сільського господарства Кримського регіону частки рослинницьких і тваринницьких галузей традиційно були рівновеликими – близько 50%. Проте за період з 1990 року в обсягах і структурі аграрного виробництва відбулися певні негативні зміни. Внаслідок породження деструктивних явищ, руйнування матеріально-ресурсної бази, зниження економічної заінтересованості товаровиробників у суспільній діяльності, порушення цінового паритету у відносинах сільськогосподарських і промислових галузях більше як в 1,8 раза скоротились обсяги виробництва валової продукції, змінилась і його структура. У структурі посівних площ відбулися істотні зміни – питома вага зернових зросла з 45,7 до 74,4%, а кормових культур скоротилась з 44,1 до 9,1%, що стало однією з основних причин згортання розвитку тваринницьких галузей, різкого скорочення обсягів виробництва м’яса, молока та інших видів продукції. 4. У тваринницьких галузях Кримського регіону набуло прискореного характеру скорочення поголів’я продуктивної худоби і птиці, а також істотні зміни у соціально-економічній структурі виробництва тваринницької продукції. Так, поголів’я великої рогатої худоби зменшилось у 4,3 раза, у тому числі корів – у 2,8, свиней – у 2,9, овець – у 3,5, птиці – у 1,8 раза. Значно зросла частка господарств населення в утриманні худоби та у виробництві тваринницької продукції при значному скороченні загальних обсягів її одержання. Зосередження більшої частини продуктивної худоби в господарствах населення при її загальному зменшенні призвело до зниження ефективності галузей, до погіршення якості продукції та постачання її населенню. 5. Аналіз стану та умов реалізації сільськогосподарської продукції в Кримському регіоні слугував підставою для виявлення причин низької ефективності та збитковості аграрного сектору економіки, переконливо довів необхідність розроблення системи заходів державного характеру з участю самоврядних виробничих структур, спрямованих на подолання кризових явищ у забезпеченні населення продовольчими ресурсами. Зниження рівня споживання харчових продуктів у регіоні стало важливим сигналом до прийняття рішучих заходів щодо розвитку агропромислового виробництва в унікальних умовах Кримського регіону. З цією метою розроблено концептуальні засади визначення стратегічних напрямів економічного розвитку агропромислового виробництва, спрямовані на самозабезпечення потреб населення Криму та приїжджого контингенту людей на лікування і відпочинок. 6. Проектується удосконалення структури посівних площ у напрямі значного розширення посіві кормових культур, що дозволить забезпечити розвиток тваринницьких галузей і збільшення виробництва молока, м’яса та продукції тваринництва до обсягів, передбачених рекомендованими нормами добових харчових раціонів для населення Криму. 7. Для умов Кримського регіону розроблено систему принципів щодо створення і функціонування на основі довготривалих зрошуваних культурних пасовищ та об’єднання молочного поголів’я господарств населення виробничих молочних кооперативів, що забезпечить одержання високоякісної молочної сировини для випуску переробними підприємствами широкого асортименту продукції європейських стандартів. |