У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявилось у розробці основних положень розслідування та попередження викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів. У ході дослідження одержані такі головні результати: встановлено, що викрадення людини з корисливих мотивів є метаморфічним перетворенням складних і суперечливих за змістом, неоднозначних за наслідками процесів побудови ринкової економіки, докорінної зміни суспільних відносин і розбалансування соціального механізму. Воно характеризується особливою суспільною небезпечністю, яка проявляється у крайніх формах зневаги до людського життя, здоров’я, честі та гідності людини; доведено, що викрадення людини складається фактично з трьох різних злочинних дій: захоплення та вилучення людини з мікросоціального середовища перебування, її переміщення, а також утримання в іншому місці; розроблено криміналістичну характеристику викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів, яка включає відомості про типові ознаки предмета злочинного посягання, способи і механізм, мотиви, цілі та особу злочинця, час, місце і обстановку, знаряддя, засоби і слідову картину вчинення злочинів даного виду; здійснено класифікацію жертв викрадення людини та проаналізовано їх типові соціально-психологічні риси; визначено способи і механізм вчинення злочину, окремо розглянуто способи захоплення та вилучення жертви, її переміщення та утримання; досліджено мотиви і цілі вчинення викрадень людей, а також вивчено особу злочинця; встановлено типові ознаки часу, місця і обстановки викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів; охарактеризовано найбільш типові знаряддя і засоби вчинення злочину, а також слідову картину злочину; розглянуто виявлення ознак злочину як необхідну передумову порушення відповідної кримінальної справи; з урахуванням особливостей цієї діяльності визначено комплекси перевірочних заходів, невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, які є типовими для початкового етапу розслідування; обґрунтовано необхідність застосування нового методичного підходу до систематизації обставин, які підлягають встановленню у справах про викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів, на основі поєднання предмета доказування та ознак складу відповідного злочину; з урахуванням цього визначено та проаналізовано кілька груп названих обставин; визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів, які охарактеризовано та розглянуто у прив’язці до тактичних завдань розслідування та прикладних програм перевірочних заходів; виділено та проаналізовано комплекси типових версій про викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів; на їх основі визначено основні напрямки та особливості планування розслідування; визначено найбільш доцільні та ефективні слідчі дії початкового етапу розслідування та досліджено специфіку їх організації та проведення; сформульовано низку науково-методичних прикладних рекомендацій щодо раціональної послідовності реалізації та оптимального використання отриманих результатів у слідчій діяльності; розглянуто криміналістичні аспекти попередження викрадення людини з корисливих мотивів; наведено найефективніші попереджувальні заходи впливу на негативні фактори і чинники, які детермінують вчинення злочинів цього виду; запропоновано комплекси методичних рекомендацій, спрямованих на усунення виявлених недоліків у правозастосовчій і профілактичній діяльності правоохоронних органів України. Рекомендації та висновки даного дисертаційного дослідження визначають його практичну спрямованість і можуть бути використані у діяльності слідчих, оперативних співробітників правоохоронних органів, а також впроваджені у навчальний процес при вивченні курсу криміналістики. | 