Виходячи з поставленої мети, взаємопов’язаних між собою завдань, викладених у дисертації, сформульовано теоретичні положення і розроблено відповідні практичні рекомендації щодо розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспортних засобів, а саме: 1. Сформульовано авторське визначення поняття порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів особою, яка керує транспортним засобом, під яким слід розуміти подію, що сталась за участю хоча б одного транспортного засобу, який перебуває в русі, яка вчинена особою з необережності, внаслідок чого завдано тілесні ушкодження не нижчі від середньої тяжкості. 2. Встановлено, що поняття експлуатації транспортного засобу, яке розглядається в статті 286 КК України, відноситься лише до процесу руху, тобто мова йде про технічно грамотне керування і використання транспортного засобу. Порушення правил експлуатації може виражатися в експлуатації технічно несправних транспортних засобів, порушенні правил перевезень тощо. 3. Визначено, що до елементів криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом відносяться інформація про механізм ДТП, обстановку вчинення злочину, слідову картину, особу водія та спосіб вчинення злочину. Обґрунтовано, що спосіб вчинення злочину є елементом криміналістичної характеристики порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспортних засобів особами, які керують транспортними засобами, оскільки при вчиненні цього злочину присутній вольовий елемент. Найбільш складним та значимим елементом способу вчинення злочину з криміналістичної точки зору є приховування. Аргументовано та доведено, що до дорожньої обстановки слід відносити не тільки транспортну споруду „дорога” та її оточення, а також іншу місцевість, по якій рухався транспортний засіб та де було вчинено ДТП. 4. Обґрунтовано криміналістичні рекомендації щодо необхідності відразу ж на місці ДТП, при наявності складу злочину, слідчому порушувати кримінальну справу. Такі дії слідчого дають можливість відразу ж на місці ДТП проводити слідчі дії (допит свідка, допит потерпілого тощо), надасть змогу учасникам слідчо-оперативної групи надавати взаємні консультації та підвищить якість початкового етапу розслідування. 5. Вказано на доцільність проведення деяких перевірочних дій при проведенні огляду місця ДТП (встановлення видимості, оглядовості, визначенню коефіцієнта зчеплення тощо). Встановлено, що при гальмуванні автотранспортного засобу обладнаного, ABS (антиблокувальною системою), залишаються сліди від шин та надано рекомендації по виявленню та фіксації цих слідів (в косопадаючих променях). 6. Пропонується підвищити статус планів і креслень при проведенні огляду місця події та доповнити частину третю ст. 191 КПК України наступними словами: „При огляді місця дорожньо-транспортної пригоди складання планів і креслень є обов’язковими”. 7. Аргументовано та доведено думку про неможливість повної достовірності результатів відтворення обстановки і обставин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки отримані дані лише вказують на можливість існування чи не існування факту, що встановлюється. 8. Запропоновано при проведенні слідчих дій використовувати працівників ДАІ не тільки в якості допоміжного персоналу, а й в якості спеціалістів. Висловлено думку про необхідність фіксування думки спеціаліста про подію на його вимогу. Згідно з цим запропоновано доповнити текст ст. 128-1 КПК України наступними словами: „На вимогу спеціаліста фіксувати в протоколах слідчих дій його судження про всі обставини, що можуть мати відношення до досліджуваної події”. 9. Встановлено та вказано на основні, найбільш поширені недоліки призначення та проведення автотехнічної експертизи. До них відносяться: неповна й неточна фіксація вихідних даних для проведення автотехнічної експертизи, що допускається при проведенні слідчих дій (огляд місця ДТП, огляд транспортного засобу тощо), та які надаються на автотехнічну експертизу; використання при проведенні автотехнічної експертизи усереднених даних з довідкової та спеціальної літератури, що не мають конкретного відношення до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки довідкові дані про параметри і коефіцієнти є по суті результатами вимірювань, що не відповідає Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”; розрахунки параметрів руху транспортного засобу при автотехнічній експертизі виконуються без оцінки похибки отриманих результатів; постановка перед експертом юридичних питань, що не відносяться до його компетенції. | 