Результатом дослідження, виконаного на основі аналізу законодавства, в тому числі й зарубіжних країн, слідчої практики, теоретичного осмислення наукових праць вчених є висновки, положення та рекомендації, спрямовані на вдосконалення криміналістичної теорії та практики розслідування кримінально-правових проявів вандалізму. В дослідженні викладений матеріал, який складає основу позавидової методики розслідування кримінально-правових проявів вандалізму. Виходячи з поставленої мети і завдань у дисертації, сформульовані теоретичні положення та розроблені криміналістичні рекомендації, а саме: 1. Вандалізм як кримінально каране діяння полягає в знищенні або пошкодженні історичних і культурних об’єктів та матеріальних цінностей. Він є проявом окремих злочинів проти громадського порядку та моральності, прав і свобод людини на віросповідання, авторитету органів державної влади. Така система різних за кримінально-правовими ознаками суспільно небезпечних діянь характеризуються типовими способами вчинення, знаряддями і засобами злочинів та їх слідами, що утворює специфічний механізм злочинної діяльності. 2. До кримінально-правових проявів вандалізму належать умисні дії, які посягають на об’єкти культурної спадщини та матеріальні цінності, як правило, носять безглуздий (інколи – корисливий) характер, спричинюють як матеріальні збитки, так і шкоду почуттям патріотизму або моральності окремої людини, етнічної групи або народу в цілому. До кримінально-правових проявів вандалізму належать злочини, передбачені ст. 178, 179, 194, 294, 296, 297, 298, 338, 347 КК України. 3. Класифікація кримінально-правових проявів вандалізму за криміналістичними ознаками висвітлює їх властивості та зв’язки, допомагає встановити сутність протиправних діянь, розмежовувати їх. З урахуванням вивчення кримінальних справ, кримінально-правові прояви вандалізму поділяються: 1) за характером предмета посягання: вандалізм, що посягає на об’єкти культурної спадщини і громадську моральність; вандалізм щодо майна й інших об’єктів; вандалізм стосовно державних символів; 2) за способом вчинення: злочини, вчинені шляхом знищення; злочини, вчинені шляхом пошкодження; злочини, вчинені шляхом осквернення; суспільно небезпечні діяння, вчинені комбінованими способами. 4. Елементами криміналістичної характеристики кримінально-правових проявів вандалізму є: предмет злочинного посягання; спосіб вчинення злочину; обстановка вчинення злочину; “слідова картина” злочину; особа злочинця. Кореляційні взаємозалежності між окремими елементами криміналістичної характеристики кримінально-правових проявів вандалізму дозоляють за наявності відомостей про певні типові обставини встановити характер інших, зокрема: 1) предмет злочинного посягання визначає “слідову картину” злочину; 2) сліди вандалізму виражають спосіб його вчинення та характеризують особу злочинця; 3) спосіб вчинення вандалізму або дані про особу злочинця визначають характерні сліди протиправного діяння; 4) обстановка вчинення вандалізму відображає способи та сліди вчинення злочину. 5. Початковий етап розслідування кримінально-правових проявів вандалізму характеризується низкою особливостей, які визначаються кримінально-правовою та криміналістичною характеристикою цих злочинів. Основними серед них є: широкий перелік обставин, що підлягають встановленню, потреба одночасного проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів та експертних досліджень, необхідність розмежування кримінально-правових проявів вандалізму від інших правопорушень та проведення кримінально-правової кваліфікації, проведення заходів, спрямованих на встановлення причетності до злочину винних осіб. 6. Основними криміналістичними засобами розслідування кримінально-правових проявів вандалізму є огляд місця події, допит, обшук, виїмка та призначення судових експертиз. Тактичні особливості проведення цих слідчих дій обумовлені слідчими ситуаціями, що склалися в процесі розслідування, і механізмом вчинення вандалізму. 7. Запропоновані автором типові переліки запитань у межах реалізації тактичного прийому деталізації показань є ефективним засобом одержання достовірних відомостей у ході проведення допиту свідків, підозрюваних та обвинувачених, у тому числі унеможливлюють повідомлення неправдивих свідчень співучасниками при вчиненні вандалізму групою осіб. Деталізація показань здійснюється з урахуванням природи інформації, якою володіє допитуваний; обстановки і механізму вчинення злочину; особистості допитуваного і кількості осіб, які брали участь у здійсненні вандалізму. 8. Призначення та проведення судових експертиз у справах про кримінально-правові прояви вандалізму є ефективним і важливим засобом встановлення способів їх учинення, ототожнення особи підозрюваного, знарядь злочину та окремих обставин, які можуть бути з’ясовані тільки шляхом використання спеціальних (фахових) знань експерта. Під час розслідування кримінально-правових проявів вандалізму найчастіше проводяться: почеркознавчі дослідження, експертизи матеріалів, речовин і виробів (лакофарбних матеріалів та покриттів), трасологічні (дактилоскопічні, слідів ніг і взуття, знарядь злочину), біологічні, ґрунтознавчі, пожежно-технічні, товарознавчі й інші експертизи. Ефективність проведення експертних досліджень прямо пов’язана з повним збором всіх необхідних об’єктів та матеріалів; правильним вибором моменту призначення експертизи; чітким визначення предмета експертизи й обсягу завдання; узгодженістю слідчого та експерта щодо формулювання запитань. 9. Криміналістичне дослідження фактів пошкодження або осквернення об’єктів культурної спадщини, могил та інших об’єктів шляхом нанесення на них написів та малюнків додатково передбачає: 1) залучення до огляду місця події вузькопрофільних спеціалістів, проведення безпосереднього огляду ексцентричним методом, диференційовані способи вилучення слідів вандалізму залежно від власних розмірів та розмірів об’єкта посягання; 2) відібрання пояснень у ході перевірки заяв та повідомлень про вандалізм і застосування тактичного прийому допиту деталізації показань у формі типових переліків запитань; 3) фіксацію написів та малюнків за допомогою фотографування у випадку неможливості вилучення оригіналів об’єктів, які направляються на судово-почеркознавчу експертизу; 4) вирішення діагностичних завдань судово-почеркознавчою експертизою для встановлення умов, у яких виконувався напис, стану та пози підозрюваного, давності нанесення напису та ін; 5) призначення експертизи лакофарбних матеріалів і покриттів за необхідності з’ясування способу нанесення написів на певні поверхні, наявності мікрочастинок у підозрюваного, механізму потрапляння лакофарбних часток на забарвлену поверхню тощо. 10. Неповнолітні вчинюють вандалізм, як правило, для самоствердження, протесту проти встановлених у суспільстві норм поведінки, для підняття власного статусу в групі ровесників. Для доказування вини неповнолітніх у вчиненні злочину запропоновані криміналістичні рекомендації відібрання пояснень, проведення допиту, огляду місця події, які враховують психофізіологічні особливості підозрюваних та направлені на всебічне, повне і об’єктивне встановлення обставин справи при дотриманні відповідних процесуальних гарантій. |
