Анотація до роботи:

Нурмухамедов В.Г. Розробка технології прямих пошуків самородної міді в трапових утвореннях Волині фазово-спектральними методами наведеної поляризації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за фахом 04.00.22 – геофізика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Встановлено частотні ділянки поляризаційної здатності самородної міді, ільменіту та магнетиту, що містяться в трапових утвореннях Волині. Показано, що дослідження на одній частоті дають змогу картування різних за складом вулканітів, тектонічних порушень та зон змінених порід. Уперше виявлено можливість виявлення скупчень самородної міді за нахилом (швидкості зміни із частотою) кутів зсуву фаз (поляризаційної здатності). Вперше складено геолого-геофізичні моделі міденосних трапових утворень і визначено їх перспективність на мідь. Польовими роботами фазово-частотними методами наведеної поляризації за розробленою технологією доведено, що рудоконтролювальні структури відображаються на частоті 0,3 Гц зниженими значеннями поляризаційної здатності та опору, а наявність міді фіксується аномальною швидкістю в діапазоні частот від 0,8 до 2-4 Гц.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в аналізі вперше вивчених ФЧХ та інших фізичних властивостей 85 зразків міденосних трапових утворень Волині у зіставленні з даними їх мінералого-петрографічних досліджень та результатами польових геолого-геофізичних робіт. Це дало змогу розробити технологію прямих пошуків самородної міді фазово-спектральними методами наведеної поляризації. Основні результати полягають у такому.

1. Вперше експериментально встановлено, що кожен електронопровідний рудний мінерал гірських порід трапової формації поляризується у своєму спектральному діапазоні частот. Так, самородна мідь максимально поляризується на частотах 20–40, ільменіт – на частотах менше 0,06–1,0 Гц, магнетит – у широкому інтервалі частот. Чим більший вміст рудних мінералів і менші розміри їх вкрапленості, тим вищою є їхня поляризаційна здатність.

2. За даними електророзвідувальних робіт, виконаних на значній території, достовірно встановлено, що польові дослідження методом НПФ на одній частоті не забезпечують виявлення скупчень самородної міді, але дають змогу картувати за поляризаційною здатністю та питомим опором порід різні за складом вулканіти, зони тектонічних порушень, а також ділянки та зони змінених порід, що контролюють самородномідне зруденіння.

3. Картування трапових утворень рекомендується проводити на частоті 0,3 Гц, поляризаційна здатність порід на якій залежить переважно від вмісту магнетиту, що встановлено вперше. Найбільша кількість магнетиту міститься у незмінених базальтах. У процесі епімагматичних перетворень і рудоутворення магнетит окиснюється, а поляризаційна здатність змінених трапів зменшується.

4. Вперше встановлено і доведено, що скупчення самородної міді можна виявляти фазово-спектральними методами наведеної поляризації за аномальними значеннями швидкості зміни з частотою кутів зсуву фаз (поляризаційної здатності) в інтервалі частот від 0,8 до 2–4 Гц, для чого рекомендується виконувати польові виміри цих кутів в указаному діапазоні як мінімум на двох частотах.

5. Уперше створено 15 геолого-геофізичних моделей міденосних трапових утворень Волині. До високоперспективних належать парагідротермально змінені лавобрекчії, до перспективних – автометасоматично перероблені амігдалоїди та туфи.

6. Польові роботи методами НПФС рекомендується виконувати у два етапи. Метою першого, пошукового, етапу є виявлення рудоконтролювальних структур, а серед них ділянок і зон, припустімо пов’язаних зі скупченням самородної міді. Подальшими роботами другого етапу деталізують виявлені аномальні ділянки та зони, уточнюють їх природу, встановлюють глибину залягання ймовірних покладів самородної міді та визначають оптимальні місця закладання свердловин завірного буріння. Перед польовими роботами треба виконувати підготовчий етап з визначення перспективних структур і ділянок за матеріалами попередніх геолого-геофізичних досліджень.

7. За допомогою розробленої геофізичної технології прямих пошуків самородної міді на території близько 200 км² виявлені перспективні зони та ділянки, у межах яких завірним бурінням багатьох десятків свердловин знайдені рудопрояви самородної міді.

Публікації автора:

1. Нурмухамедов В.Г., Качан І.О., Дзюба Б.М., Гриценко М.М., Полюхович П.Н.. Застосування методу становлення поля в ближній зоні для геологічного картування та пошуку «сліпих» покладів корисних копалин // Мінеральні ресурси України. – 1996. – №1. – С. 18–21.

2. Гура К.О., Грищук П.І., Нурмухамедов В.Г. Удосконалення порівняльного методу для інтерпретації магнітних аномалій // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. – 2003. – Вип. 26/27. – С. 87–92.

3. Грищук .П.І., Гура К.О., Нурмухамедов В.Г. Виділення слабоінтенсивних магнітних аномалій та їх інтерпретація // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. – 2005. – Вип. 34/35. – С. 65–69.

4. Грищук П.І., Булах Є.Г., Нурмухамедов В.Г. Застосування трансформацій гравімагнітного поля способом осереднення при виділенні та інтерпретації малоамплітудних аномалій // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. – 2006. – Вип. 38/39. – С. 34–39.

5. Вижва С.А., Нурмухамедов В.Г., Качан І.О., Рева М.В., Расовський В.М.. Використання методів ВЕЗ–НПФ та ВЕЗ для оцінки фільтраційних властивостей карбонатних порід верхньої крейди і виявлення ділянок карстоутворення (на прикладі ділянки «Рафалівська») // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. – 2006. – Вип. 38/39. – С. 87–90.

6. Нурмухамедов В.Г. Поляризационные свойства трапповых образований Волыни и опыт применения фазово-спектрального метода вызванной поляризации при поисках самородной меди // Геофиз. журн. – 2007. – № 4. – С. 121–146.

7. Нурмухамедов В.Г. О физических свойствах трапповых образований Волыни и применении фазово-спектрального метода вызванной поляризации при поисках самородной меди // Мінеральні ресурси України. – 2007. – № 1. –
С. 17–18.

8. Нурмухамедов В.Г. Використання фазово-спектрального методу наведеної поляризації для пошуків самородної міді в трапових утвореннях Волині // Геоінформатика. – 2007. – № 3. – С. 93–102.

9. Нурмухамедов В.Г. Физические свойства трапповых образований Волыни и опыт применения фазово-спектрального метода вызванной поляризации для поисков самородной меди // Мінеральні ресурси України. – 2007. – № 3. – С. 22–29.

10. Нурмухамедов В.Г. Досвід застосування фазових методів наведеної поляризації при пошуках самородної міді в трапових утвореннях Волині // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. – 2007. – Вип. 41/42. – С. 106–108.

11. Нурмухамедов В.Г., Дзюба Б.М., Гриценко Н.Н., Євсеєв В.П., Железняк Л.С., Полюхович П.Н., Ахметшин В.А. Досвід застосування на Україні деяких сучасних технологій геофізичних досліджень // Анізотропія. Фрактали. Проблеми практичного застосування: Міжнар. геофіз. конф. Київ, 26–28 верес.
1994 р. – К.: НПЦ «Київ. ун-т», 1994. – С. 64–65.

12. Нурмухамедов В.Г. Применение фазово-частотных характеристик вызванной поляризации при поисках самородной меди в трапповых образованиях Волыни // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: ІІ Міжнар. наук. конф. Київ, 8–10 жовт. 2001 р. – К.: НПЦ «Київ. ун-т», 2001. – С. 54–55.

13. Нурмухамедов В.Г., Качан И.А., Дзюба Б.М., Ахметшин В.А., Гриценко Н.Н., Михайлов Ю.Н. Использование электроразведочных методов при картировании осадочных и осадочно-вулканогенных толщ Волыно-Подолии и поисках связанных с ними полезных ископаемых // Актуальні питання вивчення та картування осадових комплексів складчастих областей і платформенного чохла України. Картування прикордонних територій: ІІ Наук.-виробн. нарада геологів-зйомщиків України. Світлодарськ, Донецька обл., 8–13 верес. 2003 р. – К., 2003. – С. 157–162.

14. Грищук П.І., Гура К.О., Нурмухамедов В.Г. Виділення слабоінтенсивних магнітних аномалій та їх інтерпретація // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: V Міжнар. наук. конф. Київ, 7–
9 жовт. 2004 р. – К.: НПЦ «Київ. ун-т», 2004. – С. 78–80.

15. Грищук П.І., Булах Є.Г., Нурмухамедов В.Г. Застосування трансформацій гравімагнітного поля способом осереднення при виділенні та інтерпретації малоамплітудних аномалій // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: VI Міжнар. наук. конф. Київ, 6–8 жовт. 2005 р. – К.: ВГЛ «Обрії», 2005. – С. 68–69.

16. Нурмухамедов В.Г. Физические свойства меденосных трапповых образований Волыни // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: Всеукр. наук. конф. Київ, 21–24 верес. 2006 р. – К.: ВГЛ «Обрії», 2006. – С. 137–139.

17. Нурмухамедов В.Г. О физических свойствах трапповых образований Волыни и применении фазово-спектрального метода вызванной поляризации при поисках самородной меди // Ефективність геофізичних і геохімічних методів при геологорозвідувальних роботах на тверді корисні копалини: Наук.-виробн. семінар. Біла Діброва, 23–27 жовт. 2006 р. – К., 2006. – С. 76–80.

18. Нурмухамедов В.Г. Комплексирование геофизических методов при поисках объектов трубочного типа в закрытых районах Волыно-Подолии // Ефективність геофізичних і геохімічних методів при геологорозвідувальних роботах на тверді корисні копалини: Наук.-виробн. семінар. Біла Діброва, 23–27 жовт. 2006 р. – К., 2006.– С. 50–54.

19. Нурмухамедов В.Г. Поиски самородной меди в трапповых образованиях Волыни фазово-спектральным методом вызванной поляризации // Прикладна геологічна наука сьогодні: здобутки та проблеми: Міжнар. наук.-тех. конф. Київ, 5–6 лип. 2007 р. – К., 2007. – С. 167–169.