1.На підставі аналізу даних наукової літератури обгрунтовано доцільність розробки та впровадження у виробництво препарату гіалуронідази, отриманого шляхом мікробного біосинтезу. 2.Проведено пошук штамів-продуцентів гіалуронідази, вивчено активність продукування ними ферменту. Обгрунтовано можливість використання штаму Staphylococcus aureus №318 як продуценту гіалуронідази. Підібрано оптимальні поживні середовища та режими культивації. 3.За допомогою фізичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних і біофармацевтичних досліджень обгрунтовано оптимальні методи виділення, очищення, стабілізації та склад препарату гіалуронідази, що продукується Staphylococcus aureus. Розроблена екологічно чиста біотехнологія одержання субстанції гіалуронідази, яка не містить контамінаційних агентів та прионів. 4.Досліджені основні фізико–хімічні та біохімічні показники ферменту : молекулярна маса (84±2) кДа; оптимуми температури (38 ± 1,0С) та рН (6,2 ± 0,2 рН) ферментативної активності; ізоелектрична точка ферменту знаходиться у межах (7,9 ± 0,05) рН; фермент проявляє переважно гіалуронідазну активність, майже не виявляє активності проти хондроітину; максимальна швидкість реакції деполімеризації гіалуронату 0,136 мкмоль/хв.; константа Міхаеліса–Ментен дорівнює 0,102 мкмоль. Показано гіалуронідазну активність препарату в умовах in vitro та in vivo. 5.Розроблено склад та апаратурно оформлено технологію лікарської форми гіалуронідази Staphylococcus aureus у вигляді ліофілізованого порошку для ін’єкцій у ампулах. Технологію стандартизовано у проекті технологічного регламенту на виробництво. 6.Вивчені показники стабільності препарату в процесі зберігання протягом терміну придатності. Розроблено проект АНД, у якому стандартизовано склад, запропоновані показники якості препарату та методики їх контролю. На підставі проведених досліджень запропоновано оптимальні режими зберігання препарату, визначено строк зберігання – 2 роки; 7.При порівнянні отриманого препарату з використаним в даний час в Україні препаратом „Лідаза” (гіалуронідаза тваринного походження) показано зниження кількості білку в 4 – 5 разів, зниження кольоровості в 10 разів; 8.Проведено попередні дослідження з вивчення специфічної фармакологічної дії гіалуронідази Staphylococcus aureus та препарату „Прогіал”. Встановлено, що LD50 становить 5440 ОД/кг маси тіла мишей. Встановлено залежність активності від дози введення та часу дії ферменту; 9.Проведено перспективну валідацію технологічного процесу та валідовано аналітичні методики контролю якості. Розроблено проекти нормативно-технологічної та аналітичної нормативної документації на новий лікарський засіб „Прогіал” у вигляді ліофілізованого порошку для ін’єкцій. Технологія препарату апробована в умовах ЗАТ „Біолік” (акт апробації від 18.06.2007р). |