Анотація до роботи:

Сиволовська О.В. Розробка системної моделі інноваційного розвитку промислового підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. Українська державна академія залізничного транспорту, Харків, 2005.

Дисертація присвячена питанням розробки системної моделі інноваційного розвитку промислового підприємства та прогнозуванню на її основі довгострокової стратегії інноваційної діяльності. Проаналізовано сучасні підходи і концепції теорії інноваційного менеджменту для прогнозування техніко-економічного розвитку країни. Подано загальну характеристику сучасного стану інноваційної діяльності в промисловому комплексі країни і запропоновано функції мережі регіональних центрів управління технологічним розвитком. Розроблено методологічний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку промисловго підприємства, що ґрунтується на діагностуванні рівня інноваційного розвитку підприємства і оцінці конкурентоспроможності продуктової інновації, з врахуванням коефіцієнта “сили товарної марки”.

На основі аналізу інвестиційної активності виявленні чинники інноваційно-інвестиційної привабливості промислового комплексу України для прогнозування руху інвестиційних потоків в інноваційні проекти.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в формуванні методичного забезпечення та практичних рекомендацій з визначення і реалізації довгострокової стратегії інноваційної діяльності, на основі системної моделі інноваційного розвитку промислового підприємства. За результатами дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки.

1. Визначено, що проблема підвищення інноваційної активності промислових підприємств України органічно пов’язана з побудовою обґрунтованого наукового підходу до формування та реалізації стратегії інноваційного розвитку, який може бути сформований на основі впровадження нових і удосконалених підходів, методів, моделей управління інноваційним розвитком підприємства.

2. Обґрунтовано, що для узгодженості управлінських рішень на всіх рівнях управління інноваційним розвитком підприємства необхідно впровадження збалансованих організаційно-економічних, регіональних і державних методів і інструментів, набір яких залежить від можливостей інноваційного розвитку підприємства та конкурентоспроможності продукції.

3. На основі аналізу основних понять інноваційного менеджменту, систематизовано понятійний інструментарій теорії інноватики. Для обґрунтованого виділення інвестицій, раціональної організації та управління інноваційними процесами на підприємстві розроблено класифікацію інновацій для промислового підприємства.

4. Проаналізовано динаміку розвитку інноваційних процесів в промисло-вості України, яка з одного боку вказує на пожвавлення інноваційної активності промислових підприємств, а з іншого, на недостатність фінансування науково-технологічного розвитку промисловості з боку держави.

5. Встановлено, що інноваційну активність підприємств промисловості стримує: відсутність державних стимулів до впровадження інновацій у виробництво; нестаток фінансових коштів для реалізації інноваційних проектів; зростання конкуренції з боку іноземних товаровиробників. Для розв’язання цієї проблеми запропоновано створення мережі регіональних центрів управління науково-технологічним розвитком підприємства, які реалізують основні цілі інноваційного розвитку за напрямами діяльності.

6. Запропоновано системну модель інноваційного розвитку промислового підприємства, побудовану на основі діагностування рівня інноваційного розвитку промислового підприємства та конкуренто-спроможності товарної інновації.

7. Для оцінки рівня інноваційного розвитку промислового підприємства запропоновано методику розрахунку інтегрального показника інноваційного розвитку, який складається з суми комплексних показників: інноваційного потенціалу, рівня використання конкурентних переваг; рівня використання ресурсів, рентабельності виробничої і інвестиційної діяльності. Для визначення комплексних показників розроблено методику їх розрахунку.

8. Удосконалено методику оцінки показника конкурентоспроможності нового товару та розширено формулу його визначення за рахунок введення коефіцієнту “сили торгової марки”, що характеризує позитивне сприйняття споживачем товарної інновації або підприємства-виробника.

9. Запропоновано стратегії інноваційного розвитку для машинобудівних підприємств ринку систем вентиляції та кондиціонування повітря, на основі розрахунку інтегральних показників інноваційного розвитку та конкурентоспроможності товарної інновації.

10. Проведено оцінку рівня конкурентоспроможності товару досліджених підприємств, які є українськими виробниками. Доведено, що товарні інновації підприємств мають достатні перспективи для впровадження на ринок. На основі конкурентних переваг товарної інновації скоректовано стратегію інноваційного розвитку промислового підприємства та розроблено рекомендації з створення, реалізації і управління товарною маркою (брендинг).

11. Виявлено чинники інноваційно-інвестиційної привабливості промислових підприємств, визначено можливі стратегій залучення інвесторів і руху інвестиційних потоків в інноваційні проекти.

12. Розроблені в дисертаційному дослідженні методики та рекомендації є універсальними і можуть бути використані для формування стратегії інноваційного розвитку та обґрунтування впровадження інноваційних проектів на підприємствах машинобудівної промисловості.