Анотація до роботи:

Гудзь Н.І. Розробка складу і науково обгрунтованої технології енергополііонних та колоїдних розчинів для парентерального застосування. - Рукопис.

Дисертація представлена на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 “Технологія ліків та організація фармацевтичної справи”. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробці складу, методик стабілізації, технології та контролю якості комбінованого енергополііонного колоїдного розчину для інфузій, енергополііонного розчину для інфузій та розчину для перитонеального діалізу з натрію лактатом у скляних пляшках. В усіх розчинах містяться іони натрію, калію, кальцію, хлорид-іони, а також глюкоза. Розчин для перитонеального діалізу додатково містить іони магнію і лактат-іони, а комбінований колоїдний енергополііонний розчин - декстран. Проведені комплексні дослідження з вивчення впливу різних факторів (рН середовища, газової фази, температури, концентрації антиоксиданта) на розклад і стабільність цих розчинів. Відпрацьовану технологію і методики контролю якості досліджуваних розчинів було покладено в основу проектів аналітичної і технологічної нормативної документації.

1. Наведено наукове вирішення проблеми розробки складу, методик стабілізації,

технології та нормативно-технічної документації на енергополііонні та колоїдні розчини для парентерального застосування, в тому числі для перитонеального діалізу, що містять хлориди натрію, калію, кальцію, магнію, енергетичні субстрати (глюкозу і лактат-іони) та декстран. Результати досліджень дали змогу розробити науково обгрунтовану технологію цих розчинів та провести її апробацію в умовах промислового і аптечного виробництва.

1. Аналіз фармацевтичного ринку України щодо наявності енергополііонних та колоїдних

розчинів для парентерального застосування показав, що асортимент вітчизняних плазмозамінників недостатній для потреб практичної охорони здоров’я. Вітчизняні енергополііонні розчини на основі електролітів з вуглеводами в Україні представлені тільки трьома найменуваннями, а колоїдні на основі декстрану - лише одним. Розчини для перитонеального діалізу взагалі відсутні.

3. Визначено оптимальний склад і встановлено сертифікаційні норми об’єктів дослідження для контролю технологічного процесу і готової продукції в скляних пляшках групи 2, виготовлених із скла марки МТО. В усіх розчинах містяться іони натрію, калію, кальцію, хлорид-іони, а також глюкоза. Розчин для перитонеального діалізу додатково містить іони магнію і лактат-іони, а комбінований колоїдний енергополііонний розчин - декстран.

4. Досліджено хімічну кінетику розчинів та закономірності їх розкладу.

Встановлено, що зміна фізико-хімічних властивостей досліджуваних розчинів відбувається за кінетичним рівнянням першого порядку. Визначені константи швидкості розкладу, періоди напіврозкладу та енергія активації для всіх об’єктів дослідження.

5. Вивчено вплив технологічних чинників на стабільність досліджуваних розчинів, зокрема температури, газової фази, рН середовища, антиоксидантів, режимів стерилізації та умов зберігання. Встановлено, що найбільш оптимальним є спосіб їх приготування у середовищі повітря, що дозволить виробляти ці розчини як в умовах промислових підприємств, так і аптек. Обгрунтована комплексна хімічна стабілізація розчину для перитонеального діалізу, яка передбачає послідовне додавання хлористоводневої кислоти до рН 6,25-6,35 і 0,03% натрію метабісульфіту. Оптимальним режимом стерилізації досліджуваних розчинів є автоклавування при температурі 110⁰С протягом 45 хв з наступним примусовим охолодженням.

6. Розроблено промислову і аптечну технології виготовлення енергополііонного розчину для інфузій, комбінованого енергополііонного колоїдного розчину для інфузій та розчину для перитонеального діалізу. Спільною особливістю технологічних схем трьох розчинів є корекція їхнього значення рН на стадії “Приготування розчину“ та їх термічна стерилізація при температурі 110⁰С протягом 45 хв з наступним примусовим охолодженням в природних умовах з метою зменшення концентрації продуктів розкладу глюкози, в тому числі 5-оксиметилфурфуролу та споріднених йому сполук. Відпрацьовані методики контролю технологічного процесу виготовлення досліджуваних розчинів. Технологічними, хімічними, фізико-хімічними та біологічними методами доведена стабільність досліджуваних розчинів промислового виробництва протягом 15 місяців (термін спостереження).

7. Розроблено проекти технологічних регламентів і аналітичної нормативної документації

на три розчини, що дало змогу окремі фрагменти технологічних та аналітичних досліджень впровадити у промислове виробництво ДП ”Львівдіалік” (м. Львів) і компанії “Грамед” (м. Дрогобич), в декількох міжлікарняних аптеках м. Львова та провести доклінічне вивчення енергополііонного розчину для інфузій під умовною назвою “Йоноглюк 5” і експертизу цього дослідження. Наукові розробки впроваджені в ряді навчальних закладів на кафедрах фармацевтичного профілю.