У дисертації наведене теоретичне узагальнення i нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється в розробці організаційно-технологічних рішень, які підвищують ефективність відновлювальних робіт підземної частини житлових і цивільних будинків. Підвищення ефективності цих робіт досягнуто завдяки використанню поліуретану, здатного підвищувати міцність і водонепроникність конструктивних елементів, що ремонтуються. Результатами досліджень підтверджено покладену в основу дисертаційної роботи робочу гіпотезу про необхідність підвищення ефективності ремонтно-будівельних робіт за рахунок використання сучасних будівельних матеріалів. 1. Дослідження конструктивних рішень будинків, зведених наприкінці ХIХ – середині ХХ ст. і конструкцій їх підземної частини, проведені на основі аналізу різних наукових джерел і виконаних автором спостережень при ремонті або перебудові житлових і цивільних будинків показали, що ефективність робіт з відновлення ушкоджених конструкцій підвальної частини будинків може бути суттєво підвищена завдяки застосуванню нових будівельних матеріалів, поліпшення якості робіт із проведення перебудови та відновлення конструкцій житлових будинків, удосконалення технології і організації робіт. 2. У результаті класифікації та аналізу чинників, що впливають на довговічність і несучу здатність будинків, виявлено причини експлуатаційної ненадійність конструкцій їх підземних частин. За допомогою методів статистики нечислової природи та теорії експертних оцінок виконано математичний аналіз найбільш вагомих причин виникнення ушкоджень підземної частини будинків. 3. Визначено, що гідроізоляційний захист забеспечений такими традиційними способами, як цементація, бітумізація або обмазувальна гідроізоляція є недовговічним – у середньому близько 7 років. Крім того, метод цементації неможливо застосувати при ширині розкриття тріщин менше 0,5мм, а термін служби обмазувальної гідроізоляції становить усього 2-3 роки. Це викликає необхідність застосування нових прогресивних матеріалів та ініціює вдосконалювання організаційно-технологічних рішень виробництва гідроізоляційних робіт. До того, виконання таких робіт усередині приміщення ускладнено за наявності великої кількості вологи або підпору ґрунтових вод. 4. Проведено експериментальні дослідження поліуретану з метою його вивчення як матеріалу, що підвищує міцність і вологонепроникнiсть конструктивних елементів. Результати дослідження дали змогу висновити: поліуретан характеризується високими показниками з водостійкості (ДМ=1,17%) і хімічної стійкості до NaCl (ДМ=1,25%), NaOH (ДМ=1,44%), H2SO4 (ДМ=1,56%), морозостійкості (F=200), низьким водопоглинанням - 1,5-1,7% при покритті поверхні у два та один шари відповідно, великою водонепроникністю W= 12атм при товщині просочувального шару 1-2мм. Поліуретан має достатню адгезію до бетону, час технологічної життєздатності поліуретанової композиції становить 30 хвилин і може варіюватися додаванням спеціального складу, що прискорює полімеризацію. 5. У результаті випробування цегляних зразків із заiнґєктованими поліуретаном тріщинами, дією центрально прикладеного зростаючого короткочасного навантаження визначено, що величина поздовжніх деформацій заiнґєктованого зразка практично дорівнює величині поздовжніх деформацій цілого зразка до руйнування. Величина напруги, при якій відбувається руйнування цілого та заiнґєктованого зразка, дорівнює 0,8 МПа, при цьому поздовжні деформації становлять 50 е 10-5 й 68 е 10-5 відповідно. 6. Порівняння поліуретану із традиційними матеріалами, що використовуються для гідроізоляційних робіт, показало, що поліуретан є більш економним матеріалом тому, що витрата його на 1м2 поверхні становить 0,0002-0,00025м3. Трудомісткість ін’єктування поліуретаном нижча, ніж при iнґєктуваннi цементним розчином та епоксидною смолою, але трохи вища, ніж рідким склом. Використання поліуретану як покривного та тампонажного матеріалу характеризується легким його дозуванням у співвідношенні компонентів 1:1. Вартість поліуретанової суміші, нанесеної на 1м2 поверхні, нижче від вартості нанесених цементних розчинів – в 3,2 - 4 раза, силікат полімерної суміші – в 4,85 - 6,12 раза, бітумних мастик – в 2,1 - 2,7 раза, епоксидної суміші – в 1,3 - 1,6 раза. 7. Установлено технологічні властивості матеріалів, що використовувалися для гідроізоляції: характер впливу на їх адгезію з конструкцією, що ізолюється, а також впливу вологого середовища на властивості гідроізоляції та її взаємодії з матеріалом конструкцій. В'язкість поліуретанової композиції в Па перебуває в межах від 0,15 до 0,2; життєздатність 20-40 хвилин - із системою, що прискорює полімеризацію (СУП) і 240 хвилин без використання СУП. Поліуретан має високу адгезію до металу - 9,6 МПа, до бетону - при випробуванні зразка, покритого поліуретаном, розрив відбувся по бетону. 8. Дано рекомендації щодо оптимального складу полімерної композиції МБ1-3 (МБ.3.ПУ.КПП-01) і МВ-3 (МВ.3.ПУ.КПП-01) і СУП, її кількості, що залежить від необхідної життєздатності поліуретану. 9. Науково обґрунтовано та розроблено технічні, технологічні та організаційні рішення з ремонту та відновлення конструкцій підземної частини житлових і цивільних будинків з використанням поліуретану. 10. Визначено економічну ефективність розроблених рішень ремонту та відновлення конструкцій підземних частин будівель з використанням поліуретану |