1. Аналіз категоріального апарату знань у сфері інноваційної діяльності свідчить про те, що в Україні відсутнє чітке визначення понять та категорій у сфері інновацій та інноваційної діяльності, що спричиняє існування численних проблем в аспектах управління інноваційними процесами та державного регулювання інноваційної діяльності. Фактично відсутній об’єкт управління інноваційної сфери економіки. 2. На базі поняття «об’єкт інтелектуальної власності» сформульовані нові (конкретні) визначення таких категорій інноваційної сфери економіки як «новація», «інновація», «інноваційна діяльність» та введено нове поняття у сфері інноваційної діяльності - «субінноваційна діяльність». Проведено уточнення взаємозв’язку та послідовності етапів інноваційного процесу, зокрема зазначено, що вже на стадії розробки нового продукту мають бути проведені відповідні маркетингові дослідження, а не тільки на етапі підготовки до випуску нового виробу, а також сформульовано положення, що слід окремо розглядати новаційний та інноваційний процес. Це приводить до перегляду схематичного уявлення про етапи інноваційного процесу та їх взаємозв’язок. 3. На основі аналізу позитивного зарубіжного досвіду в роботі доведено, що в Україні у сфері інноваційної діяльності відповідно до її специфічних законодавчих, економічних, історичних та культурних особливостей доцільно провести приватизацію інтелектуальної власності, створити ринок інтелектуальних ресурсів, сформувати систему комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, забезпечити їх реальний захист та сформувати ринкову інфраструктуру інноваційної діяльності. 4. Аналіз науково-технічного потенціалу Одеської області показав, що стан в новаційній сфері економіки області постійно погіршується. Виявлена чітка тенденція затухання новаційної активності. Кількість науково-технічних розробок, виконаних за рік, зменшилася з 4894 од. у 1991 р. до 1155 од. у 2004 р., або в 4,2 рази, кількість розроблених нових видів техніки і технологій – з 3080 од. до 185 од., або 16,6 рази, кількість розробок, в яких використані винаходи – з 442 од. до 10 од. або в 44,4 рази. При цьому система заходів щодо створення потужного механізму імпорту нової техніки, технологій та «ноу-хау» в області не сформована. 5. Результати аналізу сировинної бази молочних підприємств засвідчили, що спостерігається постійне зменшення за останні роки обсягу реалізації сільськогосподарськими підприємствами області молока, а технологічний рівень виробництва молока та його якість суттєво знизилися. У 2004 році в порівнянні з 2000 роком. обсяг реалізації молока та його продуктів сільськогосподарськими підприємствами області знизився на 32,4% , а середній надій від однієї корови тільки в період 2003-2004 років зменшився по Одеській області з 2043 кг. до 1891 кг. 6. Інноваційна діяльність підприємств Одеської області у великій мірі зосереджена на підприємствах харчової промисловості, до яких належать і підприємства з виробництва молокопродуктів. Але інноваційні процеси відбуваються головним чином за рахунок розширення асортименту харчової продукції, зокрема, таких її видів, які вже відомі у світі, але є новими для українських підприємств, що є імітацією інновацій, а не піонерною продукцією. Такий підхід дає швидкий економічний ефект, проте в стратегічному плані він не є виправданим. 7. Обстеження внутрішніх умов інноваційної діяльності на 11 молочних підприємствах Одеської області показали, що переважна більшість молочних підприємств відноситься до категорії малих за розміром, які не мають спеціальних науково-дослідних та дослідно-конструкторських підрозділів у своїй організаційній структурі, а тому змушені орієнтуватися на ринок інтелектуальних ресурсів, який в Україні в зародковому стані. Інноваційна діяльність молочних підприємств проводиться не на основі заздалегідь розробленої стратегії, а на основі інтуїтивних, ситуативних, а інколи і імпульсивних рішень. Ні на одному із обстежених підприємств не виявлено постійно діючого механізму інноваційної діяльності і не застосовуються принципи інноваційного менеджменту. Як свідчать дані обстеження, основними причинами, які негативно впливають на інноваційну діяльність підприємств з виробництва молокопродуктів є відсутність систематизованої інформації про ринок об’єктів інтелектуальної власності та фінансові ресурси по їх комерціалізації, незахищеність об’єктів інтелектуальної власності та «ноу-хау» від посягань конкурентів та крадіжок, відсутність типової методологічної бази по організації інноваційної діяльності на конкретних підприємствах та в установах, відсутність підтримки з боку місцевих органів влади інноваційної діяльності, нечіткість визначень категорій у сфері інноваційної діяльності, відсутність консультативної підтримки з боку державних органів та комерційних консультативних установ, відсутність ефективної інфраструктури інноваційної діяльності. Небажання комерційних банків займатися фінансуванням та кредитуванням інноваційних проектів підприємств з виробництва молокопродуктів зумовлено відсутністю у цих підприємств якісних бізнес-планів, самих інноваційних проектів та страхування (гарантій) у сфері інноваційної діяльності як надто ризикованої господарської діяльності. Останнє є особливо важливим для комерційних банків. 8. Організаційно-економічний механізм реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства, на наш погляд, має включати декілька складових: розробку нормативної документації, формування інформаційної бази даних та портфеля об’єктів інтелектуальної власності, систему організаційного, кадрового та фінансового забезпечення інноваційної діяльності, систему захисту інтелектуальної власності та «ноу-хау», розробку принципів та інструментів інноваційної політики підприємства. 9. Підприємства з виробництва молочних продуктів мають бути забезпечені методичними вказівками по організації інноваційної діяльності, які б враховували специфіку їх діяльності та відповідали законодавчим та економічним умовам України. Нами розроблені такі методичні вказівки, які знайшли своє практичне використання на Балтському та Б. Дністровському підприємствах з виробництва молочних продуктів. 10. Виявлений та отримав кількісний вимір зв’язок інтегральних результатів роботи молочних підприємств Одеської області з основними показниками інноваційної діяльності на цих же підприємствах. Можна стверджувати, що за умови усунення впливу решти факторів в середньому: збільшення питомої ваги нової продукції на 1% приведе на підприємствах з виробництва молочної продукції до збільшення рентабельності виробництва на 0,229%; збільшення питомої ваги інноваційних вкладень в загальній сумі інвестиційних вкладень на 1% приведе до збільшення рентабельності виробництва на 0,117%; збільшення на підприємствах кількості об’єктів інтелектуальної власності та «ноу-хау» на 1 од. приведе до збільшення рентабельності виробництва на 0,078%. 11. Доведено, що для формування адекватної в кількісному та якісному відношенні сировинної бази молочних підприємств необхідно створювати на інноваційній основі невеликі комп’ютеризовані молочні ферми, в тому числі (і переважно) за участю молочних підприємств на основі створення вертикально інтегрованих організаційних структур між виробниками та переробниками молока. |
