Анотація до роботи:

Черевата Т.М. Розробка і оптимізація прийомів клонального мікророзмноження для виробництва садивного матеріалу винограду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 – виноградарство.– ННЦ „Інститут виноградарства

і виноробства ім.. В.Є. Таїрова” УААН, Одеса, 20006.

Дисертація присвячена питанням оптимізації етапів клонального мікророзмноження для виробництва вихідного клонового садивного матеріалу винограду. Розроблені прийоми підвищення регенераційної здатності винограду in vitro. Визначено оптимальний тип ініціального матеріалу винограду для клонального мікророзмноження. Розроблено склад уніфікованого безгормонального поживного середовища, який забезпечує активний розвиток мікроклонів винограду на всіх етапах. Визначені оптимальні фізико- хімічні параметри штучного іонітного субстрату для мікроклонування винограду. Досліджено вплив спектрального складу світла на процеси морфогенезу мікроклонів винограду. Встановлено, що поєднання 87,5% червоного і 12,5% синього світла істотно активізує розвиток мікроклонів винограду in vitro і in vivo. Розроблений спосіб адаптації мікроклонів винограду до умов in vivo, який полягає в суміщенні етапів мікрочубукування, вирощування і адаптації на суміші іонітних субстратів сприяє скороченню періоду адаптації на 10-12 діб, підвищенню приживлюваності рослин до 93- 96% при посадці на постійне місце.

Дана економічна оцінка застосуванню розробленої технологічної схеми для вирощування вихідного клонового садивного матеріалу винограду. Розроблені практичні рекомендації.

1. На широкому спектрі експериментального матеріалу розроблена і науково обгрунтована технологічна схема розмноження і вирощування садивного матеріалу винограду з використанням методу in vitro. Розроблені та оптимізовані прийоми клонального мікророзмноження, забезпечили підвищення регенераційної здатності винограду in vitro і прискорення процесів розвитку рослинні результати свідчать про перспективність використання методу in vitro для цілорічного виробництва вихідного садивного матеріалу винограду.

2. Визначена залежність регенераційної здатності винограду in vitro від походження і фізіологічного стану вихідного матеріалу. Встановлено, що оптимальним матеріалом винограду для введення в культуру in vitro є зелені пагони кущів, які ростуть в теплиці. Виявлені відмінності в розвитку експлантів in vitro залежно від їх розміру і місцеположення на пагоні. Оптимальним типом ініціальних експлантів для клонального мікророзмноження винограду, є одновічкові мікрочубуки розміром 0,8 – 1,0 см, відібрані на рівні 3- 4 -го вузлів молодих пагонів. Використання даного типу експлантів для введення в стерильну культуру дозволяє підвищити приживлюваність на 18,4- 20,3 % і скоротити терміни розвитку рослин на 2,0 – 2,3 доби .

3. Експериментально доведено, що оптимальним способом стерилізації для встановленого типу вихідного матеріалу винограду є ступінчата обробка експлантів 60⁰ етанолом (30 сек.) і 2% розчином гіпохлориту кальцію (5 хв.), яка знижує рівень інфікованості до 5 - 6 % і забезпечує високий рівень приживлюваності експлантів – 85,3 – 89,0 %.

4. Розроблено уніфіковане безгормональне поживне середовище для клонального мікророзмноження винограду in vitro, яке містить (мг/л) : NH ₄ NO₃ - 480; Ca (NO₃)₂ - 360; KNO₃ – 620; Mg SO₄ 7 H₂O – 125 ; KH₂PO₄ - 130; Na₂ ЕДТА 2Н₂О - 37,3; Fe SO₄ 7 H ₂O - 27,8; мікросолі по Нічу і Ніч, вітаміни по Стаба, гліцин – 4,0; L- цистін - 2,5; L-глутамінову кислоту - 7,0; L - аланін - 5,0; вугілля активоване – 0,3 г/л; сахарозу - 15 г/л; агар - 4,5 г/л. Розвиток дослідних клонів винограду на модифікованому середовищі Нм відбувається без проявів сортової специфіки на всіх етапах культивування. Оптимальний склад середовища сприяє активізації процесів морфогенезу винограду in vitro, та скороченню термінів формування мікроклонів на 4,3 - 4,5 доби.

5. Розроблений і вперше застосований для розмноження винограду in vitro штучний іонітний поживний субстрат багаторазового використання. Встановлено, що оптимальний розвиток мікроклонів відбувався на субстраті з рН = 6,0 і величиною ємкості аніоніту Е= 4,5 мг – экв/г.

6. Виявлена залежність регенераційної здатності винограду in vitro від спектрального складу світла. Доведено, що співвідношення червоного світла - 87,5 % і синього – 12,5% сприяє скороченню строків формування мікроклонів на 1,8-2,1 доби в кожному пасажі, при адаптації - підвищенню приживлюваності на 8,7 % і збільшенню приросту пагону на 1,5 см порівняно з контролем.

7. Розроблено спосіб адаптації мікроклонів винограду до умов in vivo, який полягає в суміщенні етапів мікрочубукування, вирощування та адаптації. Визначено, що оптимальним субстратом для адаптації є суміш Біони і цеоліту (фракція 2-3мм) у співвідношенні 3:1. Проведення поступової одночасної адаптації кореневої системи і надземної частини рослин дозволяє скоротити період адаптації на 10-12 діб, і підвищити приживлюваність адаптованих мікроклонів до 93- 96 % .

8. Економічна ефективність застосування розроблених прийомів зумовлена скороченням термінів розвитку мікроклонів і підвищенням виходу саджанців. При вирощуванні 10 000 мікроклонів економічний ефект складає 31590 грн. Вирощування безвірусного садивного матеріалу винограду за оптимізованою технологічною схемою забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва на 50%.

Публікації автора:

1. Череватая Т.М. Оптимизация питательных сред для размножения винограда в культуре in vitro // Разработка и совершенствование технологий производства, хранения и переработки винограда: Материалы Всесоюзной научно-практической конференции молодых ученых и специалистов. – Одесса, 1991. - C. 48-49.

2. Стыцко С.А., Тулаева М.И., Череватая Т.М. Совершенствование биотехнологии размножения винограда in vitro // Биология культивируемых клеток растений и биотехнология: Тез. докл. ІІ Межд. конф. – Алма-Ата, 1993. – С. 247. ( проведення експериментів, узагальнення даних).

3. Стицько С.А., Черевата Т.М. Технологія розмноження винограду in vitro // Промислова біотехнологія клонального мікророзмноження плодових і винограду: Доп. і тез. н.-п. Конф. – Херсон, 1995. – С.43. ( постановка і проведення дослідів, формулювання висновків).

4. Стицько С.А., Черевата Т.М. Ідентифікація мікроклонів винограду // Промислова біотехнологія клонального мікророзмноження плодових і винограду в культурі in vitro: Доп. і тез. н.- п. конф. – Херсон, 1995. – С.45. ( проведення експериментів, обробка даних).

5. Стыцко С.А., Череватая Т.М. Размножение винограда in vitro на унифицированной питательной среде // Виноградарство и виноделие: Сб. научных тр. – К.: Аграрная наука, 1997. – Спец. вып. - С. 24-27 ( розробка схем дослідів, проведення експериментів, узагальнення даних і формулювання висновків).

6. Стыцко С.А., Глотова Л.В., Боев Э.И., Череватая Т.М. Влияние спектрального состава источника света на рост и развитие микроклонов винограда // Виноград и вино России. – 1998. - №1. – С. 21-23 ( розробка схем дослідів, обробка одержаних даних, обґрунтування висновків).

7. Череватая Т.М. Размножение винограда на ионитных субстратах in vitro // Виноградарство и виноделие. – 2001. - № 4. – С.28-29.

8. Черевата Т.М. Розробка методу попередньої підготовки і відбору вихідного матеріалу для культури винограду in vitro // Вісник Причорномор’я. - Одеса, 2004. – Вип. № 29. – С. 155-158.

9. Стицько С.А., Черевата Т.М. Розмноження винограду в культурі in vitro // Виноградарство і виноробство: Міжв. тем. наук. зб. – Одеса: ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.Таїрова», 2005.- Вип. 42 – С. 141-147 (проведення експериментів, обробка даних, формулювання висновків).

10. Стицько С.А., Черевата Т.М. Спосіб цілорічного вирощування садивного матеріалу рослин // Рішення на видачу деклараційного патенту на корисну модель за заявкою № 20040402794 від 15 квітня 2004 р.