Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Виноградарство


Костенко Віктор Миколайович. Розробка енергозберігаючих прийомів закладання виноградників та виробництва садивного матеріалу винограду : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.08 / УААН; Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. — О., 2005. — 227арк. — Бібліогр.: арк. 171-199.



Анотація до роботи:

Костенко В.М. Розробка енергозберігаючих прийомів закладання виноградників та виробництва садивного матеріалу винограду

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 – виноградарство. Національний науковий центр “Інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є.Таїрова” УААН, Одеса, 2004.

Дисертацію присвячено питанням пошуку нетрадиційних ресурсо- та енергозберігаючих прийомів створення виноградників та вирощування щепленого садивного матеріалу.

На основі проведених досліджень встановлено, що з точки зору зменшення енергоємності технології закладання виноградників, найбільш перспективне попереднє закладання підщепних насаджень з наступним щепленням їх копуліровкою на місці. Дослідженнями доведено, що кращим вихідним садивним матеріалом для закладання насаджень підщеп є здерев’янілі та вегетуючі саджанці і кільчовані чубуки при культивуванні їх в умовах зрошення з підтриманням у період активної вегетації кущів вологості метрового шару ґрунту в межах 100-70% НВ. Щеплення молодих підщепних кущів можливе з другого року вегетації, а завершується протягом 2-х років. Насадження винограду, створені за альтернативною технологією, вступають в плодоношення на 5 рік і забезпечують врожайність 11,3-11,7 т/га винограду доброї якості та скорочення енерговитрат.

Дослідами встановлено, що окуліровку лозоносних підщепних кущів на місці в районі правобережного Нижньодніпров’я необхідно розпочинати в кінці другої або на початку третьої декади червня і продовжувати до кінця другої декади серпня. Кращі умови для приживлюваності щеп та виходу щеплених саджанців складаються при щепленні кущів окуліровкою з другої декади липня до кінця другої декади серпня. Впровадження альтернативної технології скорочує енергетичні витрати на 11,8%, при закладанні насаджень винограду, та на 71,7 % при вирощуванні щепленого садивного матеріалу.

1. Розроблена альтернативна технологія закладання промислових насаджень винограду та вирощування щепленого садивного матеріалу, в основу якої покладено раціональне використання природних енергетичних ресурсів та біологічних особливостей винограду.

2. Щеплення підщепних кущів копуліровкою на місці зумовлюється умовами культивування насаджень, розвитком рослин, станом приросту пагонів, висотою щеплення і стає можливим тільки на другому році вегетації кущів. Згадані вимоги найбільш повно забезпечуються при щепленні кущів копуліровкою на висоті 25-30 см. Як в умовах богари, так і при зрошенні при контрольованому режимі вологості ґрунту, найкраще приживлюються щепи на ранніх строках щеплення.

3. При закладанні насаджень підщеп приживлюваність на рівні 95-97% та задовільний розвиток забезпечують підщепні здерев’янілі та вегетуючі саджанці, а також кільчовані чубуки, при культивуванні в умовах зрошення при вологості ґрунту в межах 100-70% НВ. Підвищення вологості ґрунту до 100-90% НВ суттєво не впливає на приживлюваність, ріст та розвиток молодих підщепних кущів.

4. Формування крони кущів, плодових ланок з деяким випередженням проходить у рослин, вирощених за існуючою технологією. У кущів, щеплених копуліровкою на місці, формування крони проходить не одночасно і на всіх рослинах може бути виконане протягом 1-2 років. Динаміка формування навантаження кущів, вирощених за альтернативною технологією також вимагає витрат різного часу. В строки, близькі до контролю, відбувається формування елементів крони та необхідного сукупного навантаження пагонами у рослин, закладеними підщепними саджанцями з наступним щепленням кущів на висоті 25-30 см при веденні їх в умовах зрошення. Без зрошення в умовах обмеженого волого споживання, ступінь сформованості крони та навантаження рослин пагонами, еквівалентне контролю, досягаються на 1-2 роки пізніше.

5. Врожайність насаджень, закладених за різними технологіями, зумовлена кількістю щеплених та сформованих рослин, індивідуальною продуктивністю кожного окремого куща. На п’ятому році вегетації найбільшу врожайність в умовах богари забезпечують насадження, закладені за існуючою технологією. При зрошенні насадження, закладеного за альтернативною технологією підщепними саджанцями з ранніми строками щеплення, забезпечило врожайність у 11,3-11,7 т/га, або 96,6% до аналогічних показників контрольної ділянки.

6. У районі правобережного Нижньодніпров’я необхідний розвиток пагонів, що дозволяє розпочати щеплення кущів окуліровкою на місці, складається в кінці другої або на початку третьої декади червня. Навантаження підщепних кущів пагонами в межах 6-12 пагонів/кущ та регулярне зрошення насаджень забезпечують проведення 50-54% обсягу щеплень у кращі агротехнічні строки. При максимальному навантаженні кущів строки виконання основної кількості щеплень зміщуються на другу половину вегетації.

7. Найбільша приживлюваність щеп складалася на кущах, що мали навантаження в 6-12 пагонів/кущ. Збільшення навантаження до 14-16 пагонів негативно впливає на розвиток приросту і зменшує приживлюваність щеп на 12,4%. Застосування розробленого оснащення для механізованого виконання окуліровки, збільшує приживлюваність щеп в середньому на 10,3% в порівнянні з аналогічними показниками ручного щеплення. Кращі умови для приживлювання щеп складаються у період з другої декади липня і до кінця другої декади серпня.

8. Основну кількість виходу щеплених саджанців забезпечують щеплені чубуки, заготовлені з частини пагонів довжиною 230-250 см від їх основи. Вихід стандартних саджанців із розсадника, при застосуванні альтернативної технології склав 35,4% при ручному щепленні і 45,1% - при машинному. Вихід саджанців на ділянці існуючої технології їх вирощування склав 42,6%.

9. Витрати коштів на створення виноградників за існуючою технологією складають 48,6 тис.грн/га, основна частина яких витрачається на відновлення родючості ґрунту – 15,2%, купівлю садивного матеріалу – 31,8%, догляд за кущами – 22,7%. Альтернативна технологія створення промислових насаджень винограду скорочує витрати коштів в середньому на 20,5% та антропогенної енергії на 11,8% забезпечує її високу окупність.

10. Сукупні витрати на вирощування щепленого садивного матеріалу на площі 1 га, за існуючою технологією складають 65,5 тис.грн, у яких домінує вартість прищепних та підщепних чубуків, заробітна платня, енергоносії, добрива, пестициди, матеріали. Крім великих фінансових витрат прийнята технологія має і високу енергоємність, яка складає 1193,8 ГДж/га, 63,4% яких формуються в процесі щеплення компонентів та підготовки щеп до вирощування у відкритому ґрунті розсадника. Щеплення кущів окуліровкою на місці, з наступним вирощуванням саджанців у шкільці, скорочує фінансові та енергетичні витрати, відповідно, на 15,9% та 71,7%.

Публікації автора:

1. Костенко В.М. Енергозберігаюча технологія виробництва щеплених саджанців винограду // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: В 4 частинах. - Частина – 2. “Організація виробництва та земельні відносини”/За редакцією П.Т.Саблука.-Київ: ІАЕ УААН, 2001.-С. 133-137.

2. Шевченко І.В., Лянний О.А., Костенко В.М. Енергоємність технології вирощування щепленого садивного матеріалу // Таврійський науковий вісник.-Вип. 22.-Херсон: Айлант, 2002.- С.59-67. (участь у підготовці статті, формуванні висновків).

3. Костенко В.М. Ефективність способів окуліровки винограду на місці // Таврійський науковий вісник.-Вип.24.-Херсон: Айлант, 2002.-С.53-58.

4. Костенко В.М., Лянний О.Д., Шевченко І.В. Пристрій для щеплення рослин і спосіб його здійснення // Деклараційний патент № 57479А від 29.10.2002 р.

5. Костенко В.М. Пристрій для щеплення винограду окуліровкою // Аграрна наука – виробництву. - Науково-інформац. бюлетень завершених наукових розробок УААН.-2004.-С.27.

6. Шевченко І.В., Костенко В.М. Зелене щеплення окуліровкою на місці для вирощування садивного матеріалу винограду // Таврійський науковий вісник.-Вип.33-Херсон: Айлант.-2004.-С. 40-47 (участь у зборі та обробці даних, підготовці статті, формулювання висновків).

7. Костенко В.Н. Оценка энергоемкости технологий в виноградном питомниководстве //Методические рекомендации по агротехническим исследованиям в виноградарстве Украины// под редакцией А.М.Авидзбы.-Ялта: Институт винограда и вина «Магарач». 2004- С.93-101