На основі статистичного та експериментального дослідження отримано дані про особливості розподілу груп крові АВ0 і Rh у населення та онкологічних хворих Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей залежно від екологічного стану довкілля, а також дані про фракційний склад білків і ліпопротеїнів у крові донорів та хворих на рак з врахуванням їх фенотипічної ознаки крові за системою АВ0 та встановлено залежність динаміки цих показників від чинників внутрішньої (генетичні) та зовнішньої (екологічні, геногеографічні) природи. 1. Виявлено однакову закономірність розподілу групових антигенів груп крові системи АВ0 у населення Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей, яка відповідає типовому розподілу для населення України: переважає група крові А(ІІ) (39,1%); група крові 0(І) виявлена у 31,4%, В(ІІІ) – у 20,7%, а група АВ(ІV) трапляється лише у 8,8% населення. Частота генів r, p, q в обстежених популяціях суттєво не відрізнялася одна від одної і загалом становила 56,0%, 27,8%, 16,2% відповідно. За геногеографічними особливостями розподілу груп крові АВ0 територія Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей віднесена нами до Карпатської гематологічної зони, Хмельницької – до Центральноукраїнської зони. 2. Встановлено високий відсоток резус-негативного типу крові (22,6%) і нерівномірний розподіл його в населення досліджуваних територій. Найбільша кількість резус-негативних осіб спостерігалася у Тернопільській (26,6%), найменша – у Хмельницькій областях(17,9%). 3. В онкологічних хворих у цілому розподіл за групами крові близький до такого у здорового населення, однак серед хворих відзначається більша кількість осіб з А(ІІ) групою та зменшення частки резус-негативних носіїв. Розподіл хворих, старших 25 років, відрізняється від розподілу у віковій групі до 25 років, в яких частота груп крові виражається рядом А(ІІ) > В(ІІІ) > АВ(ІV) > 0(І), а у вікових категоріях 25-45 років, 46-60 років та старше 60 років - А(ІІ) > 0(І) > В(ІІІ) > АВ(ІV). У хворих старших вікових груп Хмельницької області переважала група крові 0(І), решти досліджуваних областей – А(ІІ). Високу частоту фенотипу А (48,7% та 47,1%) відзначено у вибірці населення Тернопільської області (вікова категорія 25-45 років) та Львівської області (вікова категорія 60 і більше років). 4. У жінок 25-45 років найбільше представлена А(ІІ) група крові, чоловіків – 0(І), за винятком чоловіків Львівської області (у них переважала А(ІІ) група крові). У вікових категоріях 46-60 років та старше 60 років у представників чоловічої статі Львівської і Терно-пільської областей відзначалася тенденція до підвищення кількості хворих із фенотипом 0. 5. Серед хворих на рак молочної залози, шкіри, сечовидільної системи, лімфогрануломатоз й інших локалізацій помітне зростання фенотипу А; на рак легень і чоловічих статевих органів – 0; на рак шлунка, кишечника, яєчників – 0 і А; на рак матки – АВ і 0. У всіх клінічних групах спостерігається зниження резус-негативних осіб. 6. Білковий склад сироватки донорів залежно від фенотипічної ознаки достовірно відрізнявся лише в людей з А(II) групою крові, в яких відзначено зниження 1- і 2-глобулінів (Р 0,05). У людей із злоякісними новоутвореннями порівняно зі здоровими виявлено зменшення фракції альбумінів (Р 0,05) та підвищення a2-глобулінів (Р 0,05) і g-глобулінів (Р 0,05). Найбільш істотні ці зміни у хворих з А(ІІ) групою крові. 7. Встановлено кількісний перерозподіл окремих фракцій ліпопротеїнів крові як у донорів, так і в онкологічних хворих залежно від фенотипу АВ0. Достовірна різниця відзначена в носіїв В фенотипу – підвищення рівня пре--ліпопротеїнів у донорів (Р 0,05) та -ліпопротеїнів у хворих (Р 0,05). В онкохворих, порівняно з контролем, виявлено достовірні відмінності (Р 0,05) в осіб 0(І) (збільшення пре--ліпопротеїнів) і В(ІІІ) (збільшення фракції -ліпопротеїнів та зниження рівня a-ліпопротеїнів) групи. 8. Геногеографічна динаміка населення за групами крові та відмінності білкового й ліпопротеїнового складу крові населення з різними групами крові мають тенденцію до видозмін, пов’язаних в основному із антропоекологічними чинниками та міграційними процесами. Серед останніх насамперед урбанізаційний чинник довкілля, технологічні фактори забруднення, що викликало зростання захворюваності на пухлинні патології. |