Комплексне вивчення корпусу різнофункціональних російських текстів економічного дискурсу приводить до таких висновків. Економічним є текст, який функціонує як засіб комунікації в економічному дискурсі чи описує економічний дискурс як комунікативну ситуацію. Економічний текст – це цілісна концептуально та структурно організована одиниця психомовленнєворозумової діяльності людини, функціонально вбудована в універсальний і/чи обмежений часом і простором економічний дискурс. Економічний текст служить засобом комунікації в економічній сфері буття. Ключові концепти економічного тексту зумовлені трьома головними напрямами економічної діяльності: ‘виробництво’, ‘фінанси’, ‘торгівля’. Російський економічний текст представлений жанрами економічного галузевого підстилю в офіційно-діловому, публіцистичному, науковому, размовному стилях. Тексти жанрів економічного галузевого підстилю, функціонуючи в різних стилях, формують систему функціонально-галузевих підстилів. У залежності від конкретного функціонального навантаження економічні тексти офіційно-ділового стилю ми відносимо до підстилю офіційних економічних документів і підстилю матеріально-фінансових документів; тексти економічної публіцистики – до підстилю інформаційної економічної публіцистики і підстилю аналітичної економічної публіцистики; економічні тексти наукового стилю – до власне наукового, навчально-наукового, науково-інформаційного, науково-довідкового, науково-ділового, науково-популярного, розмовного економічних підстилів. За допомогою семного аналізу в дисертації визначено жанрові різновиди таких текстів підстилю офіційних економічних документів: контракт, економічний договір, економічний трактат, економічна декларація, економічна конвенція, економічний протокол, економічна угода, економічне комюніке, економічний меморандум, установлено їх категоріально-текстово-дискурсні та композиційні особливості. Уточнено дефініції таких жанрів, як договір, трактат, конвенція, протокол, угода. Зміни у правилах складання та функціонування текстів матеріально-фінансових документів, що відбивають існуючі в суспільстві правила економічної діяльності, та у їх жанровому складі пов’язані з екстралінгвістичними факторами: появою нових соціальних відносин, нових законодавчих і підзаконних актів, нових груп товарів, удосконаленням фінансових і торговельних операцій. Домінуючою функцією текстів інформаційно-публіцистичного економічного підстилю є інформаційна функція, аналітико-публіцистичного економічного підстилю – функція впливу (перлокутивна). Економічна лінгвосеміосфера безпосередньо пов’язана з рівнем розвитку соціально-економічного та політичного життя суспільства в певну епоху. В економічних текстах, різноманітних у жанровому, просторовому і часовому планах, реалізується багатоаспектний соціальний фон мовної картини світу суспільства, зумовлений соціальними факторами буття. Ми виділяємо в економічному тексті цивілізаційний, політичний і мовно-культурний аспекти соціального фону (цивілізаційний, політекономічний і лінгвокультурний фони). Політекономічний фон економічного тексту створюється особливим компонентом термінологічної ситуації, яка відбиває певну модель економіки. В російських текстах, присвячених двостороннім економічним зв’язкам з Китаєм, лінгвокультурний фон у міжкультурному та міжмовному планах частіше за все виявляється у фоновому та безеквівалентному характері найменувань одиниць виміру простору й часу, найменувань осіб за видом занять, а також у різних пріоритетах використання способів утворення економічних термінів і розбіжностях шляхів запозичення та способів освоєння економічних термінів-інтернаціоналізмів. В періоди політичного й економічного зближення сторін у російських текстах про двосторонні економічні взаємини з Китаєм переважають уніфіковані найменування китайців і росіян за видом занять, посадою, що створює ефект еквівалентності понять. У конфліктні періоди частіше вживаються найменування, які підкреслюють фоновий чи безеквівалентний характер цих понять. Ми виділяємо три групи термінів за ознакою вживаності у російських економічних текстах: універсальні конотативно нейтральні терміни, що вживаються незалежно від моделі економіки, схарактеризованої ним; терміни так званого «економічного забуття і відродження», які звузили в умовах монополії соціалістичної моделі економіки сферу вживання, а в умовах відновлення капіталістичної моделі знову розширили свою референтну співвіднесеність у російській економічній терміносистемі; нові економічні терміни, що виникли в період протистояння капіталістичної та соціалістичної моделей економіки. Запропонований в дисертації та використаний нами у процесі навчання російській мові китайців економічних спеціальностей комплексний підхід, у якому враховується контекст, колокація, колігація та конотація мовних одиниць, ужитих у тексті, зумовив певну послідовність відбору навчальних економічних текстів різної жанрово-стилістичної спрямованості: на початковому етапі пріоритетними є економічні тексти інформаційних жанрів газети; вивчення зразків матеріально-фінансових документів і газетних текстів аналітичних жанрів слід починати при середньому рівні володіння підмовою економіки. Тексти міжнародних офіційних документів з ключовими концептами економічного тексту доцільно вивчати вже на продвинутому етапі навчання за умов високого рівня володіння російською мовою. |