Анотація до роботи:

Горішна Л.В. « Російська рецепція Томаса Мура в XIX ст.» – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 – порівняльне літературознавство. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2005.

У дисертації досліджується творчість Т. Мура, її вплив на російський літературний процес XIX ст. та духовний світ читача шляхом застосування основних напрямків аналізу: огляд передісторії досліджуваної теми; систематизація наявних критичних матеріалів про вплив творчості Т. Мура на російську літературу; виявлення «мурівських» мотивів у творчості російських поетів; вивчення типологічної схожості у творах Т. Мура й російських авторів; аналіз особливостей перекладів поетичних творів ірландського письменника. Проаналізовані факти російської рецепції Т. Мура розглядаються в комплексній єдності, в безпосередньому зв'язку з етапами російського літературного процесу. У дисертаційній роботі розглянуто невідомі раніше відгуки на творчість Т. Мура (рецензії, спогади), ремінісценції у художніх творах, подано історико-літературний коментар до відгуків у російських періодичних виданнях (особливо другої половини XIX ст.).

Російська рецепція Томаса Мура в межах XIX ст. є невід’ємною частиною історії російської культури. Значною кількістю нових фактів, важливими уточненнями дисертаційне дослідження підтверджує, що з урахуванням характерної елегійності й естетичної скромності творчість Томаса Мура помітно позначилася на духовному житті російського суспільства. Письменники і поети, серед яких були величини світового рівня, переймали образи і мотиви лірики Т. Мура, захоплювалися поетичною фантазією, наслідували стиль, плідно розвивали його жанрове новаторство. У перші два десятиліття XIX ст. рецепція Т. Мура збігається з розквітом російського романтизму, а в суспільній сфері – з діяльністю декабристів, які цінували волелюбну спрямованість лірики ірландського поета-патріота, співця національно-визвольного руху. Значення Томаса Мура для російської літератури пушкінської доби визначається насамперед тим, що його перекладали відомі майстри художнього слова: В.А. Жуковський, П.А. В'яземський, І.І. Козлов. До його творів зверталися О.С. Пушкін, М.В. Гоголь, А.І. Подолинський, В.К. Кюхельбекер. Проаналізувавши фактичний матеріал, можна констатувати, що в цей період ознайомлення з лірикою Т. Мура відбувалося головним чином через переклади, найчастіше – анонімних авторів.

Увага до Т. Мура в російській пресі збереглася й у 30-ті роки, хоча кількість перекладів зменшилася і все частіше ірландський поет розглядався й оцінювався як представник романтичної епохи, яка історично віддалялася. Письменник ще залишався популярним, але його вплив на живий літературний процес був не таким значним, як раніше. Серед шанувальників Т. Мура 30-х років відкрито нові імена перекладачів: М.В. Станкевич, В.Г. Бенедиктов, І.П. Мятлєв.

У дисертаційній роботі вперше аналізуються всі відомі некрологи на смерть Т. Мура у 1852 р.. Зусиллями шанувальників його таланту через оглядово-критичні статті створилося досить повне для того часу уявлення про життя і творчість Т. Мура. У роботі показано, з яким інтересом російські читачі стежили за публікацією «Letters and Journals of Lord Byron» Т. Мура, що містили об'єктивне відображення літературного життя Англії першої третини XIX ст., подано матеріал з архіву О. Дружиніна і під новим кутом зору проаналізовано його висловлювання стосовно ірландського поета. Доведено, що у рецепції Т. Мура середини XIX сторіччя переважало критичне тлумачення, становило один із трьох основних аспектів включення інонаціонального письменника в літературний процес.

Друга половина XIX ст. характеризується появою численних перекладів патріотичної лірики Т. Мура. Це пов'язане з активізацією національно-визвольного руху в Ірландії і проникненням у російську літературу через лірику Т. Мура ірландської теми. Характерна риса рецепції Т. Мура цього часу – неодноразове звернення різних перекладачів до вже відомих творів (О.Г. Степанова, І.П. Крешев, О.М. Бородін, М.П. Греков та ін.). Низка перекладів розглядається в аспекті перекладної множинності, інокультурного функціонування оригіналу на рівні тексту.

Рецепція Т. Мура у 90-ті роки позначена низкою критичних статей (наприклад, нарису М. Цебрикової), які пропонували новий, часто дискусійний підхід до творчості ірландського поета. Уперше докладно розглянуто роботи Г. Брандеса, Ю. Шмідта, К. Вейзера. Підкреслено, що звернення до Т. Мура у ракурсі нових художніх напрямів і естетичних уявлень – лише одне із джерел формування російського сприйняття перекладної літератури. Рецепція Т. Мура в цілому органічно включилася в російську культуру і залишила помітний слід у духовному житті.

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань свідчить про перспективність подальших більш детальних досліджень в сприйнятті творчості ірландського поета російськими читачами, письменниками та перекладачами в Росії, і можливо, й в Україні, в безпосередньому зв’язку з етапами літературного процесу.

Публікації автора:

Горішна Л.В. «Поняття «байронізму» та «байронівського героя» у світовій літературі» // Наукові записки ХДПУ імені Г.С. Сковороди. Сер. літературознавство. – Харків: ХДПУ, 1998. – Вип. 4 (15).– С. 23-27.

Горішна Л.В. Рецепція Томаса Мура у французькій літературі // Наукові записки ХДПУ імені Г.С. Сковороди. Сер. літературознавство. – Харків: ХДПУ, 2000. – Вип. 1 (25). – С. 32-37.

Горішна Л.В. Вплив національно-визвольного руху Ірландії на творчість її сина – поета Томаса Мура // Наукові записки ХДПУ імені Г.С. Сковороди. Сер. літературознавство. – Харків: ХДПУ, 2000. – Вип. 2 (26). – С. 39-42.

Горішна Л.В. Порівняльна характеристика лірики Томаса Мура і М. Лермонтова // Наукові записки ХДПУ імені Г.С. Сковороди. Сер. літературознавство. – Харків: ХДПУ, 2001. – Вип. 1 (28). – С. 27-33.

Горішна Л.В. «Вечірній дзвін» Томаса Мура в перекладах // Наукові записки ХДПУ імені Г.С. Сковороди. Сер. літературознавство. – Харків: ХДПУ, 2001. Вип. 2(29). – С. 58-62.

Горішна Л.В. Томас Мур у перекладах поетів 70-х років XIX ст. // Наукові записки ХДПУ імені Г.С. Сковороди. Сер. літературознавство. – Харків: ХДПУ, 2002. – Вип. 1 (30). – С. 43-50.

7. Горишная Л.В. А.Н. Плещеев – переводчик Томаса Мура // Тезисы доклада на «Четвертых чтениях молодых ученых памяти Л.Я. Лившица». – ХДПУ імені Г.С. Сковороди. – Харків. – 1999. – С. 6.

8. Горишная Л.В. Статья об ирландском поэте Т. Муре в учебнике Томаса Шоу // Тезисы доклада на «Пятых чтениях молодых ученых памяти Л.Я. Лившица». – ХДПУ імені Г.С. Сковороди. – Харків. – 2000. – С. 6.

9. Горишная Л. В. Т. Мур в восприятии М. Цебриковой // Тезисы доклада на «Девятых международных чтениях молодых ученых памяти Л. Я. Лившица». – ХДПУ імені Г.С. Сковороди. – Харків. – 2004. – С. 16-17.