262. Стойловський Володимир Петрович. Роль водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону в збереженні біологічного різноманіття: дис... д-ра біол. наук: 03.00.16 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2004.
Анотація до роботи:
Стойловський В. П. Роль водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону у збереженні біологічного різноманіття. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 — екологія. — Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2004.
Дисертація присвячена питанням аналізу стану вивчення водно-болотних угідь України та оцінки їх значення у формуванні та забезпеченні умов існування біологічного різноманіття в системі комплексних природоохоронних заходів, що проводяться в Україні впродовж останнього десятиліття. В роботі розглянуті якісні та кількісні характеристики, що визначають цінність водно-болотних угідь різних категорій. В дисертації визначені найцінніші ділянки водно-болотних угідь, що мають пріоритетне значення для створення в їх межах природно-заповідних об’єктів. Дана оцінка стану та визначені перспективи розвитку природно-заповідного фонду регіону. Запропонована схема створення нових природно-заповідних об’єктів. На території Придунайського регіону України достовірно відзначено 259 видів птахів (Жмуд, 1999 + наші дані), що складає близько 64% від усіх відомих птахів, зареєстрованих в Україні. Із них 42 види занесені до Червоної книги України та до Європейського списку 9 видів,що перебувають під особливою загрозою, в тому числі пелікан кучерявий (Pelecanus crispus), малий баклан (Phalacrocorax pygmaeus), червоновола казарка (Rufibrenta ruficollis), білоока чернь (Aythya nyroca) орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) та ін. В рамках Бернської конвенції більше половини видів птахів, відзначених в досліджуваному регіоні, представляють природоохоронний інтерес в Європейському масштабі за категорією ІІ. 154 види птахів патронуються Боннською конвенцією про охорону мігруючих видів диких тварин. З них 97% належать до ІІ категорії — 49 видів птахів Придунав’я охороняються Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, що охороняються (СITES). На думку автора дисертації, для оптимізації природозахисної діяльності в регіоні необхідно змінити парадигму господарського використання територій, цінних в природоохоронному значенні.
Вперше з’ясовано, що в Україні краще дослідженими є угіддя, які розташовані в Волинській, Київській, Полтавській, Луганській, Одеській областях та в Криму. На ці території припадає 50% угідь з 182 описаних. Близько 50% є об’єктами місцевого значення, решта — міжнародного та національного. Високий рівень цінності водно-болотних угідь України дозволяє у майбутньому розширювати перелік угідь, що мають міжнародне значення.
Слід вважати, що перша фаза в дослідженні водно-болотних угідь України виконана. Ґрунтуючись на її матеріалах прийнято постанову КМ України про включення 22 водно-болотних угідь в Рамсарський список, з яких 8 знаходяться в Одеській області. Більшість з них (60 %) класифікується за типами А, Е, К, тобто мілководні морські акваторії, акумулятивні островки та коси у прибережних зонах дельтових естуаріїв.
У рамках Причорноморських водно-болтних угідь України міжнародного значення тільки 28 % площі захищені системою природно-заповідних територій, в той же час в інших причорноморських країнах — від 38% (у Грузії) до 99 % (у Румунії).
Встановлено, що в Одеській області, яка займає 5,5 % території України, лише близько 3 % площі припадає на об’єкти, що охороняються, причому територія об’єктів суворої охорони не перевищує половини. Займаючи таке домінуюче положення за загальною кількістю водно-болотних угідь різноманітних категорій, Одеська область поступається за площею природоохоронних об’єктів на їх територіях (38,7 %) сусіднім областям — Миколаївській (47,6 %) та Херсонській (51 %).
З’ясовано, що в водно-болотних угіддях регіону перебуває значна кількість видів тварин, що занесені до Червоної книги України (риби — 6, плазуни — 1, птахи — 42, ссавці — 8) та Європейського червоного списку (риби — 2, амфібії — 1, птахи — 9, ссавці — 2). Враховуючи на те, що водно-болотні угіддя забезпечують умови перебування значної кількості охороняємих видів, вважаємо за необхідно активніше використовувати їх при створенні природоохоронних об’єктів.
Встановлено, що найбільш цінними та унікальними комплексами, які потребують пріоритетної охорони, є водно-болоті угіддя дельти Дунаю, Дністра, Дніпра та інших водойм регіону зі своєрідним мозаїчним плавневим ландшафтом та високим біорізноманіттям.
Встановлено, що водно-болотні угіддя Причорномор’я зберігають своє значення як зони рефугіуму для абсолютної більшості видового складу зимової орнітофауни України, де нарівні з масовими гідрофільними птахами знаходять притулок і види, включені в національну Червону книгу та в Європейський список видів, що підпадають під особливу охорону. Тому вздовж міграційних трас та місць зимових скупчень необхідно створювати умови для охорони самих птахів та їх місць мешкання.
На території Українського Придунав’я на зимівлях зареєстровано 135 видів птахів, що складає 52,7% від усіх 258 видів, зазначених в цьому регіоні. Птахи в період сезонних переміщень та міграцій утворюють значні скупчення на водно-болотних угіддях, розташованих вздовж найбільш давнього Азово-Чорноморського шляху міграції Via Pontica, відомого ще і як Аристотелевський південний міграційний шлях.
Встановлено, що природний комплекс в межах регіонального ландшафтного парку “Тилігульський” має характеристики високого біологічного та ландшафтного різноманіття. Враховуючи багатющі бальнеологічні та рекреаційні ресурси та трансграничність адміністративного розташування (Одеська та Миколаївська області) слід об’єднати обидва заповідних об’єкти в регіональний парк “Тилігульський”.
Природна неусталеність плавневих ландшафтів та високий рівень антропогенних навантажень в заплаві Дністра збільшують швидкість сукцесійних процесів. В зв’язку з цим для максимального збереження видового різноманіття, широко представленого в Червоній книзі України, Червоній книзі МСОП та в Європейському червонокнижному списку, необхідно захистити дані водно-болотні угіддя міжнародного значення відповідним положенням закону “Про природно-заповідний фонд України” та надати статус національного парку “Нижньодністровський”.
Створення нових і розширення існуючих заповідних територій в українське Причорномор’я дозволить замкнути ланцюг екологічних коридорів, що поєднають південні області з природно-заповідними комплексами північно-східної частини країни, а також Українське Придунав’я з Карпатським біосферним заповідником по басейну Пруту і Дністра. Це забезпечить можливість вільного дрейфу генетичних ресурсів тварин, особливо птахів, що переміщаються уздовж цього напрямку в період весняних та осінніх міграцій.
Для забезпечення умов максимального збереження унікальних природних комплексів в Придунайському регіоні необхідно змінити концепцію господарського використання територій, цінних в природоохоронному значенні. Зміна режиму використання усіх заплавних територій та переведення їх в землі природоохоронного фонду дозволить сформувати луково-заплавні біотопи з відповідними елементами фауни та флори, забезпечити високий рівень раціонального використання та ефективну охорону, що дозволить вирішувати питання управління та відновлення природних ресурсів в регіоні.
Публікації автора:
Монографія
Стойловский В. П. Водно-болотные угодья Азово-Черноморского региона в системе природоохранных и управленческих решений: Монография. — Одесса: Фенікс, 2003. — 309 с.
Статті
Стойловский В. П. Трансконтинентальные миграции речных крачек северо-западного Причерноморья // Кольцевание и мечение птиц в СССР. — М.: Наука, 1986. — С. 21—23.
Стойловский В. П. Речная крачка // Колониальные гидрофильные птицы юга Украины. — К.: Наукова думка, 1988. — С. 59—68.
Черничко И. И., Стойловский В. П. Организация республиканского орнитологического сезонного заказника “Тилигульская пересыпь” // Редкие птицы Причерноморья. — К.-Одесса: Лыбидь, 1991. — С. 212—232.
Stoylovski V. P, Kivganov D. A. Breeding of Kentish Plovers and Little Ringed Plovers in the Lower Tiligul Liman // Migration and International Conservation of Waders (conference of the Wader Study Group in Odessa. 13—17 april 1992). — 1992. — P. 50—51.
Шуйский Ю. Д., Топчиев А. Г., Стойловский В. П. Путеводитель полевых экскурсий на побережье Черного моря в пределах территории Большой Одессы. — Одесса: Астропринт, 1995. — 60 с.
Стойловский В. П. Водно-болотные угодья (ВБУ). Международное значение ВБУ Азово-Черноморского побережья Украины как месмтообитания водоплавающих птиц // Жизнь птиц. — 1995. — № 2—3. — С. 13.
Stoylovsky V. Draft Management Plan for the Area of the Regional Landscape Park “Tiligulsly Liman”. — Lelistad, Netherland, 1995. — 34 p.
Black See Biolodical Diversity. Ukrainian National Report. Black See Environment Series / Под ред. Ю. П. Зайцева и Б. А. Александрова, с участием В. П. Стойловского. — New York: United Nations Publications, 1998. — V. 7. — 351 p.
Stoylovski V. P, Kivganov D. A. On the Breeding of Kentish Charadrius alexandrinus and Little Ringed Plovers C. dubius in the Lower Tiligul Liman, south-western Ukraine // Migration and International Conservation of Waders (Research and conservation on north Asian, African and European flyways). — International Wader Studies. — 1998. — №10. — P. 252—255.
Stoylovsky V. P., Kivganov D. A. // Draft Directory of Azov-Black Sea Coastal Wetlands. — Kyiv, 2000. — P. 104—147.
Stoylovsky V. P. Ukraine // Directory of Azov-Black Sea Coastal Wetlands. — Kyiv, 2002. — P. 165—221.
Фесенко Г. В., Бокатей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник) / За участю В. А. Костюшина, О. М. Пекла, В. П. Стойловского. — К., 2002. — 416 с.
Cтойловский В. П., Кивганов Д. А., Олейник Ю. Н. К вопросу о создании перспективной сети природно-заповедных объектов в Одесской области // Оптимізація природно-заповідного фонду України. — К.: Ін-т зоології НАН України, 1994. — С. 44—45.
Стойловский В. П., Дятлов С. Е., Таран В. П. О необходимости организации Тилигульского ландшафтного парка // Урабанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров’я людини. — К., 1996. — С. 202—211.
Стойловський В. П., Ківганов Д. А. Підсумки зимового обліку водоплавних птахів у межиріччі Дунаю і Дніпра // Вісник Одеського державного університету. — 1999. — Т. 4, вип. 3, біологія. — С. 63—67.
Стойловский В. П. Птицы озера Кагул // Бранта. — 2000. — Вып. 3. — С. 78—86.
Стойловский В. П. Тилигульский лиман // Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины / Под. ред. В. Д. Сиохина. — 2000. — С. 103—114.
Стойловскький В. П., Майков Є. В. Сучасний стан іхтіофауни Придунайських озер Картал і Кугурлуй, перспективи охорони і використання // Вісник Одеського державного університету. — 2000. — Т. 5, вип. 1, біологія. — С.177—183.
Чайковська К. О., Стойловський В. П. Динаміка чисельності та розташування гніздових угруповань деяких представників родини мартинових у північно-західному Причорномор’ї // Вісник Одеського державного університету. — 2000. — Т. 5, вип. 1, біологія. — С. 184—189.
Стойловский В. П. Созологічні аспекти розвитку природно-заповідного фонду в Одеській області // Вісник Одеського національного університету. — 2001. — Т. 6, вип. 1. — С. 117—121.
Жмуд М. Е., Стойловский В. П. Зимовки птиц на Придунайских озерах (Украина) // Вісник Одеського національного університету. — 2002. — Т. 7, вип. 2. — С. 167—173.
Стойловский В. П., Жмуд М. Е. Итоги зимних учетов птиц на Придунайских озерах (Украины) в зимний сезон 2001—2002 гг.
// Вісник Одеського національного університету. — 2002. — Т. 7, вип. 2, екологія. — С. 160—166.
Стойловский В. П. Водно-болотные угодья Придунав’я и их роль в сохранении биологического разнообразия // Вісник Одеського національного університету. — 2002. — Т. 7, вип. 1. — С. 146—151.
Стойловский В. П. Методологические аспекты инвентаризации водно-болотных угодий Украины // Вісник Одеського національного університету. — 2003. — Т. 8, вип. 1, біологія. — С. 129—135.
Стойловский В. П. Проблемы восстановления Придунайских водно-болотных угодий // Вісник Одеського національного університету. — 2003. — Т. 8, вып. 6. — С. 106—112.
Стойловский В. П., Кивганов Д. А. Зимовки птиц на водоемах Одесской области в 2001—2003 гг. // Вісник Одеського національного університету. — 2003. — Т. 8, вып. 6. — С. 144—150.
Стойловский В. П. Стенцовско-жебриянские плавни в Дунайском секторе побережья Черного моря // Вісник Одеського національного університету. — 2003. — Т. 7, вип. 3, екологія. — С. 85—93.
Матеріали конференцій та тези доповідей
Стойловский В. П., Дятлов С. Е., Кивганов Д. А. О необходимости охраны низовья Тилигульского лимана // Актуальные вопросы экологии и охраны природы экосистемы Черноморского побережья. — Краснодар, 1991. — С. 250—253.
Стойловский В. П., Кивганов Д. А. Гнездование птиц околоводного комплекса в низовье Тилигульского лимана // Матер. 10-й Всес. орнит. конф. — Минск: Навука i тэхніка, 1991. — Ч. 2, кн. 2. — С. 231—232.
Гусляков Н. Е., Дятлов С. Е., Стойловский В. П. Методологические аспекты изучения, охраны и рационального использования биоресурсов Причерноморья // Мат. научно-практ. конфер. “Экологические проблемы Одесского региона и пути их решения”, 14—15 декабря 1994 г. — Одесса, 1995. — С. 55—58.
Дятлов С. Е., Стойловский В. П., Тилле А. А, К вопросу о необходимости организации Тилигульского регионального ландшафтного парка // Мат. III научно-практического семинара по развитию Южненского региона Одесской области, 21—24 ноября 1994 г. — Одесса, 1995. — С. 362—364.
Стойловский В. П., Дятлов С. Е., Кивганов Д. А. Современное состояние орнитокомплексов в южных областях Украины // Труды научно-практ. конф. “Экологические проблемы Одесского региона и пути их решения”, 14—15 декабря 1994 года. — Одесса, 1995. — С. 52—54.
Стойловский В. П., Дятлов С. Е., Кивганов Д. А., Тилле А. А. К вопросу изучения водно-болотных угодий в Украине // Труды научно практ. конф. “Экологические проблемы Одесского региона и пути их решения”, 14—15 декабря 1994 г. — Одесса, 1995. — С.47—51.
Стойловский В. П., Дятлов С. Е., Кивганов Д. А. О необходимости охраны низовья Тилигульского лимана // Труды научно-практ. конф. “Экологические проблемы Одесского региона и пути их решения”, 14—15 декабря 1994 года. — Одесса, 1995. — С. 72—74.
Стойловский В. П. Водно-болотные угодья Придунав’я в системе природоохранных и управленческих проблем Азово-Черноморского региона. — Одесса: Астропринт, 1998. — 32 с.
Стойловский В. П. Об организации национального природного парка “Нижнеднестровский”. Тез. межд. конф. // Проблемы сохранения биоразнообразия среднего и нижнего Днестра. — Кишинев, 1998. — С. 149—151.
Стойловский В.П. Природно-заповідний фонд // Програма екологія. Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Одеська область. — Одеса, 2000. — С.84—88.
Стойловский В. П. Современное состояние и перспективы развития природно-заповедного фонда Одесского региона // Эколого-экономические проблемы Днестра. Тез. докл. Международной научно-практической конференции. Одесса, 25—28 сентября 2000 г. — 2000. — С. 78—79.
Стойловский В.П. Эколого-экономические проблемы Днестра // Межд. практич. конф. “Современное состояние и перспективы развитие природно-заповедного фонда Одесского региона”, Одесса, 25—28 сентября 2000 г. — 2000. — С. 78—79.
Стойловский В.П. Природно-заповідний фонд // Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Одеська область. — Одеса, 2000. — С. 84—88.
Попова Е.Н., Стойловский В.П. Современное состояние природно-заповедного фонда Одесской области // Розвиток, пріоритети, реалізація та перспективи процесу “Довкілля для Європи”. Зб. допов. наук.-практ. конф. — Донецьк: Держуправління екології та природних ресурсів в Донецькій області, Донецька філія ДІПК Мінекоресурсів України, 2004. — Т. 1. — С. 196—199.
Wetlands of International importance of Ukraine / Ed. by S. Frazier. — Kyiv: Wetland International, 2000. — 48 p.
