Бахтарі Емал Аюбович. Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. : Дис... канд. наук: 08.01.04 - 2006.
Анотація до роботи:
Бахтарі Е.А. Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04 – економічна історія та історія економічної думки. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. – Київ, 2006.
У дисертації вперше системно досліджуються внесок Рональда Коуза у розвиток методології та становлення нової інституціональної економічної теорії у другій половині ХХ ст. Розглянуто особливості методології Р.Коуза, яка відзначилася виходом за межі неокласичної парадигми і як наслідок визначила подальший розвиток методології нового інституціоналізму на шляху побудови нової наукової парадигми економічної науки.
В роботі розглядаються історичні передумови виникнення перших ідей Р.Коуза з приводу значення трансакційних витрат та проблеми зовнішніх ефектів. Також досліджуються економічні процеси в світовій економіці 50-60-х років ХХ ст. – періоду становлення концепції Р.Коуза та теорії конвергенції Дж.К.Гелбрейта.
Обґрунтовується ідея, що в теоретичному плані положення теореми Коуза лягли в основу формування ряду наукових напрямків, що входять до складу нової інституціональної економічної теорії. В практичній площині обґрунтовується необхідність використання елементів нової інституціональної економічної теорії в процесі розбудови інституціональної структури економіки України.
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до наукового завдання визначення ролі теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. На основі загальної концепції дослідження в дисертаційній роботі було зроблено наступні висновки:
В теоретичній та практичній площинах визначено роль теореми Коуза у формуванні цілого спектру теорій та концепцій, об’єднаних в нову інституціональну економічну теорію. Встановлено, що завдяки подоланню меж неокласичної парадигми, Рональду Коузу вдалося здійснити ряд відкриттів і нововведень ще у 30-х роках ХХ ст., які в післявоєнний період стали основою формування НІЕТ;
Виявлено особливості методологічного підходу Р.Коуза, які умовно можна поділити на дві групи. В першу ввійшли підходи, що вийшли за межі неокласичної парадигми та були покладені в основу формування методології нового інституціоналізму. До другої групи відносяться ті елементи, які залишились на методологічній основі неокласики і не дали можливості розкрити глибинні взаємозв’язки (стає можливим при застосуванні цивілізаційного та системного підходів);
В дисертації показано, що введення Дж.Коммонсом поняття «трансакції» розширило межі розуміння традиційного «обміну», що дало в свою чергу можливість розглядати ринок як систему реалізації численних трансакцій, тобто обмінів правами власності між економічними суб’єктами. Саме небезкоштовність таких трансакцій і була відмічена Р.Коузом;
Визначено, що перші згадки існування проблеми зовнішніх ефектів та трансакційних витрат з’явились ще в роботах А.Пігу та А.Маршалла відповідно. В дослідженні обґрунтовується ідея, що методологічна основа (притаманна різним епохам в історії розвитку економічної науки) цих авторів не дала можливості: у випадку з екстерналіями побачити вирішальну роль специфікації прав власності, а у випадку з трансакційними витратами визначити вплив останніх на алокацію ресурсів в економіці. Тому окрема увага приділена виходу в методологічному плані за межі класичної парадигми, і тим наслідкам, які випливають відповідно до таких новацій;
В ході дослідження встановлено, що історичні події 30-40-х років ХХ ст. в Сполучених Штатах не дали можливості економістам відмітити революційність перших ідей Р.Коуза з приводу трансакційних витрат. Натомість економічні реалії 50-60-х рр. зробили його новаторства вкрай актуальними та адекватними процесам, що відбувалися на практиці діяльності економічних суб’єктів. В роботі обґрунтовано нерозривність та тісне переплетіння економічних процесів, притаманних тій чи іншій епосі та ідей і концепцій, породжених ними. З цієї точки зору метод Р.Коуза в широкому розумінні – геніальний прорив в економічній науці, оскільки відкриття трансакційних витрат не стало актуальним і поширеним в 30-х роках, а натомість стало всесвітньо визнаним в період 50-60-рр., коли нове розуміння механізму функціонування економіки стало вкрай необхідним;
Проаналізовано теоретичні позиції концепції конвергенції Дж.К.Гелбрейта, як продовження традицій американського інституціоналізму довоєнного періоду. Оскільки положення даної теорії по суті були альтернативою до концепції Р.Коуза, її остаточна поразка наприкінці 70-х років лише підтвердила значимість та актуальність трансакційного підходу, особливо в умовах запровадження політики тетчеризму та рейганоміки. Зроблено висновок, що поразка теорії Дж.Гелбрейта (пов’язана із відмовою від моделі змішаної економіки урядами багатьох країн заходу) продемонструвала слабкість методологічної бази традиційного американського інституціоналізму у побудові комплексної економічної політики;
В дисертаційному дослідженні доведено, що цивілізаційний і системний підходи при застосуванні до методології нової інституціональної економічної теорії дають можливість спрямувати дослідження не на проблеми створення благ, визначення комбінацій факторів виробництва для максимізації прибутку, а на вивчення людини, її взаємодії з іншими членами суспільства, тієї політичної, економічної, соціальної, духовної і культурної системи, в якій вона знаходиться;
Зроблено висновок, що розкриття Р.Коузом нових принципів функціонування ринкового механізму, розв’язання проблем, що стосується прав власності, їх розподілу і специфікації є вкрай актуальними для сучасної економіки України. Обґрунтована думка, що подальше становлення ринкових інститутів, світове визнання країни з ринковою економікою, приватизаційні процеси, проблема реприватизації, специфікації і захисту прав власності, робить проблеми прав власності та трансакційних витрат вкрай важливими та актуальними для української економіки.
В роботі зазначено, що високі трансакційні витрати на ринку потребують ефективного розв’язання цієї проблеми, а тому запропоновано здійснювати активне впровадження елементів нової інституціональної економічної теорії, принципів трансакційного підходу та теореми Коуза у практиці діяльності судової системи, законодавчого процесу, державного управління, діяльності організацій та фірм всіх форм власності на ринку. Також обґрунтовано необхідність врахування трансакційних витрат та теореми Коуза в розробці моделей сучасної теорії ігор;
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Бахтарі Е.А. Особливості методу Р.Коуза // Наукові праці ДонНТУ. Серія: Економічна. Випуск 89-1. – 2005. С. 104-107 (0,3 д.а.)
Бахтарі Е.А. Внесок Р.Коуза в розвиток методології сучасного інституціоналізму // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 214: В 4 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – C. 1194-1203 (0,4 д.а.)
Бахтарі Е.А. Роль неоінституціональної економічної теорії у формуванні основ економічної політики в Україні // Економіка України в євроінтеграційних процесах. Науковий збірник / За ред. С.М.Панчишина. - Львів: Інтереко, 2004. (Формування ринкової економіки в Україні. – Вип. 13). - С. 247-250 (0,3 д.а.)
В інших виданнях:
Бахтарі Е.А. Місце та роль економічних інститутів у функціонуванні сучасної світової економіки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 51. Частина І (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2005. С. 104-106 (0,25 д.а.)
Бахтарі Е.А. Витоки американського інституціоналізму // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. - № 3. С. 15-17 (0,25 д.а.)