Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Горбунов Анатолій Анатолійович. Роль та місце малоінвазивних хірургічних втручань при хронічному панкреатиті. : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2009.



Анотація до роботи:

Горбунов А.А. Роль та місце малоінвазивних хірургічних втручань при хронічному панкреатиті.- Рукопис.

Дисретація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2009.

Дисертація присвячена актуальній проблемі сучасної хірургії – діагностиці і особливостям хірургічного лікування хворих з ускладненнями хронічного панкреатиту (ХП). В дослідженні проведено комплексне клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження 211 хворих, з яких у 127 було виконнано мініінвазивні лапароскопічні втручання. Пацієнтам проведено загальноклінічне, імунологічне та інструментальне обстеження, що дозволило дати порівняльну оцінку ефективності застосування малоінвазивних технологій у лікуванні ускладнень ХП.

Застосування мініінвазивних лапароскопічних втручань з приводу видалення каменів із ЗПП та ГПЖ дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень до 3,2%, в той час як при лапаратомічних втручаннях ускладнення спостерігались у 12,7% пацієнтів. Кількість ускладнень після лапаротомічного лікування з приводу кист ПЖ була вдвічі більшою. За умови застосування лапаросокпічного лікування, а також пригнічення системи проазапльних цитокинів застосуванням пентоксифіліну та каптоприлу збільшувалось число хороших результаів лікування у віддаленому періоді спостереження, оптимізувалось відновлення імунологічної реактивності, функціонального стану ПЖ.

У дисертації розроблені і науково обґрунтовані нові рішення актуальної наукової проблеми лікування хворих на хронічний панкреатит, шляхом застосування мініінвазивних (ендо- і лапароскопічних) хірургічних втручань, що дозволило поліпшити безпосередні і віддалені результати лікування.

1. Ускладнений ХП є хірургічною проблемою, яку у 85,0% хворих можливо розв'язати шляхом застосування мініінвазивних хірургічних методів, у т.ч. эндоскопічної папілосфінктеротомії (ЕПСТ), ЕПСТ із літоекстракцією із загальної жовчної протоки (ЗЖП), стентуванням ЗЖП і головної панкреатичної протоки (ГПП) – у 48,8%; ендоскопічною цистогастростомією – у 7,1%; лапароскопічною панкреатоцистогастростомією – у 27,6%, і зовнішнім УЗД - контрольованим дренуванням кіст ПЗ – у 16,5% хворих (p < 0,05).

2. Кращі безпосередні результати (пригніченням болючого синдрому) відзначалися в підгрупі пацієнтів, яким виконували ендоскопічну папілосфінктеротомію (ЕПСТ) і літоекстракцію з ГПП (85,7%), у той час як у підгрупі хворих з ЕПСТ і литоэкстракцией з ЗЖП і ГПП пригнічення больового синдрому було відзначено у 72,7%. Лапароскопічне трансгастральне дренування кіст блокувало в найближчому післяопераційному періоді больовий синдром у 77,1% хворих і в 58,3% при ендоскопічному трансгастральному дренуванні. При дренуванні кіст, ізольованих від протокової системи ефект повного пригнічення больового синдрому було відмічено у 78,8% усіх пацієнтів, у той час як у пацієнтів з кістами, що мали сполучення з протоковою системою - у 62,5% (p0,05).

3. Частота виконання дренувальних оперативних утручань при ускладненому ХП складає 91,3%. При цьому, у залежності від характеру фіброзно - дегенеративних порушень паренхіми ПЗ ефективно ендо- і лапароскопічне виконання дренувальних втручань, а при дилатації головної панкреатичної протоки показана «відкрита» повздовжня панкреатоєюностомія. Операцією вибору при відсутності сполучення порожнини ПК із ГПП вважаємо внутрішнє дренування псевдокісти підшлункової залози шляхом лапароскопичної цистогастростомії. При псевдотуморозному «головчатому» ХП показана панкреатодуоденальна резекція.

4. У групі пацієнтів, яким здійснювали «відкриті» хірургічні втручання, розвиток ускладнення у вигляді кровотеч, формування нориць, гнійно-септичних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді реєструвався у 12,7% пацієнтів, у той час як у пацієнтів з мініінвазивними втручаннями тільки у 3,2%.

5. У пацієнтів із застосуванням мініінвазивної хірургічної техніки відзначалося скорочення періоду перебування на ліжку на 35,9% у порівнянні з показником у групі пацієнтів, з лапаротомними втручаннями (P<0,05). Крім того, скорочувався час появи перистальтики кишечнику і самостійної дефекації - відповідно на 53,3% і 26,0% (P<0,05), а також зменшення тривалості больового синдрому (на 45,0%) (P<0,05). Під впливом застосування «антицитокінової терапії» реєструвалися сприятливі тенденції з боку досліджуваних показників як у групі із лапаротомією, так і з мініінвазивним лікуванням ХП.

6. В умовах застосування мініінвазивних втручань і «антицитокінової терапії» (ПТФ, ронколейкін), відзначалося зниження загальної протеолітичної і в меншому ступені антипротеолітичної активності плазми крові, що може лежати в основі сприятливих ефектів комплексного лікування хворих на ХП. Також під впливом комплексного лікування знижувався вміст дисульфідних груп крові і збільшувалася кількість тіолів в основному за рахунок небілкових компонентів плазми крові. Крім того, відзначалося відновлення активності хелперних лімфоцитів при тенденції до зниження вмісту супресорних Т-лімфоцитів, збільшення фагоцитарної активності, а також рівня імуноглобулінів. Зазначені зміни відзначалися на тлі зниження вмісту прозапальних цитокінів, підвищеного в зв'язку з розвитком загострення ХП.

7. За загальноклінічними показниками стану хворих на ХП, оперованих із застосуванням мініінвазивних хірургічних методів у поєднанні із «антицитокіновою» терапією у віддаленому післяопераційному періоді відмінні результати спостерігалися у 10,3%, гарні – у 43,0%, задовільні – у 46,7%. Після «відкритих» оперативних втручань (у 84 хворих) ці показники відповідали 14,8%, 18,5% і 66,7%, що вірогідно (р < 0,05) підтверджує перевага мініінвазивних втручань перед методами «відкритої» хірургії.

Публікації автора:

  1. Запорожченко Б.С. Аналіз результатів мініінвазивного хурургічного лікування хворих з ускладненним хронічним панкреатитом/ Запорожченко Б.С., Горбунов А.А., Шишлов В.І., Качанов В.Н., Вілюра О.В.// Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. -2007. - №31. - С.109-111.

  2. Горбунов А.А. Изменение иммунной реактивности организма пациентов при осложненном хроническом панкреатите в условиях комплексного лечения/ Горбунов А.А., Запорожченко Б.С// Клінична хірургія. - 2007. - №7. - С.29-31. (Дисертантом сфомовано групи пацієнтів та виконано дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів)

  3. Запорожченко Б.С. Миниинвазивный метод лечения кист поджелудочной железы / Запорожченко Б.С., Горбунов А.А., Шишлов В.І., Бородаев И.Е // Клінична хірургія. - 2008. - №4-5. - С.47. (Дисертантом виконано обстеження частини хворих, анаіз та статистична обробка матеріалу)

  4. Патент на винахід №22915 Україна, МПК (2007) А61В17/34. Спосіб мініінвазивного лікування кіст підшлункової залози/ Запорожченко Б.С., Шишлов В.І., Горбунов А.А.; заявник та власник Одеський медичний університет. - №22915; заявлено 22.01.07; опубліковано 25.04.07. бюл. №5. (дисертантом виконано формулювання ідеї, підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, оформлення відповідної документації).

  5. Патент на винахід №27530 Україна, МПК (2007) А61В17/11. Спосіб накладання кишково-підшлункового анастомозу при резекції підшлункової залози/ Запорожченко Б.С., Шишлов В.І., Горбунов А.А., Качанв В.Н; заявник та власник Одеський медичний університет. - №27530; заявлено 03.05.07; опубліковано 12.11.07., бюл. №18. (дисертантом виконано клініко-лабораторне обстеження хворих, оформлення відповідної документації).