У висновках подано основні підсумки дослідження, що в узагальненому вигляді відбивають сутнісний зміст та систему обґрунтувань авторської концепції, її новизну. Проведене автором наукове дослідження дає можливість зробити такі висновки: 1. На сучасному етапі розвитку українського суспільства принципи соціальної справедливості є провідними чинниками розбудови правової соціальної держави: вони визначають її мету, зміст та основні напрями діяльності у сфері соціальної політики. Аналіз демократичних перетворень, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, дає можливість сформулювати прийнятну для нашої держави концепцію справедливості, яка сприяє вирішенню складних соціальних проблем, стабілізації суспільства, досягненню соціальної злагоди, створенню умов для розбудови правової соціальної держави. 2. Демократичні, державно-правові реформи, перехід до ринку відкривають нові перспективи у визначенні гуманістичної спрямованості соціальної справедливості, її юридичного змісту, зв’язку з природним правом, відповідності розподільчих механізмів загальнолюдським критеріям – правам людини. Соціальна справедливість – це обумовлена природним правом загальнолюдська цінність, яка представляє собою захищені правом і всім суспільним ладом рівні можливості доступу кожної людини до всіх соціальних благ та інших життєвих цінностей, а також розподіл і законне їх використання з урахуванням власного внеску в суспільство. Сьогодні в Україні актуалізується саме правовий аспект соціальної справедливості, який відповідає новій соціально-політичній орієнтації нашої держави, глибинним економічним та соціально-політичним перетворенням. Становлення соціально-правової державності в Україні – процес тривалий, що має власну, відмінну від західних держав, логіку розбудови та розвитку. Це єдиний, цілісний процес формування правової соціальної держави на базі ще зовсім слабко розвиненого громадянського суспільства. В реальному житті тісний зв’язок між правовою та соціальною державою виявляється в тому, що вони у своїй діяльності орієнтуються на природне право, визначальну роль прав людини: якщо правова держава ставить за мету забезпечити конституційні політичні права людини, то соціальна держава покликана забезпечити її соціально-економічні права відповідно до вимог принципів соціальної справедливості. 4. Резюмуючи провідні думки вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності правової соціальної держави, а також узагальнюючи практику конституційного закріплення принципів та їх реалізації у деяких розвинених країнах світу, можна констатувати, що сьогодні для України прийнятною є така концепція правової соціальної держави, яка представляє собою особливий тип високорозвиненої держави, де забезпечується високий рівень соціальної захищеності всіх громадян, але, в першу чергу, - для незаможних та знедолених прошарків населення, тих, хто не в змозі сам себе забезпечити, за допомогою активної законодавчої діяльності держави відповідно до економічних можливостей та принципів соціальної справедливості й солідарності. 4. Послідовне утвердження ідеї соціальної справедливості в соціальній сфері має виняткове значення для досягнення соціальної злагоди та стабілізації суспільства, розбудови правової соціальної держави, що в даному контексті означає: - забезпечення силами державних і суспільних інститутів належного рівня життя для тих, хто не має можливості самостійно задовольнити свої потреби, підтримувати рівень життя гідний людини; - створення в ідеалі рівних стартових можливостей всім членам суспільства через систему виховання, освіти, соціальної підтримки; перехід від політичного та правового рівноправ’я громадян до їх соціального рівноправ’я; - не лише забезпечення прав, а й надання кожній людині гарантії на соціальний захист, створення належних умов для покращення її добробуту. 6. Важливою причиною деформації суспільства в умовах демократизації та становлення ринкової економіки є зрівнялівка, яка імітує справедливість і суперечить її гуманістичним принципам. Зрівнялівка – це неправомірна і неправомочна категорія, яка ґрунтується на адміністративному примусі, на політичних та ідеологічних гаслах. Вирівнювання доходів, благ, престижу лише за допомогою права, чинного законодавства відповідно до гуманних принципів соціальної справедливості – це цивілізований шлях вирішення соціальних проблем та конфліктних ситуацій, що нині існують. Виключно важливого значення принципи соціальної справедливості набувають при упорядкуванні сучасної розгалуженої системи пільг та привілеїв. Сьогодні повністю ліквідувати пільги та привілеї поки що неможливо, проте є можливість їх кардинально трансформувати, щоб вони не загострювали соціальної напруги в суспільстві. Успішно боротися з привілеями, утверджувати соціальну справедливість можна лише за рахунок розширення сфери економічної самостійності та незалежності громадянина від держави, захищаючи соціально-економічні права людини виключно законними та економічно обґрунтованими способами, що ґрунтуються на особистій діловій ініціативі та підприємливості громадян. 7. Принципи соціальної справедливості є ефективними, коли соціальні програми мають законодавче забезпечення, чітко пов’язуються із бюджетними асигнуваннями, системою оподаткування. Реалізація державних соціальних програм повинна мати не тільки економічне, а й соціально гуманітарне обґрунтування на відповідність принципам соціальної справедливості. Дослідження зростаючої ролі принципів соціальної справедливості в захисті соціально-економічних прав людини, забезпеченні її соціально-економічних прав дає змогу констатувати, що ефективність вирішення цих питань, у першу чергу, залежить від посилення ролі держави в соціальній сфері. Могутня держава потрібна для забезпечення верховенства права, закону, реального впровадження в життя принципів соціальної справедливості в економічній та соціальній сферах. Правова соціальна держава повинна створити якісні закони та нормативні акти для забезпечення найсприятливіших умов всім учасникам підприємницької діяльності у сфері вільного ринку (шляхом забезпечення справедливого податкового законодавства, надання кредитів, законодавчого забезпечення певних пільг та привілеїв у межах гуманної концепції соціальної справедливості); підтримувати розмаїття форм власності, рівність умов їх існування та стан вільної конкуренції; запобігати зловживанням, попереджувати та усувати несприятливі наслідки, які виникають при порушенні чинного законодавства та ін. Вказані вимоги – це не будь-яка особлива діяльність держави, а нормальна діяльність правової соціальної держави, яка юридичними засобами вирішує економічні та соціальні проблеми. 8. Щоб прискорити процес розбудови правової соціальної держави відповідно до вимог гуманістичної концепції соціальної справедливості, автор пропонує: - подолати зрівнялівку, що є причиною деформації суспільства в умовах демократизації та становлення ринкової економіки; - законодавчо упорядкувати розгалужену систему пільг та привілеїв; узгодити їх як з економічними можливостями держави, так і з гуманістичними принципами соціальної справедливості; - комплексно реформувати всю соціальну сферу, законодавчо упорядкувати програми соціального захисту населення; - провести реформування пенсійної системи, заробітної плати, податкової системи на основі гуманістичної концепції соціальної справедливості; - забезпечити відповідність діяльності органів внутрішніх справ принципам соціальної справедливості, міжнародним стандартам, правам людини. |
