Анотація до роботи:

Анохіна С.І. Роль шишкоподібного тіла у регуляції гемостазу при гіпо- і гіпертиреоїдних станах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. – Тернопіль,
2004 р.

У дисертації містяться дані щодо з’ясування впливу мелатоніну на систему регуляції агрегатного стану крові, інтенсивності тканинного фібринолізу і протеолізу при експериментальних гіпо- та гіпертиреозі для подальшої розробки патогенетино обгрунтованих хронотерапевтичних способів корекції порушень у системі гемостазу при гіпо- та гіперфункції щитоподібної залози. Встановлені зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у гіпо- та гіпертиреоїдних епіфізектамованих щурів, показано виникнення гіперкоагуляційних змін за умов гіпотиреозу та пригнічення показників фібринолітичної і протеолітичної систем, та гіпокоагуляції за умов гіпертиреозу, які супруводжуються активацією фібринолітичної і протеолітичної систем. За умов уведення мелатоніну встановлено підвищення показників фібринолізу та протеолізу у гіпотиреоїдних щурів та гіперкоагуляційні зміни структурних характеристик кров’яного згустку. А в разі гіпертиреозу змінюється зниження фібринолітичної та протеолітичної активності за збільшенням показників тромбоеластографії.

При вивчені зміни показників гемокоагуляції при гіпо- та гіпертиреоїдних станах у осліплених щурів. Установлено, що при постійній продукції мелатоніну за умов гіпотиреозу інтенсивність плазмового і тканинного фібринолізу та протеолізу зростає. Закономірно знижувались показники фібринолітичної та протеолітичної активності у гіпертиреоїдних тварин.

У роботі наведено теоретичне узагальнення результатів дослідження гемостазу, фібринолізу, протеолізу і колагенолізу при моделюванні змін функціонального стану шишкоподібного тіла при гіпо- та гіпертиреоїдних станах та нове вирішення наукової задачі, яка полягала у з`ясуванні взаємозв`язків між тиреоїдними гормонами, мелатоніном, згортанням крові, плазмовим і тканинним лізисом фібрину, низько- і високомолекулярних білків та колагену.

1.Для експериментального гіпотиреозу характерна хронометрична і структурна гіперкоагуляція, інтенсифікація плазмового лізису високомолекулярних білків і зниження колагенолітичної активності плазми крові, що супроводжується тотальним підвищенням тканинного фібринолізу і протеолізу в серці, печінці, легенях, нирках і селезінці. За умов гіпертиреозу хронометрична гіперкоагуляція поєднується зі структурною гіпокоагуляцією, значним підвищенням фібринолітичної і протеолітичної активності крові і пригніченням плазмового колагенолізу та супроводжується надмірною інтенсифікацією тканинного лізису низько- та високомолекулярних білків і колагену.

2.Екзогенний мелатонін викликає хронометричну гіперкоагуляцію і структурну гіпокоагуляцію крові, активує ферментативний і неферментативний фібриноліз і пригнічує лізис у плазмі крові низько- і високомолекулярних білків. За дії мелатоніну в серці відбувається тотальна активація фібринолізу, протеолізу і колагенолізу, а в тканинах печінки, легень, нирок і селезінки пригнічення ензиматичного лізису фібрину поєднується зі збільшенням інтенсивності протеолітичної деструкції низько-, високомолекулярних білків і колагену.

3.У сліпих тварин хроно- і структурна гіперкоагуляція супроводжується активацією ферментативного фібринолізу і пригніченням плазмового лізису низько- і високомолекулярних білків. Інтенсивність тканинного лізису фібрину в легенях знижується, ферментативний фібриноліз зростає в печінці і нирках, а неферментативна фібринолітична активність, протеоліз і колагеноліз - у всіх досліджуваних органах.

4.Епіфізектомія характеризується хронометричною гіперкоагуляцією і структурною гіпокоагуляцією, пригніченням неферментативної фібринолітичної активності крові і плазмового лізису низько-, високомолекулярних білків і колагену на тлі тотального зниження інтенсивності тканинного фібринолізу, протеолізу і колагенолізу.

5.Уведення мелатоніну гіпотиреоїдним щурам підсилює хронометричну гіперкоагуляцію, але послаблює структурні характеристики кров’яного згустку, викликає додаткову активацію неферментативного і ферментативного фібринолізу та пригнічення лізису низько- і високомолекулярних білків. У тканинах серця і легень зростає неферментативна і ферментативна фібринолітична активність, у печінці, нирках і селезінці, навпаки, мелатонін знижує інтенсивність фібринолізу. В усіх досліджуваних органах спостерігається додаткова активація протеолізу і колагенолізу. У гіпертиреоїдних щурів мелатонін сприяє нормалізації хронометричних і структурних характеристик згортання крові, а також знижує інтенсивність тканинного фібринолізу, протеолізу і колагенолізу.

6.Гіпотиреоз в осліплених тварин характеризується послабленням хронометричної гіперкоагуляції на тлі різкого підсилення структурної гіперкоагуляції, сталої інтенсивності фібринолізу, додаткового пригніченняч лізису низько- і високомолекулярних білків та активації плазмового колагенолізу. У легенях відбувається зниження неферментативної і ферментативної фібринолітичної активності, у тканинах серця, печінки, нирок і селезінки - значна інтенсифікація фібринолізу, протеолізу і колагенолізу. Для гіпертиреозу в осліплених тварин характерним є зменшення хронометричних параметрів згортання крові, підвищення структурних характеристик кров’яного згустка, пригнічення плазмового лізису низько- і високомолекулярних білків при збільшенні колагенолітичної активності плазми крові. У серці відбувається зменшення інтенсивності протеолітичної деструкції низько- і високомолекулярних білків і активація колагенолізу, в легенях, печінці, нирках і селезінці - тотальне пригнічення фібрино-, протео- і колагенолітичної активності.

7. Гіпотиреоз в епіфізектомованих щурів поглиблює хронометричну гіпер- і структурну гіпокоагуляцію крові, але активує плазмовий фібриноліз, протеоліз і колагеноліз, викликаючи водночас різке зниження неферментативної і ферментативної фібринолітичної активності, а також лізису низько-, високомолекулярних білків і колагену в тканинах серця, легень, печінки, нирок і селезінки. Для гіпертиреозу в епіфізектомованих тварин також характерно підсилення хронометричної гіперкоагуляції і послаблення структурних якостей кров’яного згустка, активація плазмового фібринолізу та протеолізу, але без змін колагенолітичної активності плазми крові і при тотальній інтенсифікації лізису фібрину, протеолітичної деструкції низько-, високомолеклярних білків і колагену в тканинах досліджуваних внутрішніх органів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Для з’ясування механізмів ушкодження внутрішніх органів при гіпо- і гіперфункції щитоподібної залози, окрім хронометричних параметрів згортання крові, доцільно визначати структурні характеристики кров’яного згустка, а також досліджувати інтенсивність плазмового і тканинного лізису азофібрину, азоальбуміну і азоколу, що дозволить установити нові патогенетичні механізми порушення функціонального стану серця, печінки, легень, нирок.

Результати роботи свідчать про доцільність апробації методу хронотерапії подовженого темного періоду доби при інших патологіях.

Публікації автора:

1. Анохіна С.І., Бондаренко Ю.Б., Пішак В.П. Вплив мелатоніну на кислотовидільну функцію нирок // Бук.мед.вісник. – 2002. - Т.6, №1. –С.141-143. (Проведено аналіз літературних джерел, проведено набір фактичного матеріалу).

2. Анохіна С.І., Горбань Є.М. Вплив мелатоніну на гемостаз, плазмовий фібриноліз і фібринолітичну активність тканин внутрішніх органів білих щурів // Бук.мед.вісник. – 2002. - Т.6, №3-4. – С.117-120. (Проведено аналіз літературних джерел, здійснено розробку теоретичних і практичних положень роботи, проведено набір і обробку фактичного матеріалу та статистичну обробку даних, сформульовано висновки.)

3. Анохіна С.І. Характеристика змін коагуляційного потенціалу, фібринолітичної активності плазми крові та тканин внутрішніх органів в осліплених щурів // Бук.мед.вісник. – 2002. - Т.6, №4. –С.168-171.

4. Анохіна С.І., Тимофийчук І.Р. Вплив мелатоніну на тромбоеластографічні показники плазми крові в гіпертиреоїдних щурів // Бук.мед.вісник. – 2003. - Т.7, №1-2. –С.11-13. (Проведено аналіз літературних джерел, здійснено розробку теоретичних і практичних положень роботи, проведений набір і обробка фактичного матеріалу та статистична обробка даних, сформульовані висновки.)

5. Характеристика функції нирок і тканинного фібринолізу при експериментальному радіаційному нефриті / Довганюк Л.І., Доломатов С.І., Швець В.І., Анохіна С.І. Фізіологічний журнал. – 1998. – Т.44, №3. – С.337. (Особисто проведено аналіз літературних джерел).

6. Анохіна С.І. Експериментальні дослідження впливу мелатоніну на гемокоагуляцію //Українські медичні вісті. Матеріали VІ з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства. – 2001. -Т. 4, число 1 (62). - С. 6.

7. Анохіна С.І Докази участі мелатоніну у фотоперіодичному контролі активності системи регуляції агрегатного стану крові // Тези доповідей 2-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 1998. – С.97.

8. Основи теоретичної підготовки лікарів щодо з’ясування механізмів І стадії синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові /Кухарчук О.Л., Швець В.І., Кузнецова О.В., Анохіна С.І. Збірник науково-методичних праь науково-методичної конференції “Практичне заняття у підготовці лікарів і провізорів”. – Київ, 2001. – С.3-6. (Проведено аналіз літературних джерел)

9. Изменения тканевого протеолиза и фибринолиза при экспериментальном моделировании патологических процессов / Кухарчук А.Л., Анохина С.И., Кузнецова А.В.,Филипова Л.О., Чипко Т.М., Зальцман Н.К., Кухарчук А.А. Материалы V Международной научной конференции “Здоровье семьи – ХХІ век”. – Пермь, Мармарис, 2001. – С.192. (Особисто проведено аналіз літературних джерел, досліджено зміни тканинного фібринолізу та протеолізу при моделюванні гіпо- та гіпертиреоїдних станів та здійснено статистичну обробку отриманих даних).

10. Анохіна С.І. Вплив мелатоніну на тромбоеластографічні показники згортання крові // Матеріали наукової конференції фізіологів України, присвяченої 160-річчю Національного медичного університету, «Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні» – Київ, 2001. – С.46-47.

11. Анохіна С.І., Кухарчук О.Л. Вплив мелатоніну на інтенсивність тканинного фібринолізу у внутрішніх органах білих щурів // Материалы научно-практической конференции “Лекарства-человеку”. – Харьков, 2001. – С.5-6. (Проведено аналіз літературних джерел, здійснено розробку теоретичних і практичних положень роботи, проведено набір і обробку фактичного матеріалу та статистичну обробку даних, сформульовано висновки.)

12. Анохіна С.І. Вплиа епіфізектомії на стан плазмового і тканинного фібринолізу у білих щурів // Тези 56 наукової конференції студентів і молодих вчених, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю, присвяченої 160-річчю НМУ імені О.О.Богомольця. – Київ, 2001. - Ч. 2. - С.70-71.

13. Анохіна С.І. Вплив епіфізектомії на систему регуляції агрегатного стану крові у білих щурів //Архив клінічної та експериментальної медицини. Матеріали ІІ конференції Українського товариства нейронаук, присвяченої 70-річчу кафедри фізіології Донецького державного медичного університету. – Донецьк, 2001.- С.122-123.

14. Анохіна С.І. Характеристика змін плазмового і тканинного фібринолізу в осліплених щурів //Тези доповідей конференції, присвяченої з дня народження заслуженого діяча науки України професора Я.П.Склярова, «Механізми фізіологічних функцій в експерименті та кліниці». – Львів, 2001.- С.19.