Расін Олексій Михайлови. Роль рецепторів, які активують проліферацію пероксисом-гамма, в регуляції функцій та апоптозу моноцитів : Дис... канд. наук: 14.03.08 - 2009.
Анотація до роботи:
Расін О.М. Роль рецепторів, які активують проліферацію пероксисом-гамма, в регуляції функцій та апоптозу моноцитів. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.08 – імунологія і алергологія. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького. М. Донецьк, 2008.
У дисертації отримані експериментальні дані та зроблені теоретичні узагальнення, що свідчать про важливу роль рецепторів, які активують проліферацію пероксисом-гамма (PPAR), і їхніх агоністів - аторвастатину і розиглітазону, а також про значення поліморфізму цих рецепторів у регуляції активності головних клітин природженого та набутого імунітету – моноцитів/ макрофагів, зокрема про активацію апоптозу і негативний вплив PPAR на функціональну активність моноцитів/макрофагів: зниження продукції активного кисню, поглинальної функції та продукції фактора некрозу пухлин-альфа. Одержані в нашому дослідженні результати свідчать про імуносупресивну активність PPAR, більше виражену в осіб із 12Ала алелем цих рецепторів. Загалом, вони свідчать про важливу роль імунної системи (зокрема, мононуклеарної фагоцитарної системи) в патогенезі хронічного запалення і велике значення досліджень поліморфізму білків регуляторних систем для теоретичної та клінічної імунології, імунокорекції та імунореабілітації.
У дисертації одержані експериментальні дані та зроблені теоретичні узагальнення, які свідчать про активацію апоптозу та пригнічення інших досліджених функцій моноцитів/макрофагів крові людини агоністами ядерних транскрипційних факторів - рецепторів, що активують проліферацію пероксисом-гамма (PPAR), аторвастатином і розиглітазоном, а також вищу функціональну активність 12Ала алеля цих рецепторів. Це свідчить про негативний вплив PPAR на функціональну активність моноцитів крові людини.
1. В українській популяції знайдене значне розповсюдження алеля 12Ала гена PPAR (20,7%), що дещо перевищує середні показники серед європеоїдів (12-20%). У групі хворих з явищами метаболічного синдрому частота 12Ала алеля має тенденцію до нижчих показників, ніж у здорових осіб (-11,9%, р=0,092), що відповідає даним, одержаним у хворих на цукровий діабет 2 типу в різних популяціях.
2. Установлено підвищення інтенсивності апоптозу моноцитів/ макрофагів під впливом двох різних за структурою і механізмом дії агоністів РРAR. У діапазоні застосованих доз аторвастатин у середньому збільшував апоптоз М/М на 37-75%, розиглітазон - на 65-130%. Більш виражений ефект цих агоністів спостерігався у М/М, одержаних від осіб із алелем 12Ала (на 12-100% у порівнянні з групою з генотипом Про12Про).
3. Аторвастатин і розиглітазон знижують продукцію моноцитами /макрофагами активних форм кисню на 5-14% і 6-18%, відповідно, про що свідчать дані НСТ-тесту, і на 38-68% за даними вивчення хемілюмінесценції. Найбільше зниження продукції активних форм кисню (на 10-17%) спостерігалося в групах М/М з 12Ала алелем.
4. Агоністи PPAR мають різноспрямований вплив на фагоцитарну (поглинальну) функцію моноцитів/макрофагів. Аторвастатин знижує цю здатність перважно у осіб з 12 Ала алелем на 8-15%. Розиглітазон дозою 10 і 30 мкмоль/л знижував цю функцію на 7-12%, а дозою 100 мкмоль/л підвищував її. Останнє більш виражено у М/М, одержаних від осіб із алелем 12Ала на 10-12%.
5. Аторвастатин і розиглітазон знижують продукцію моноцитами/ макрофагами фактора некрозу пухлин - альфа в середньому на 24,5 і 40,5% відповідно. Це зниження більше в М/М, одержаних від осіб із 12Ала алелем на 12%. Одержані в нашому дослідженні результати свідчать про імуносупресивну активність PPAR, більше виражену в осіб із 12Ала алелем цих рецепторів, Загалом, вони свідчать про важливу роль імунної системи (зокрема, мононуклеарної фагоцитарної системи) в патогенезі хронічного запалення і велике значення досліджень поліморфізму білків регуляторних систем для теоретичної та клінічної імунології, імунокорекції та імунореабілітації.
Практичні рекомендації. Необхідно продовжити дослідження імуносупресивної дії агоністів PPAR як в експериментах, так і в умовах клініки, як чинників запобігання та лікування хронічного запалення, яке є основою розвитку найпоширеніших хвороб людства. Дані про слабший імуномодулюючий ефект агоністів PPAR у осіб з генотипом Про12Про, який переважає в українській популяції, вказують на необхідність диференційованого дозування цих препаратів в залежності від генотипу пацієнта. Наявність генотипу Про12Про маємо вважати одним із додаткових чинників ризику розвитку метаболічного синдрому і асоційованих із ним хвороб. Подальші дослідження, на наш погляд, мають бути спрямовані на з'ясування механізмів взаємодії PPAR з іншими ядерними транскрипційними чинниками, а також з іншими типами PPAR – альфа і бета/дельта, які також виконують певну роль у регуляції функцій мононуклеарної макрофагальної системи.
Публікації автора:
Расін А.М. Функціональний стан моноцитів/макрофагів крові чоловіків з метаболічним синдромом та різними генетичними варіантами гена PPAR / Расін А.М. // Проблеми екології та медицини.-2007.-Т.11.-№5-6.-С. 9-14.
Расин А.М. Значение полиморфизма гена PPAR в противо- воспалительной активности аторвастатина и розиглитазона /Расин А.М., Кайдашев И.П., Расин М.С. // Імунологія і алергологія.-2007. - №2.- С.16-18.
Особистий внесок автора: збір матеріалу, підготовка та проведення експерименту, статистична обробка та аналіз отриманих даних, аналіз наукової літератури за темою.
Особистий внесок автора: збір матеріалу та підготовка експерименту, статистична обробка та аналіз отриманих даних, аналіз наукової літератури за темою.
Кайдашев И.П. Влияние полиморфизма гена PPAR на функциональное состояние моноцитов\макрофагов крови людей /Кайдашев И.П., Расин А.М., Микитюк М.В., Куценко Л.А., Расін М.С. // Імунологія та алергологія.-2007.-№1.-С.27-30.
Особистий внесок автора: збір матеріалу та підготовка експерименту, статистична обробка та аналіз отриманих даних, аналіз наукової літератури за темою.
Расин А.М. Пероксисом пролифератор-активирующие рецепторы и их роль в системном воспалении, атерогенезе, артериальной гитпертензии и хроническом обструктивном заболевании легких (обзор литературы) /Расин А.М., Кайдашев И.П., Расин М.С. // Український терапевтичний журнал.-2006.-№2.-С.100-108.
Особистий внесок автора: збір та аналіз наукової літератури за темою.
Расин А.М. Пероксисом пролифератор-активирующие рецепторы: их роль в патологии кровообращения /Расин А.М., Кайдашев И.П., Расин М.С. // Кровообіг і гемостаз. -2006.-№ 1.- С.11-18.
Особистий внесок автора: збір та аналіз наукової літератури за темою.
Расін О.М. Молекулярні механізми протизапальної дії глітазонів та статинів: роль PPAR- / О.М. Расін, І.П. Кайдашев, М.С. Расін// Міжнародний ендокринологічний журнал. -2007.-№6 (12).-С. 71-76.
Особистий внесок автора: збір та аналіз наукової літератури за темою, співставлення літературних та власно отриманих даних.
Расин М.С. Рецепторы, активирующие пролиферацию пероксисом: их роль в атерогенезе и развитии артериальной гипертензии /Расин М.С., Кайдашев И.П., Расин А.М. // Український кардіологічний журнал.-2006.-№4.-С. 106-112.
Особистий внесок автора: збір та аналіз наукової літератури за темою.
Метаболический синдром у мужчин в возрасте 35-59 лет сельского района Полтавской области и возможности профилактической терапии аторвастатином /Кайдашев И.П., В.Н. Васильев, А.М. Расин [и др.] // Врачебное дело.-2006.-№8.-С.48-50.
Особистий внесок автора: статистична обробка та аналіз отриманих у популяційному дослідженні даних, аналіз наукової літератури за темою.
10. Kaydashev I.P. Frequency of the Pro12Ala gene polymorphism PPAR2 in ukrainian population and its possible role in metabolic syndrome development /Kaydashev I.P., Rasin A.M., Shlykova O.A. // Cytology and Genetics.- 2007.- .- .- Р. 43-47.
Особистий внесок автора: статистична обробка та аналіз отриманих у популяційному дослідженні даних, аналіз наукової літератури за темою.
11. Деклараційний патент на корисну модель, 16079 Україна. МПК (2006) А61К 31/00. Спосіб лікування хронічного обструктивного захворювання легень у поєднанні з ішемічною хворобою серця / Кайдашев І.П, Расін М.С., Васильєв В.М., Петрушов А.В., Расін О.М., заявники та власники патенту, заявлений 20.02.2006, отриманий 17.07.2006. Бюл. №7.
Особистий внесок автора: формування мети дослідження, статистична обробка та аналіз отриманих даних, аналіз наукової літератури за темою.
