Анотація до роботи:

Сопель О.М. Роль порушень вільнорадикальних процесів та ендогенної інтоксикації у патогенезі ураження нирок отрутою блідої поганки та їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню в нирках і крові процесів вільнорадикального окиснення, антиоксидантної системи, системи оксиду азоту, маркерів ендогенної інтоксикації при дії на організм токсинів блідої поганки, а також корекції виявлених змін з допомогою антиоксиданта тіотриазоліну та металокомплексу гістидинату міді.

В роботі проведено експериментальне та теоретичне обґрунтування впливу отрути блідої поганки на порушення екскреторної, іонорегулюючої та кислотовидільної функцій нирок. Вперше встановлено патогенетичний зв’язок між рівнем продуктів пероксидації ліпідів, окисненомодифікованих білків, активністю ферментів антиоксидантної системи, показниками ендогенної інтоксикації і розвитком дистрофічно-некротичного ураження глометулярно- тубулярного апарату нирок при дії отрути блідої поганки. Встановлено, що аманіта-фаллоїдини пригнічують утворення оксиду азоту в нирках, сприяючи розвитку в них ішемії.

Виявлено ефективне використання гістидинату міді і тіотриазоліну при експериментальному ураженні нирок аманіта-фаллоїдиновою отрутою. Показано, що дані препарати здатні стабілізувати вільнорадикальні процеси, покращувати функціональний стан системи антиоксидантного захисту, знижувати ступінь ендогенної інтоксикації та захищати гломерулярні і тубулярні структурні елементи нирки від ураження, що призводить до нормалізації фільтраційних, іонорегулюючих і кислотовидільних процесів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у з’ясуванні ролі вільнорадикальних процесів і факторів ендогенної інтоксикації в розвитку токсичного ураження нирок отрутою блідої поганки. Отримані експериментальні дані свідчать про доцільність використання при аманіта-фаллоїдиновій інтоксикації антиоксидантних та мембраностабілізуючих засобів здатних підвищувати стійкість клубочково-тубулярного апарату до дії отрути.

У результаті вирішення наукового завдання зроблено наступні наукові та прикладні висновки:

1. Отрута блідої поганки дестабілізує процеси вільнорадикального окиснення в організмі тварин, внаслідок чого в нирках підвищується вміст продуктів пероксидації ліпідів (дієнових кон’югатів – у 4 рази (Р<0,001), і малонового діальдегіду – у 2,8 рази, Р<0,001) та ступінь окисненомодифікованих білків (в 1,4 рази, Р<0,01). Максимальна активність процесів спостерігається на 24 годину токсичного впливу отрути.

2. Активація процесів вільнорадикального окиснення при аманіта-фаллоїдиновій інтоксикації розвивається внаслідок пригнічення в нирках ферментів антиоксидантного захисту – супероксиддисмутази (15,5 % від норми), каталази (43,2 % від норми), глутатіонпероксидази (39,9 % від норми), зниження вмісту SH-груп (на 60 %).

3. В міру розвитку аманіта-фаллоїдинової інтоксикації в організмі тварин значно зростають показники ендогенної інтоксикації, що проявляється підвищенням вмісту в крові та нирках молекул середньої маси, (СМ₁ – у 2,8 рази, СМ₂ – у 3,8 рази) які відображають вміси ланцюгових та ароматичних амінокислот у середньо молекулярних пептидах та продуктах їх розпаду, підвищенням еритроцитарного індекса інтоксикації, як показника сумарного токсичного впливу на мембрани.

4. Токсини блідої поганки пригнічують утворення в нирках (на 83,9 %, Р<0,001) вмісту метаболіту оксиду азоту – нітрит аніону (NO₂^-), що сприяє розвитку ішемії і зниженню фільтраційної здатності. Поряд з цим відбувається підвищення в крові (у 4,9 рази, Р<0,001) вмісту NO₂^- , що може сприяти зниженню судинного тонусу і погіршенню мікроциркуляції.

5. Ушкодження отрутою блідої поганки нирок на рівні клубочків, проксимальних і дистальних канальців та активація тубуло-гломерулярного зворотнього зв’язку призводить до зниження швидкості клубочкової фільтрації і підвищення концентрації в плазмі крові креатиніну. Найбільш виражений нефротоксичний ефект аманіта-фаллоїдинового токсину з порушенням екскреторної, іонорегулюючої та кислотовидільної функцій нирок розвивається на 24 годину інтоксикації.

6. Аманіта-фаллоїдини блідої поганки викликають дистрофічно-некротичне ураження гломерулярно-тубулярного апарату нирок щурів, яке виявляється на 6 годину і максимально проявляється на 24-72 години інтоксикації. Отрута дестабілізує клітинні та внутрішньоклітинні мембрани клубочково-канальцевого апарату нирок.

7. Антиоксиданти тіотриазолін і гістидинат міді сприяють значній нормалізації процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, вмісту нітрит-аніону (NO^-₂) в нирках та крові, знижують вираженість ендогенної інтоксикації.

8. Під впливом тіотриазоліну та металокомплексу гістидинату міді покращуються і наближуються до контрольних величин показники фільтраційної, екскреторної, іонорегулюючої і кислотовидільної функції нирок. Тварини краще переносять критичний 24 год період інтоксикації. В результаті підвищується діурез, зростає швидкість клубочкової фільтрації, концентраційна здатність сечі, знижується екскреція іонів натрію, білка і підвищується проксимальна їх реабсорбція, покращується канальцевий транспорт натрію, екскреція титрованих кислот, аміаку.

9. Застосування при ураженні тварин отрутою блідої поганки тіотриазоліну, гістидинату міді сприяє збереженню всіх структурних компонентів фільтраційного бар’єру канальцевого апарату нефронів у щурів. Більш виражений лікувальний ефект проявляє гістидинат міді, який помітно покращує структурну організацію компонентів нефрогематичного бар’єру (ендотелію- та подоцитів, базальної мембрани), а також епітеліоцитів тубулярного апарату (особливо виразно – проксимальних канальців). У всіх зазначених елементах нефронів краще зберігаються клітинні та внутрішньоклітинні мембрани.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Враховуючи виражену антиоксидантну активність металокомплексу гістидинату міді, вважати доцільним його подальше вивчення з метою визначення можливості корекції біохімічних порушень при активації вільнорадикальних та мембранодеструктивних процесів.

2. Дослідження показників вмісту окисненомодифікованих білків та метаболіту оксиду азоту – нітрит-аніону можна вважати додатковим діагностичним критерієм для оцінки тяжкості перебігу токсичного ураження нирок аманіта-фаллоїдинами.

3. Використовувати результати проведених досліджень в навчальному процесі при викладанні патологічної фізіології, фармакології, патологічної анатомії і гістології, токсикології.

Публікації автора:

1. Сопель О.М. Порушення процесів перекисного окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків у нирках та крові при отруєнні блідою поганкою // Mедична хімія. - 2004. - Т. 6, № 2. - С. 77-80.

2. Сопель О.М. Вплив тіотриазоліну на процеси перекисного окислення ліпідів, білків та стан антиоксидантної системи в крові і нирках при аманіта-фаллоїдиновому отруєнні // Науковий вісник Ужгородського університету; серія “Медицина”. - 2004. - Вип. 23. - С. 32-36.

3. Сопель О.М. Вплив тіотриазоліну на зміни вмісту в крові і нирках оксиду азоту при отруєнні блідою поганкою // Вісник наукових досліджень - 2004. - № 2 ( 35). - С. 25-26.

4. Сопель О.М. Характиристика нефротоксичного впливу аманіта-фалоїдинового токсину // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 2. – С. 448-449.

5. Деклараційний патент на винахід 68998 А, Україна, А61В10/00, А61К31/38, G09В23/28. Спосіб визначення цитотоксичної дії отрути блідої поганки / О.М.Сопель, Ю.І.Бондаренко, В.В.Дем’яненко № 20031110631; Заявл. 25.11.03; Опубл. 16.08.04. Бюл. № 8 – 3 с. (Дисертантом самостійно здійснено патентний пошук, розроблено схему експерименту, проведено експериментальні дослідження, підготовлено матеріали до друку).

6. Сопель О.М., Бойчук Б.Р. Морфо-функціональні зміни нирок при аманіта-фаллоїдиновому отруєнні. // Наукові праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів “Актуальні питання морфології”. – Київ, 2002.- С. 297-298. (Дисертантом самостійно здійснено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, підготовлено матеріали до друку).

7. Бойчук Б.Р, Кондратюк В.А., Сопель О.М. Отруєння шапинковими грибами – екологічна небезпека сьогодення // Екологічний вісник - 2002. - № 3-4. - С. 15. (Дисертантом самостійно здійснено літературний огляд, статистична обробка даних, підготовлено матеріали до друку).

8. Сопель О.М., Бондаренко Ю.І. Корекція тіотриазоліном ендогенної інтоксикації при аманіта-фаллоїдиновому ураженні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Довкілля і здоров’я”. –Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С.129-130. (Дисертантом самостійно здійснено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, підготовлено матеріали до друку).

9. Сопель О.М. Вплив тіотриазоліну на функціональний стан нирок при отруєнні блідою поганкою. // Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003 – С.211.

10. Сопель О.М. Вплив отрути блідої поганки на функціональний стан нирок // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. - Донецьк, 2003. - С.153.

11. Бондаренко Ю.І., Сопель О.М. Вплив гістидинату міді на показники ендогенної інтоксикації при отруєнні блідою поганкою // Тези доповідей наукової конференції “III-ті читання ім. В.В.Підвисоцького”.- Одеса, 2004 - С. 22-23. (Дисертантом самостійно здійснено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, підготовлено матеріали до друку).

12. Гонський Я.І., Сопель О.М. Вплив металокомплексу гістидинату міді на активність вільнорадикальних процесів у крові і нирках щурів при аманіта-фаллоїдиновій інтоксикації // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2004. -№ 1(3). - С. 26-28. (Дисертантом самостійно здійснено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, підготовлено матеріали до друку).