Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Психіатрія


Малєв Олександр Леонідович. Роль окисної модифікації білків у діагностиці ендогенних та екзогенних психічних розладів. : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2009.



Анотація до роботи:

Малєв О.Л. «Роль окисної модифікації білків у діагностиці ендогенних та екзогенних психічних розладів». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», – Харків, 2009.

Дисертація присвячена вивченню клінічного поліморфізму і його зв'язку з окисною модифікацією білків плазми крові при психічних і поведінкових розладах у результаті вживання алкоголю, шизофренії, а також невротичних розладах. За допомогою клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психометричного, біохімічного і статистичного методів вивчені особливості зміни окисної модифікації білків плазми крові залежно від клінічної групи, динамічних факторів психопатологічного процесу, клінічних симптомів й їхніх градацій, а також від додаткових анамнестичних факторів. На підставі статистично значимого розходження показника окисної модифікації білків плазми крові для кожної клінічної і контрольної групи розроблені критерії їхнього диференційно-діагностичного розмежування, що дозволяє використати цей показник як додатковий диференційно-діагностичний тест при виникненні труднощів у диференціальній діагностиці на основі феноменологічного підходу. Виявлено, що виразність відхилень цього показника щодо контрольної групи відповідає виразності клініко-психопатологічних симптомів і факторів тяжкості перебігу психопатологічного процесу.

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтована участь окисної модифікації білків у патогенезі екзогенних й ендогенних психічних розладів. Доведено можливість використання цього показника в діагностиці, диференціальній діагностиці й прогнозі психічних і поведінкових розладів у результаті вживання алкоголю, шизофренії, а також невротичних розладів.

2. Визначене статистично значиме розходження (p < 0,001) участі в патологічних процесах екзогенних й ендогенних психічних розладів окисної модифікації білків плазми крові, на підставі чого розроблені критерії їхнього диференційно-діагностичного розмежування. Виявлено тенденцію до наростання окисної модифікації білків на довжині хвилі 363 нанометрів від контрольної групи (психічно здорові) до груп психічно хворих у наступній послідовності: а) шизофренія; б) невротичні розлади; в) психічні й поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Цей же показник на довжині хвилі 274 нанометрів наростає в наступній послідовності: а) психічні й поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю; б) здорові; в) шизофренія; г) невротичні розлади.

3. У пацієнтів із психічними й поведінковими розладами в результаті вживання алкоголю виявлені найбільші кореляції (r від 0,417 до 0,646 при р < 0,05) окисної модифікації білків плазми крові на обох довжинах хвилі (274 й 363 нм) із психометричними показниками по шкалах Гамільтона та PANSS, включаючи кореляції субшкал PANSS (r від 0,347 до 0,612), а також значима відмінність цього показника при ясній свідомості по шкалі Глазго (15 балів), у порівнянні зі станом оглушення (14 й 13 балів).

4. У хворих із шизофренією виявлені достовірні (p < 0,05) кореляції виразності негативних розладів по шкалі PANSS (r = 0,334) і рівня депресії по шкалі Гамільтона (r = 0,366) з окисною модифікацією білків тільки на довжині хвилі 363 нанометрів.

5. Для пацієнтів з невротичними розладами виявлені достовірні (p < 0,05) кореляції окисною модифікацією білків на обох довжинах хвилі з виразністю депресії по шкалі Гамільтона (r = 0,437 (274 нм), r = 0,582 (363 нм)), симптоматикою описуваною шкалою PANSS (r = 0,609 (274 нм), r = 0,634 (363 нм)), а також всіх її субшкал (r від 0,301 до 0,576 (274 нм) і r від 0,358 до 0,595 (363 нм)) за винятком шкали позитивних розладів.

6. У результаті дисперсійного аналізу встановлені стійкі взаємозв'язки між градаціями психометричних показників і рівнем окисної модифікації білків. Це, разом з результатами кореляційного аналізу, підтверджує зв'язок виразності клініко-психопатологічних симптомів із процесом окисної модифікації білків і його важливу роль у патогенезі вивчених екзогенних та ендогенних психічних розладів.

7. У всіх групах пацієнтів при дисперсійному аналізі встановлені залежності рівня окисної модифікації білків від додаткових анамнестичних ознак і факторів прогредієнтності (віку пацієнтів, віку початку захворювання, тривалості хвороби й тривалості ремісії), доповнені їхніми кореляційними зв'язками як між собою, так і з окисною модифікацією білків, що свідчить про те, що цей показник є предиктором прогнозу перебігу психічних розладів.

8. Для практичної охорони здоров'я, виходячи з результатів дослідження, рекомендується: а) при поліморфній клінічній симптоматиці захворювання, на початкових етапах його діагностики, поряд із клініко-психопатологічним і психометричним методами, застосовувати клініко-біохімічну оцінку окисної модифікації білків плазми крові; б) на підставі підтверджуваного окисною модифікацією білків наявності оксидантного стресу в пацієнтів із шизофренією, психічними й поведінковими розладами в результаті вживання алкоголю, а також з невротичними розладами в комплексній терапії рекомендується застосування поряд із психотропними засобами антиоксидантної терапії.