Анотація до роботи:

Дашо Т.Ю. Роль і місце органів внутрішніх справ України в умовах формування громадянського суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2009.

Дисертація являє собою комплексне дослідження ролі та місця органів внутрішніх справ в умовах формування громадянського суспільства в Україні, через розкриття форм і методів діяльності міліцейських підрозділів, що відповідають вимогам сьогодення.

Як випливає із дослідження, побудова громадянського суспільства неможлива без ефективної роботи усіх державних структур, однією з яких є органи внутрішніх справ, яким після здобуття Україною незалежності довелося діяти в умовах, коли зростання злочинності внаслідок глибокої соціально-економічної кризи, що охопила усі сфери суспільного життя – економіку, політику, ідеологію, мораль, досягло рівня реальної загрози національній безпеці України.

Діяльність органів внутрішніх справ є важливою складовою діяльності державних органів щодо забезпечення особистих прав і свобод громадян України. Водночас соціальні, організаційні, фінансові та правові чинники, інтенсивний розвиток нових суспільних відносин, процеси становлення громадянського суспільства зумовлюють потребу подальшого реформування системи органів внутрішніх справ України, приведення їх у відповідність до реалій сучасного суспільно-політичного життя, перетворення на справжніх слуг народу, готових вчасно прийти на допомогу та в повному обсязі гарантувати громадянам України захист їх прав і свобод.

Проведений вище аналіз теоретичних та практичних аспектів функціонування органів внутрішніх справ в умовах становлення громадянського суспільства, дозволяє зробити ряд висновків:

1. Громадянське суспільство – це певна система суспільних відносин, що формуються та здійснюються на підставі особистого інтересу людей поза прямим опосередкуванням з боку держави. Це класичне визначення, що спирається на два найважливіші вихідні припущення. По-перше, на традицію особистої свободи індивіда, свободи, яка, можливо, навіть у наш час, ще не затвердилася повною мірою, але вже досить глибоко усвідомлена людьми як необхідна умова для досягнення ними особисто вагомих цілей. І, по-друге, на розуміння такої ролі держави в організації громадського життя, за якої держава вже не претендує на одноосібне лідерство, на монопольне право володіти суспільною ініціативою і самостійно визначати спрямованість і зміст соціальних процесів. Така держава визнає (добровільно або вимушено) право суспільства співпрацювати з ним при розробленні, а пізніше і практичній реалізації державної політики, поділяє з ним відповідальність за результати спільної діяльності.

2. Побудова громадянського суспільства неможлива без ефективної роботи усіх державних структур, однією з яких є органи внутрішніх справ, яким після здобуття Україною незалежності довелося діяти в умовах, коли зростання злочинності внаслідок глибокої соціально-економічної кризи, що охопила усі сфери суспільного життя – економіку, політику, ідеологію, мораль, досягло рівня реальної загрози національній безпеці України. У цій ситуації перед правоохоронними органами постали нові завдання, що зумовило необхідність переглянути стратегічні напрями їхньої діяльності.

3. Важливою умовою виконання ОВС своїх функцій щодо забезпечення правопорядку та громадської безпеки у державі стало реформування, а фактично створення, нової системи підготовки кадрів. За доволі короткий термін була створена багатопрофільна відомча система підготовки кадрів, яка забезпечувала підготовку фахівців для всіх галузевих служб системи МВС України. Постійно вдосконалювалися порядок комплектування та організація навчання кандидатів на службу, в навчальний процес уводилися нові інтегровані програми, що сприяло більш якісній професійній підготовці майбутніх працівників ОВС.

Разом із тим, проведений аналіз дозволяє стверджувати, що сьогодні в Україні існує «традиційна» організація та побудова системи МВС, яка має цілий ряд недоліків: надто централізована структура органів внутрішніх справ; певна віддаленість від людей та конкретних проблем, що турбують мешканців тієї чи іншої місцевості; застаріла система менеджменту, що виражається у намаганні підтримувати реноме міліції, а не у формуванні якісної організації всередині підрозділу міліції та наданні якісного сервісного обслуговування місцевій громаді; недосконала система відбору та просування по службі; слабка політика підвищення престижу професії правоохоронця та його соціально-економічного статусу. Окрім цього, слід зазначити, що усі реформи, які мали місце протягом останніх років у системі МВС України, носили епізодичний, неструктурований характер, відрізнялися слабкою основою та необґрунтованими на науковому рівні діями.

4. Визначальною рисою правоохоронця в умовах формування громадянського суспільства повинен бути найвищої якості професіоналізм. Професіоналізм сучасного правоохоронця повинен ураховувати та не допускати усі вище описані недоліки та включати ті позитивні характеристики, які набуті багаторічним досвідом діяльності поліції західних країн та української міліції. Більше того, сучасне суспільство вимагає зміщення акцентів у поліцейській діяльності. Сьогодні необхідно не лише на високому професійному рівні вміти розкривати злочини, але й працювати з громадськістю, встановлювати партнерські відносини з органами місцевого самоврядування, державними та приватними органами та організаціями, громадськими організаціями, місцевими жителями, засобами масової інформації тощо. Тобто професіоналізм сучасного працівника міліції повинен включати усі вимоги, які дозволяють повноцінно вести усі напрямки роботи. Формуванню професіоналізму в ОВС України повинно бути присвячене особливе місце під час проведення реформи системи МВС України як одному з життєво необхідних компонентів.

5. Діяльність органів внутрішніх справ є важливою складовою діяльності державних органів щодо забезпечення основоположних прав і свобод громадян України. Водночас соціальні, організаційні, фінансові та правові чинники, інтенсивний розвиток нових суспільних відносин, процеси становлення громадянського суспільства зумовлюють потребу подальшого реформування системи органів внутрішніх справ України, приведення їх у відповідність до реалій сучасного суспільно-політичного життя, перетворення на справжніх слуг народу, готових вчасно прийти на допомогу та в повному обсязі гарантувати громадянам України захист їх прав і свобод.

6. Якісне, ефективне виконання міліцією завдань щодо забезпечення конституційних прав та свобод громадян у період формування громадянського суспільства значною мірою залежить від добре розвиненої нормативної бази, тобто від наявності правового регулювання цієї діяльності за допомогою законів та інших нормативно-правових актів. Таке правове регулювання повинно здійснюватися з метою:

– визначення кола суспільних відносин, що потребують забезпечення з боку органів внутрішніх справ (у таких випадках у нормативних актах зазначаються зміст, сфери здійснення, перелік суб’єктів, які користуються тією чи іншою можливістю);

– розмежування повноважень (прав та обов’язків) різних служб органів внутрішніх справ та їх посадових осіб під час забезпечення реалізації прав і свобод громадян (необхідне чітке визначення прав та обов’язків конкретних посадових осіб органів внутрішніх справ щодо громадян, державних органів та їх представників, громадських організацій, чітка правова регламентація профілактичних заходів, засобів переконання і примусу, умов, порядку, підстав їх застосування);

– закріплення видів та заходів відповідальності співробітників органів внутрішніх справ за невиконання або неналежне виконання тих чи інших повноважень щодо забезпечення прав і свобод громадян (зміст цієї мети полягає в забезпеченні принципу законності в діяльності органів внутрішніх справ).

7. Проведений у дослідженні аналіз дозволяє зробити ще один висновок. Досягти належного (такого, що відповідає світовим стандартам) функціонування ОВС у період формування громадянського суспільства, як було сказано вище, неможливо без високого професіоналізму, що набувається як практичним шляхом, так і шляхом теоретичних надбань. Іншими словами – без належної освітньої, наукової підготовки доволі проблематично стати висококваліфікованим, професійним правником.

8. На нашу думку, процес реформування вищої освіти та підготовки наукових кадрів у системі МВС України може бути здійснено у два етапи:

– на першому етапі повинні створюватися необхідні передумови для структурної перебудови, тісно пов’язаної з розвитком країни; має функціонувати нормативно-правова база, адекватна цілям і завданням реформування та розвитку вищої освіти в системі МВС у період становлення громадянського суспільства;

– другий етап повинен характеризуватися системним розвитком структурних змін на основі нової законодавчої бази, накопиченого досвіду та цільових програм підготовки наукових кадрів МВС.

Уважаємо, що тільки комплексне використання в державній кадровій політиці стосовно реформування системи МВС усіх необхідних засобів (усебічна державна підтримка, раціональні методи підбору, підготовка та перепідготовка науково-педагогічних кадрів) може вирішити кадрову проблему та забезпечити відомчу науку висококваліфікованими фахівцями.

9. Таким чином, оцінювати діяльність системи МВС України у період становлення громадянського суспільства необхідно, насамперед, за ознакою ефективності цієї діяльності. При пошуку та визначенні базових критеріїв щодо оцінки діяльності системи МВС України як родового за класифікацією поняття слід дистанціюватися від роботи в системі як видового поняття. При визначенні критеріїв оцінювання діяльності системи МВС України слід застерегти від вживання будь-яких декларативних установок. Нагальним є винайдення простих, зрозумілих і містких оціночних категорій діяльності системи МВС України у період становлення громадянського суспільства.

Публікації автора:

1. Дашо Т.Ю. Громадянське суспільство – передумова побудови правової держави / Т.Ю. Дашо // Науковий вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 2 – С. 165–172.

2. Дашо Т.Ю. Загальна характеристика поняття «громадянське суспільство» / Т.Ю. Дашо // Науковий вісник Львіського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць. – Львів, 2006. – Вип. 2. – 49–58.

3. Дашо Т.Ю. Забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина – передумова формування громадянського суспільства / Т.Ю. Дашо // Вісник НУВС. – Харків, 2006. – Вип. 32. – С. 246–253.

4. Дашо Т.Ю. Реформування системи вищої освіти МВС України / Т.Ю. Дашо // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 41–49.

5. Дашо Т.Ю. Взаємодія ОВС і громадянського суспільства в сучасних умовах / Т.Ю. Дашо // Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2007. – № 2. – С. 71–79.

6. Дашо Т.Ю. Забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина – передумова формування громадянського суспільства // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: матеріали щорічної науково-практичної конференції (20 січня 2006 р., Львів) / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України /за наук. ред. проф. Я.Й. Малика: У 2 ч. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Ч. 1. – С. 88–90.

7. Дашо Т.Ю. Діяльність органів внутрішніх справ щодо забезпеченні прав, свобод та обов’язків людини і громадянина // Права людини в діяльності органів внутрішніх справ: матеріали науково-практичної конференції (м. Євпаторія, 11–13 травня 2006 р.) / Громадська Рада МВС України з питань забезпечення прав людини; Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; Харківський національний університет внутрішніх справ; Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла-Страда – Україна». – Титул, 2006. – С. 34–36.

8. Дашо Т.Ю. Забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина – передумова формування громадянського суспільства // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання): тези доповідей та повідомлень учасників Всеукраїнської курсантсько-студентської наукової конференції (Львів, 10 листопада 2006 року) / Міністерство внутрішніх справ, Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2006. – С.51–53.

9. Дашо Т.Ю. Місце правоохоронних органів у громадянському суспільстві // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (22 березня 2007 р.): у 2 ч. / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 222–223.

10. Дашо Т.Ю. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав, свобод та обов’язків людини і громадянина // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: матеріали Другої звітної наукової конференції / Міністерство внутрішніх справ, Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2008. – С. 29–39.