Анотація до роботи:

Тимків І.В. Роль генетичних маркерів та імунологічних показників у прогнозуванні розвитку та перебігу ревматизму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Івано-Франківська державна медична академія, м. Івано-Франківськ, 2003.

Дисертація присвячена питанням прогнозування розвитку та перебігу ревматизму на основі вивчення генетичних маркерів та імунологічних показників. Встановлено, що спадкова обтяженість щодо захворювання детермінує більш тяжкий клінічний перебіг з формуванням комбінованих вад серця, гіперреактивну імунну відповідь та знижений функціональний стан геному. Запропоновано алгоритм виявлення спадкової схильності до ревматизму, який включає клініко-генеалогічне, дерматогліфічне дослідження та імуноцитогенетичне обстеження. Обґрунтовано доцільність застосування пентоксифіліну як доповнення до базової терапії ревматизму в якості інгібітора продукції прозапальних цитокінів та основних класів імуноглобулінів.

1. В дисертації наведено нове вирішення проблеми щодо розвитку та перебігу ревматизму, які можна прогнозувати на основі комплексного клініко-лабораторного, генетичного (генеалогічного, дерматогліфічного, дослідження функціонального стану геному за показниками каріограми), імунологічного (вивчення продукції прозапальних цитокінів та основних класів імуноглобулінів) та імуноцитогенетичного (вивчення асоціацій акроцентричних хромосом для оцінки функціональної здатності імунокомпетентних клітин) обстеження.

2. Ревматизм за даними клініко-генеалогічного дослідження має спадковий характер і відноситься до мультифакторних хвороб з можливим успадкуванням за автосомно-домінантним та автосомно-рецесивним типами, переважно за материнською лінією. Спадковий фактор детермінує перебіг хвороби: у структурі уражень серця спадково схильних до хвороби пацієнтів значно переважають комбіновані вади (у чоловіків – 62,07%, у жінок – 51,85%) у порівнянні з особами без спадкової обтяженості (42,31% та 34,62%, відповідно).

3. У сучасних умовах ревматизм проявляється мінімальним ступенем активності запального процесу (96,66% випадків), частим формуванням вад серця (85,83% випадків). Ревматичний артрит має редукований характер внаслідок зменшення ексудативних проявів, рідко зустрічаються шкірні прояви захворювання.

4. У хворих на ревматизм виявлено специфічні дерматогліфічні ознаки. Створена на основі дискримінантного аналізу класифікація дозволяє з високою ймовірністю віднести досліджувану особу до певної групи: чоловіків та жінок з обтяженим чи необтяженим спадковим анамнезом.

5. Ревматизм характеризується гіперреактивністю імунної відповіді, що проявляється у зростанні вмісту прозапальних цитокінів – ТНФ-a в 4,2, ІЛ-1b в 8,3 та ІЛ-8 в 2,7 разів та збільшенні продукції імуноглобулінів класів M, G, A у порівнянні з контролем. Вказані параметри достовірно вищі у осіб із генетичною схильністю до цього захворювання.

6. Комплекс цитогенетичних показників каріограми (ядерцевий індекс, індекс хроматизації, морфологічно змінені ядра, статевий хроматин) об’єктивно відображає функціональний стан генотипу організму. Маркерами генетичної обтяженості слід вважати: збільшення кількості морфологічно змінених ядер (24,40±2,54%, р<0,01), посилення конденсації хроматину до 0,87±0,03 відн. од. (р<0,05) у порівнянні з контролем.

7. Комплексне лікування із застосуванням пентоксифіліну забезпечує корекцію імунної відповіді внаслідок пригнічення продукції прозапальних цитокінів та основних класів імуноглобулінів і є суттєвим доповненням до стандартної терапії ревматизму.

Публікації автора:

1. Тимків І.В. Ревматичні вади серця: вплив спадкового фактора на тяжкість структурних змін // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №4. - С.138-141.

2. Тимків І.В., Ковальчук Л.Є., Нейко В.Є. Дерматогліфічні ознаки як маркери спадкової схильності до ревматизму // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №4. - С.32-34. (Здобувачем проведено літературний пошук, збір матеріалу, обстеження хворих, статистична обробка результатів, їх інтерпретація, висновки і написання статті. Співавтор професор Л.Є.Ковальчук допомагала в інтерпретації результатів вивчення маркерів генетичної схильності до хвороби. Співавтор професор В.Є.Нейко надавав допомогу в узагальненні результатів роботи та формулюванні висновків.)

3. Тимків І.В. Вплив пентоксифіліну на вміст прозапальних цитокінів в сироватці хворих на ревматизм // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т.9, №2. - С.84-86.

4. Тимків І.В. Методи скринінг-діагностики спадкової схильності до ревматизму // Галицький лікарський вісник. - 1999. - Т.6, №3. - С.102.

5. Нейко В.Є., Тимків І.В. Пентоксифілін: нові аспекти застосування // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №3. - С.229-231. (Здобувачем проведено літературний пошук і підготовка статті. Співавтор професор В.Є.Нейко провів редагування тексту статті.)

6. Тимків І.В., Нейко В.Є. Особливості імунної відповіді у осіб, спадково схильних до ревматизму // Матер. ІІІ Націон. конгресу ревматологів України, 23-26 листопада 2001 року, м. Дніпропетровськ. - С.18. (Здобувачем самостiйно зiбраний клiнiчний матерiал, проведена статистична обробка результатiв, зроблені узагальнення та висновки. Співавтор професор В.Є.Нейко корегував тези.)

7. Тимків І.В. Оцінка функціонального стані геному у хворих на ревматизм за показниками каріограми соматичних клітин // Матер. VІ міжнар. медичного конгре-су студентів та молодих учених, 21-23 травня 2002 року, м. Тернопіль - С.44.

8. Тимків І.В., Нейко В.Є., Юрак М.З. Ефективність застосування пентоксифіліну в комплексній терапії хворих на ревматизм // Матер. наук.-практ. конфер. з міжнар. участю “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в медичній практиці”, 7-8 лютого 2002 року м. Вінниця / Вісн. Вінн. держ. мед. університету. - 2002. - Т.6, №1. - С.222-223. (Здобувачем зiбраний клiнiчний матерiал, проведена статистична обробка результатiв, зроблені узагальнення та висновки. Співавтор професор В.Є.Нейко редагував тези. Співавтор М.З.Юрак допомагала в підборі контингенту хворих.)

9. Тимків І.В., Ковальчук Л.Є., Нейко В.Є., Венгрович О.З. Значення генетичного фактора у розвитку ревматизму // Матер. ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ), 19-22 серпня, м. Луганськ. - С.207. (Здобувачем проведено аналiз iсторiй хвороб пацiєнтiв, статистичну обробку результатiв і інтерпретацію отриманих даних. Спiвавтори професори Л.Є.Ковальчук, В.Є.Нейко допомагали в узагальненнi результатiв дослiдження. Співавтор О.З.Венгрович допомагала в підборі контингенту хворих.)

10. Тимків І.В. Пошук генетичних маркерів спадкової схильності до ревматизму // Матер. ІІІ з’їзду медичних генетиків України з міжнар. участю, 2-4 жовтня 2002 року, м. Львів - С.79.

11. Тимків І.В. Сучасні аспекти перебігу ревматизму // Матер. ІІІ Міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених-медиків “Медицина – здоров’я – ХХІ сторіччя”, 26-28 вересня 2002 року, м.Дніпропетровськ. - С.94-95.

12. Тимків І.В., Ковальчук Л.Є., Нейко В.Є. Клініко-генеалогічний аналіз як скринінговий метод встановлення спадкової схильності до ревматизму // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. з міжн. участю “Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів”, 11-12 лютого 2003, Вінниця / Вісн. Вінн. держ. мед. університету. - 2003. - Т.7, №1. - С.198-199. (Здобувачем самостiйно обрана тема тез, проведено клініко-генетичне дослiдження хворих, статистична обробка результатiв, висновки та узагальнення. Професор Нейко В.Є. редагував тези. Професор Ковальчук Л.Є. допомагала на етапі інтерпретації даних клініко-генеалогічного аналізу.)