Анотація до роботи:

Т.В. Рубинська. Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу . – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню гормональної функції епіфізу та аденогіпофізу визначене провідне їх місце у перебігу вагітності, порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз.

Встановлено, що концентрація мелатоніну є цінним фактором у до клінічній діагностиці пізнього гестозу. Якщо його вміст у крові вагітних < 33,45±3,7 пг/мл – перебіг вагітності ускладниться розвитком пізнього гестозу.

Загальноприйняте превентивне лікування вагітних з групи підвищеного ризику щодо виникнення пізнього гестозу доцільно доповнити використанням препаратів мелатоніну, тому що у ціх вагітних має місце достовірне його зниження.

Проведення профілактичного лікування вагітних із високим ризиком розвитку пізнього гестозу за допомогою універсального адаптогену – мелатоніна, в якості якого виступає препарат “ВІТА-мелатонін” на тлі загальноприйнятих методів, дозволяє попередити розвиток тяжких форм даного ускладнення, а в 88,2% випадках – повністю запобігти будь-яким його проявам.

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання, яке дозволило виявити особливості патогенезу пізніх гестозів на підставі вивчення функції епіфізу та аденогіпофізу, які надають можливість уже починаючи з 12 тижня вагітності прогнозувати виникненя цього ускладнення.

1. Епіфіз та аденогіпофіз відіграють важливу роль у перебігу вагітності, виступаючи гарантом гомеостазу і порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз

2. Аналіз у сироватці крові вагітних у 12 – 25 тижнів вмісту мелатоніну може використовуватись як засіб провіщання, доклінічної діагностики пізнього гестозу, і, якщо він нижче 33,45 пг/мл, треба діагностувати з великою долею ймовірності розвиток доклінічної стадії пізнього гестозу.

3. Гормональна картина вагітних із підвищеним ризиком виникнення пізнього гестозу характеризується такими гормональними зсувами як гіпомелатонінемія (<33,45 ± 3,74 пг/мл), гіпоестрадіолемія (<232,45 ± 22,4 пг/мл) та гіперкортизолемія (>489,5 ± 76,1 нмоль/л).

4. Раннім діагностичним критерієм у виникненні пізнього гестозу є підвищення показників судинної резистентності спіральних артерій матки (індексу судинної резистентності, індексу пульсації та систоло-діастоличного співвідношення).

5. Між показниками судинної резистентності (ІР, ІП та СДС) та вмістом мелатоніну у вагітних із високим ризиком розвитку пізнього гестозу існує сильний зворотній взаємозв’зок, таким чином, мелатонін вірогідно має вплив на судинну резистентність, призводячи до її зниження.

6. Загальноприйняте превентивне лікування вагітних із групи підвищеного ризику щодо виникнення пізнього гестозу доцільно доповнити використанням препаратів мелатоніну, тому що у цих вагітних має місце істотне його зниження.

7. Використання препарату «ВІТА-мелатонін» в якості превентивної монотерапії у вагітних з підвищеним ризиком виникнення пізнього гестозу здатне запобігти виникнення цього ускладнення в 64,7% випадках, тоді як у комплексному лікуванні з загальноприйнятими методами дозволило запобігти його розвитку у 88,2% випадках, а також суттєво зменшило частоту розвитку тяжких форм прееклампсії.

Публікації автора:

1. Грищенко В.І., Ліпко О.П., Рубинська Т.В. Нові аспекти превентивного лікування пізніх гестозів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – №2. – С.65 – 68. (Автором зібрано фактичний матеріал, проведено статистичний аналіз, обґрунтовано висновки).

2. Грищенко В.И., Липко О.П., Рубинская Т.В., Потапова Л.В., Щербина И.Н. Новые подходы к исследованию патогенеза и диагностики прегестоза// Международный медицинский журнал. – 2004. – №3. – С.114 – 116. (Автор провів аналіз літературних джерел, обґрунтував висновки).

3. Рубинська Т.В. Роль мелатоніну в діагностиці пізніх гестозів // Медицина сегодня и завтра. – 2004. – №1. – С. 185 – 187.

4. Грищенко В.І., Ліпко О.П., Рубинська Т.В., Потапова Л.В., Щербіна І.М. Нові підходи до профілактики пізніх гестозів // Врачебная практика. – 2004. – №5. – С. 69 - 72. (Автором зібрано фактичний матеріал, проведено узагальнення результатів та обґрунтовано висновки).

5. Рубинська Т.В. Роль епіфізу та аденогіпофізу у перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу // «Медицина третього тисячоліття». Збірник тез до конференції молодих вчених. – 2001. – С. 66 – 67.

6. Рубинська Т.В. Доклінічна діагностика пізніх гестозів // «Медицина третього тисячоліття». Збірник тез до конференції молодих вчених. –2002. – С. 123.

7. Грищенко В.І., Рубинська Т.В. «Спосіб доклінічної діагностики пізнього гестозу» // Винахід № 62517 А, Заявл. 07.04.2003; опубл. 15. 12. 2003. Бюл. №12. (Автором зібрано фактичний матеріал, проведено статистичний аналіз, обґрунтовано висновки).